Прислів’я і приказки Олександрійщини 3

(Продовження, початок тут і тут)

– Вдівець гляне на ганчірку, та згада перву жінку.

– Взявся п’яний за тин, як за попа трясця.

– Він мене так випаскудив, як свиня гарбуз.

– Влюбився, як чорт в суху грушу.

– Вовк ловить, та й вовка піймають.

– Вовк собаки не боїться, та не любить, що гавкає.

– Візьми доню, хоч ворону, аби каркала.

– Воли не корови: вік їх недовгий.

– Вольному воля, скаженому поле.

– Впіймав Бога за бороду.

– Все в Божій волі.

– Всякий кулик своє болото хвалить.

– В гостях добре, а дома лучче.

– В гурті й батька добре бить.

– В гурті й каша їсться.

– В кого в хаті не метено, тому жить невесело.

– В лісі не без вовка, а в болоті не без чорта.

– В Луцьку все не по-людськи: навколо вода, а в середині – біда.

– В огороді бузина, а в Кієві дядько

– В слід хоть тупіцею.

– В хаті два зятя, що в болоті два чорта.

– В чужій хаті й кочерги б’ють.

– Видно попа і в рогожці.

– Видно п’яницю: як не очі сніп, то спина в глині.

– Везе, як Чорнозубові на волах (Чорнозуб — селянин Нової-Праги, який розбагатів на торгівлі).

– Велике диво опеньки.

– Виновата хата у Ігната.

– Виноват — не спорю, а отдам – не скоро; а як будеш наскучать, то будеш вік получать.

– Випий три та й вуса протри.

– Вип’єм до дна, щоб не було ворогам добра.

– Вип’єм по повній, щоб наш вік був довгий.

– Вип’єм по половинці, щоб було легко нашій дитинці.

– Вип’єм по рюмочці та задумаєм по думочці.

– Вирядили, як старшу дружку.

– Високий аж до неба, а дурний як нетреба.

– Гадюку скільки не грій, то вона вкусе.

– Гарбуз з діркою, хай тобі чорт з дівкою!

– Гарна, як свиня в дощ.

– Гарний парубок, тільки на одне око подсліпуватий: одне око скалить, а з другого гній валить.

– Гарний чоловік, та Бог смерті не дає.

– Гаю, гаю! Та ще й зелений.

– Глухий, як не дочується, то допитається.

– Говори та годуйся!

– Голова, як макітра.

– Голосні бубни за горами.

– Голий розбою не боїться.