Прислів’я і приказки Олександрійщини

З 80-их років 19 століття до 1916 року жив і працював вчителем у Новій Празі Олександрійського району дослідник минулого Олександрійщини, український фольклорист і етнограф, Іван Бессараба. Протягом 30 років збирав та упорядковував народні пісні, легенди, приказки, прикмети, дитячий фольклор, описав багато народних звичаїв і обрядів, які зібрав та опублікував у книзі «Материалы для этнографии Херсонской губернии» (1916), фрагмент якої до вашої уваги. Важливо сказати, що всі згадані матеріали автор зібрав на території Нової Праги та інших населених пунктів повіту, що знаходились поруч нинішньої Олександрії. Текст подається сучасною українською мовою із збереженням стилістики авторського запису, який зберігав автентичні особливості говірки нашого краю.

– Аби було болото, а чортів наскаче.

– Аби були зуби, а хліб буде.

– Аби день вівся, а хліб ївся.

– Аби хліб, а зуби найдуться.

– А в болоті не без чорта, а в роду не без ірода

– А випиймо ще по одній, бо на трьох колесах не їздять

– Ай, дуб, та ще й зелений! Якби ти, тату, на йому повісився

– Ай парінь! Хоть води напийся та й кружку закинь.

– Алі ж небо кундоситься, либонь моква буде.

– А піди, вовче! Піди ти, хвосте!

– А по цій мові та будемо здорові!

– А у вдови серце, як восени сонце: воно собі гріє, гріє, а все ж таки вітер віє; а в дівчини серце, як влітку сонце: воно собі хмарнесеньке, а все ж таки теплесеньке.

– Ах ви, лодирі! Канат обірвався — ви всі попадали, тільки я один сиджу.

– А я волові серце несу в ясельце.

– Баба з воза — коням легше.

– Баба курку продала, та й то могорич пила.

– Баба Параска аж охрипла, поки пів села перелаяла.

– Бажав як города, а не збуду, як ворога.

– Батько добрий до дітей, а Бог до людей.

– Батько молов невіяне, а мати пекла несіяне.

– Бач, як качки заганяє.

– Бачили очі, що купували, – їжте ж, хоч повилазьте!

– Більше пий — дурніший будеш!

– Більш копи лиха не буде.

– Благослови, владико, милость твоя велика, а чарка мала — горілки зовсім нема!

– Бога бійся, а чорта не гніви.

– Бога не гніви, а чорта не дражни.

– Богу молись, а к берегу гребись.

– Бог дав дітей, дасть і на дітей.

– Бог дав душу, дасть і розум.

– Бог дав щастя, та не дав долі.

– Бог дасть день, дасть і піщу (їжу – ред.).

– Бог поможе, як ще карман доложе.

– Бог то Бог, та сам не будь плох.

– Багатого за двері проводжають, щоб не впав, бідного, щоб не вкрав.

– Багатому із грішми не спиться, а бідному – з дітьми возиться

– Багатому і чорт дітей колише, а бідному – і нянька не хоче.