Володимир Верпека: «сеанси вуликотерапії оздоровлюють людину»

(початок тут)

Наш співрозмовник – олександрійський бджоляр Володимир Верпека. Ми поговоримо про корисні властивості меду, про те, як правильно його обирати, а також про нелегку працю бджолярів, і спробуємо дізнатися, чи популярний серед олександрійців такий відпочинок, як сон на вуликах. 

– Який мед найбільш рідкісний у нашому регіоні і який, можливо, найбільш ароматний?

– Якраз співпало. Рідкісний і ароматний – це стосовно гречаного меду. Справа в тому, що наші фермери відмовилися сіяти гречку, і я ні в якого більше меду не помічав такого аромату. Коли відкачуєш мед із гречки або навіть відкриваєш бідон із медом, аромат іде на всю кімнату. Це темний мед і дуже смачний.

– А який мед корисніший?

– Всі види меду корисні і я б не сказав, що якийсь із них корисний, а якийсь – ні. Споживати мед потрібно і, краще за все, різні сорти потроху.

– Що можна робити з меду? Можливо, якісь корисні настоянки або якісь медові продукти? Що практикуєте саме ви?

– Я проходив курси в інституті бджільництва, які проводила «Гільдія медоварів України», і на любительському рівні деяку частину меду переробляю на питний мед. Це хмільний напій, він не є алкогольним – це зброжений мед, так ще в старовину його називали. Дуже смачний напій! Зброджується за допомогою не дріжджів, а бджолиної перги, тому цей напій насичений вітамінами. Також він містить мікроорганізми, які були у перзі і які покращують процеси травлення у кишківнику людини.

– Можливо, ще якісь продукти бджільництва популярні серед олександрійців і не тільки?

– Дуже люди люблять у якості подарунків стільниковий мед – це мед у сотах, який запечатали бджоли. Був випадок, коли в піраміді Хеопса знайшли мед в сотах, взяли аналізи, і цей мед майже нічим не поступався сьогоднішньому меду. Тобто, бджоли вміють так запакувати мед, що він не втрачає властивостей. Ще один плюс стільникового меду, що він не контактував з медогонкою, з металом, з балками, з бідонами, тобто як бджоли принесли його у воскові комірки і запечатали, так ви й станете першими, хто буде руйнувати ці бджолині комірки. Взагалі у бджолиній сім’ї дуже багато корисних продуктів і у вулик можна звертатися як в аптеку, беручи звідти, наприклад, прополіс – це природний антибіотик, який діє вибірково на патогенну мікрофлору в організмі людини. Також можна взяти квітковий пилок – дуже багатий продукт на білок, вітаміни та мікроелементи. До речі, бджоли переробляють квітковий пилок у пергу і залишають собі на зиму або навіть на наступний рік. Але є такий ворог бджільництва, з яким багато пасічників борються – це воскова міль. Вона вражає стільники, руйнує їх, поїдаючи віск. Але якщо взяти личинки у визначеному віці і настояти їх на спирті, вийде екстракт личинок воскової молі, який дуже ефективно лікує туберкульоз, бронхіальну астму, чистить кровоносні судини від так званих холестеринових бляшок, покращує кровообіг і навіть у деяких випадках розсмоктує тромби. Багато всіляких продуктів бджільництва, які є побічними і ними мало хто займається. До речі, бджоловжалення – це теж корисна процедура, щоправда дуже неприємна.

– Але мабуть потрібна якась певна кількість укусів бджоли, тому що надлишок може зашкодити?

– Звичайно. По-перше, у пацієнта береться проба на переносимість бджолиної отрути, і тільки потім починається лікування. Я також в інституті бджільництва слухав курси апітерапевтів, які приїжджали з Латвії, з Литви, робили доклад, усе це було документально підтверджено, і кількість бджолиних вжалень у деяких випадках доходила до двохсот! Можете собі уявити? Але лікували дуже складні хвороби такі як грижі хребта, ставили людей на ноги після дуже тяжких аварій, тому апітерапія, точніше – апітоксинотерапія, посідає значне місце в лікуванні людей.

– Це, напевно, боляче?

– Так, це різкий біль. Багато хто думає, що пасічники його вже не відчувають. Насправді, хоча я займаюсь бджільництвом вже близько 17 років, я до цих пір відчуваю біль бджоловжалень. Тому це неправда.

– Основні хвороби – які можна лікувати вжаленням бджоли?

– Я вам не скажу напевно, але наскільки мені відомо – це різні рани, які з якихось причин не загоюються, тромбофлобіти, навіть захворювання зору. Взагалі, є карта людини, тобто схема з відповідними точками, на які робляться бджоловжалення і при цьому лікуються навіть хвороби серця. У цьому випадку бджіл прикладають не до самого серця, щоб вони жалили, не до грудей, а проколюється меридіан від мізинця ноги і до самої спини. Тобто, є свої практики. Я вам скажу, що саме у бджоловжаленнях я не спеціаліст, але слухав людей, які на собі це випробували, і був дуже задоволений їхніми результатами. 

– Як діє вжалення бджоли? У чому суть цього вжалення?

– Суть у тому, що в організм людини потрапляє бджолина отрута і весь організм дуже різко і ефективно починає боротися з цією отрутою, виводити її, підвищує температуру тіла в тому місті, де вжалила бджола. При цьому всі мікроби гинуть, у крові виробляються антитіла, які розносяться по всьому організму. Таким чином у людини відбувається загальне оздоровлення, тому що в кров потрапляють антитіла, які начебто борються з бджолиною отрутою, а насправді наводять порядок у всьому організмі.

– Якщо повернутися до меду, як довго він зберігається? Скільки часу його можна вживати? Мед взагалі псується чи ні?

– Я думаю, що при правильному зберіганні меду його строк придатності необмежений. Просто мед повинен бути герметично закритий. Справа в тому, що він має властивості гігроскопічності, тобто вбирати вологу із повітря. Тож якщо верх ємності, в якій зберігається мед, нещільно закрита, він може забродити. А взагалі, якщо дотримуватися умов зберігання належним чином і мед зберігається в хороших умовах, то, повторюся, строк його зберігання необмежений.

– Мед солодкий, приємний на смак. Чи можна його вживати в необмеженій кількості, чи має бути певна норма?

– Я все-таки думаю, що має бути норма. Це орієнтовно 70 грамів на день на одну людину. Добова норма залежить і від ваги людини. Якщо людина важить 120 кілограмів, то їй можна з’їсти 120 грамів меду на день. Я десь читав цю інформацію, але скажу вам точно, що я з’їдав понад 100 грамів меду на день і мені це не шкодило. Тобто, я не можу сказати, що надмірне вживання меду матиме якийсь згубний ефект, принаймні на собі його не відчував.

– Ви практикуєте такий відпочинок, як сон на вуликах. Розкажіть, що це взагалі таке?

– Дуже давно це стало відомо. Ще царі і князі, і навіть два попередні президенти України, мали у своєму господарстві лежанки, на яких можна було відпочивати, проводити оздоровлення організму, і з їхніх же вуст я чув, що двогодинний сон на вуликах заміняє всю ніч. На сьогоднішній день у мене є такий будиночок, в якому живуть бджоли і де можна відпочивати або спати на бджолах. Я хочу сказати, що ефект дійсно є. Справа в тому, що бджоли проводять безконтактний мікромасаж всього організму людини за рахунок постійних вібрацій своїх крилець. У цьому випадку вся застояна лімфа в організмі людини починає циркулювати, покращується також кровообіг, приходить у норму кров’яний тиск (це можна перевірити за допомогою апарату виміру кровоносного тиску), різні психологічні захворювання лікуються, стресові ситуації, навіть після тяжкого робочого дня цей будиночок можна використовувати як капсулу релаксації, яка дуже позитивно діє на організм людини. Для того, щоб приймати сеанси вуликотерапії, не обов’язково бути хворим – це просто потрібно робити для оздоровлення. Наприклад, я сьогодні провів в автомобілі три години і теж відчував вібрацію, але думаю, що ця вібрація і цей шум були не зовсім корисними для мене. Справа в тому, що вібрації бджіл мають відповідну частоту, яка гармонізує з аурою людини, і тому відбувається дуже гармонічний відпочинок, коли людина спить на бджолах.

– Я так розумію, це невеличкий такий будиночок, а знизу знаходяться бджоли. Люди не бояться заходити в цей будиночок?

– Спочатку бояться, але коли розуміють, що бджоли з ними не контактують, зазвичай страх зникає. Усередині будиночок схожий на купе потяга: два лежачих місця, столик, вікно. Мене змусила, скажімо так, потреба виготовляти ці будиночки, тому що я пройшов курси по вуликотерапії і років сім тому довелося зробити перший будиночок. Він був одномісний. До речі, моя бабуся, якій 96 років, по сьогоднішній день приймає ці сеанси. Можливо, це її і тримає на цьому світі. 

Загалом будиночки бувають одномісні, двохмісні, багато хто робить і тримісні, пірамідального типу – це вже на вимогу людини.

– Скільки потрібно відпочивати в такому будиночку, щоб потім відчувати себе бадьоро і здорово?

– Орієнтовно 2 години. Комусь вистачає і 20 хвилин, хтось залишається на ніч, і я сам також неодноразово залишався на ніч – прекрасні результати. У конструкції саме мого будиночку є ще спеціальні отвори у передніх стінках вуликів, через які бджоли виганяють ароматичне повітря з вуликів у будиночок, тому людина приймає ще й сеанси аромотерапії. Повітря, яке виганяється з вулика, насичене випарами прополісу, який має антибактерицидні властивості, лікує бронхіальну астму. Також у гарячу пору у вуликах знаходиться дуже багато відкритого розплоду, а бджолина личинка, як знають пасічники, буквально плаває у маточному молочці. Коли бджоли вентилюють гніздо, звичайно ж, якийсь процент цього повітря і випаровування маточного молочка потрапляє також через ці отвори у будиночок. Тому аромат із вуликів – це теж дуже цілюще повітря.

– Бджоли не створюють певний шум? Бо є люди, які наприклад, можуть засинати тільки у повній тиші і по-іншому – ніяк. Чи не заважає цей шум?

– Справа в тому, що шум у вуликах присутній постійно, і у бджіл ці шуми досвідчений пасічник розрізняє. Коли у бджолиній сім’ї усе добре, в неї є матка, мед, розплід, вона гудить по-одному, і це дуже благородний гул, який позитивно впливає на людину. Якщо ж у бджолиній сім’ї з якихось причин відсутня матка, або є нестача меду, бджоли гудуть зовсім по-іншому. Також подразнюючий звук бджоли видають тоді, коли хочуть вжалити людину. Якщо цей звук змірять якимось спеціальним приладом, він був би руйнівним для людини. Недарма людина в такому випадку, почувши цей звук, починає тікати, адже цей звук дійсно діє відлякуюче.

– Як ви контролюєте бджіл?

– Скажімо так, я їх не контролюю. Бджоли досить самодостатні. Вони самі вирішують, яку температуру тримати у вулику, скільки їм потрібно меду і так далі. Наше завдання лише сприяти тому, щоб бджолина сім’я була постійно в тонусі, щоб вона прагнула до росту, до розвитку, не гальмувалися процеси її життєдіяльності.

– Ви, можливо, якось їх підбадьорюєте, щоб вони були в тонусі?

– Для підбадьорення бджіл якраз ми використовуємо заохочення до роботи – я думаю, що це основний метод підбадьорювання бджіл. Справа в тому, що коли бджоли бачать «фронт робіт», коли вони бачать ще багато пустих стільників або 200 гектарів соняшникового насадження, це і є для них стимулом.

– Сон на вуликах популярний в Олександрії? Часто до вас звертаються люди і як відгукуються після відвідування?

– Я думаю, що не зовсім популярний, тому що я повністю зайнятий своїми справами по пасіці і не поставив це на рівень бізнесу. Я часто помічаю, що в кінці дня люди зазвичай «релаксують» із пляшкою пива біля магазину, а не на вулику з бджолами. На жаль, спостерігаю таку сумну статистику.

– А ті люди, які все-таки скористалися цим видом відпочинку, що говорять?

– 90 відсотків почувають себе прекрасно, виявляють бажання прийти ще або ж замовити такий же будиночок собі на садибу (такі випадки були не один раз). 10 відсотків людей, як і у будь-якій іншій справі, можуть бути чимось незадоволені, або не отримали того, що очікували. Таке співвідношення – це абсолютно нормально.

– Ви говорите, зверталися, щоб виготовили на замовлення. Чи займаєтеся таким? Чи робите будиночки, якщо хтось хоче собі організувати сон на вуликах?

– Так, до мене можна звернутися. Я опанував виробництво одно- та двохмісного будиночка. Зараз у процесі освоєння тримісного будиночка, тому з радістю допоможу людям, які б хотіли ввести таку процедуру для себе і міг би допомогти у цьому питанні.

– Тобто, за бажання можна організувати сон на вуликах для всієї сім’ї?

– Сто відсотків!

– Ви ніколи не жалкували, що обрали професію бджоляра?

– Ні, але складні моменти професії у моєму житті були. Були моменти, коли в мене гинули 40 бджолиних сімей. На сьогоднішній день фермери дуже часто використовують отрутохімікати для обробки полів, і ми також втрачаємо на цьому не одну бджолу, тому у бджільництві не все так добре, як здається на перший погляд.

– Щоб хотілося, можливо, для розширення пасіки? Щоб хотілося, щоб покращилося у вашій професії бджоляра? Про що мрієте?

– Я хотів би найбільше, щоб люди звертали увагу на світ бджільництва, який мало кому відомий, більше цікавилися продуктами бджільництва, життєдіяльністю бджіл, щоб ставили у себе на садибі вулик-два і пізнавали цей світ. Я думаю, що такі капсули релаксації навіть не для лікування, а для відпочинку і оздоровлення, повинні бути майже у всіх людей, і приймати сеанси вуликотерапії потрібно так само часто, як ви приймаєте, скажімо, душ. Я мрію, щоб ця процедура стала такою ж частою і нормальною для людей, як прийняття душа. Тоді наша нація стане здоровішою.

Ірина Гайдук