Володимир Верпека: «Бджоли взагалі ніколи не сплять»

Наш співрозмовник – олександрійський бджоляр Володимир Верпека. Ми поговоримо про корисні властивості меду, про те, як правильно його обирати, а також про нелегку працю бджолярів, і спробуємо дізнатися, чи популярний серед олександрійців такий відпочинок, як сон на вуликах. 

– Пане Володимире, звідки у вас любов до бджолярства та як ви розпочинали цю нелегку справу?

– Розпочинав я у 2002 році лише з двох бджолиних сімей. Я не спадковий пасічник. Любов до цієї справи в мене з’явилася випадково. Мій друг пішов навчатися на бджоляра, я пішов з ним, і таким чином отримав професію бджоляра і почав займатися бджолярством. Був період, коли моя пасіка налічувала близько ста бджолиних сімей. На даний момент вона значно менша, тому що я ще зайнявся апітерапією – виробництвом будиночків для сну на вуликах, а також почав переробляти мед на інші продукти бджільництва, які користуються більшим попитом.

– Ви говорите, що навчалися на бджоляра. Чи важко вивчитися на цю професію?

– Я думаю, що вивчитися неважко, але в бджільництві, як ніде інде, мабуть велику роль грає практика, навіть якщо вчишся на відмінно. До речі, я навчався майже на відмінно, але чотири роки в мене не було багато меду, тому що не мав практики. І поки практика не зайняла достатньо годин, я не став професіоналом. Тому скажу, що навчання – це річ хороша, але практика грає важливішу роль.

– Яка у вас зараз пасіка і чи важко за нею доглядати?

– Моя пасіка зараз налічує близько 50 сімей. Для досвідченого пасічника це неважко, але все ж таки час потрібно приділяти. У бджільництві все потрібно робити вчасно. Якщо пасічник запізнився з розширенням гнізда або з постановкою вощини хоча б на день-два, то він може не доотримати велику кількість меду або втратити бджіл у вигляді роїв. Тому я думаю, що професія пасічника все-таки важка. А ще пасічнику доведеться освоїти професії «продавець» та «маркетолог», якщо він хоче хоч трошки заробляти на своїй справі. Тому другою стороною медалі пасічника все-таки є реалізація продукції бджільництва, оскільки в Україні дуже низький попит на мед. Охочіше купують «Снікерси», «Кока-колу» і таке інше, тому пасічникам дуже скрутно. Єдиний вихід, я думаю – це збут меду оптовим покупцям, хоча багато пасічників незадоволені закупівельною ціною меду на сьогоднішній день. Дай, Боже, ця ціна зросте у майбутньому.

– Ми бачимо вже готовий результат – мед. Але мало хто знає, чим займається пасічник у повсякденному житті. Як ви доглядаєте за бджолами? З чого складається ваша робота?

– Основна робота пасічника звичайно ж припадає на теплі півроку – це весна-літо-осінь. Взимку пасічник готується до сезону. Пасічникові ще дуже часто доводиться бути і столяром, і теслярем – виготовляти рамки, натягувати на них дріт, навощувати рамки, ремонтувати вулики, фарбувати і покривати їх оцинкованим металом. Тобто, пасічник – це дуже різноманітна професія, яку доводиться опановувати. Ну а в сезон він проводить дуже насичені дні, працює з ранку до вечора. Якщо ще пасіка кочова і її доводиться перевозити, то взагалі я сказав би, пасічники ведуть кочовий спосіб життя: спочатку качають травневий мед з акації, потім переїжджають, якщо є липа, наприклад, або еспарцет, переїжджають туди. Потім іде другий взяток. Якщо є гречка – переїжджають на гречку, щоб отримати гречаний мед, хоча в нашому регіоні він став рідкістю, більше гречку сіють в Чернігівській, Київській, Житомирській областях. Останній медозбір у нас із соняшника – він найбільший, тому що завдяки нашим чорноземам і дуже великим площам соняшника пасічники отримують найбільше соняшникового меду. До речі, соняшниковий мед дуже цінується в Європі.

– Тобто, зараз у вас гаряча пора?

– Це точно! Я за сьогодні вже проїхав 200 кілометрів і, думаю, це ще не кінець на сьогодні.

– А коли ж пасічники відпочивають? Чи нема такого періоду?

– Я б сказав би, що це зима. Відпочиваємо взимку, адже у цей час у нас немає такої напруженої роботи, ну і звичайно ж відпочиваємо вночі, а ще краще – лежачи або сплячи на бджолах. Це дуже хороша релаксація і про це я розкажу трохи пізніше.

– Взимку бджоли сплять чи як вони поводяться?

– Ні, бджоли взагалі ніколи не сплять, просто у бджіл уповільнюється процес обміну речовин в організмі і вони стають більш млявими, поїдають весь час мед, виробляють при цьому тепло, яким зігрівають клуб. До речі, наприкінці зими, коли матка починає яйцекладку, бджоли підтримують у лютому вже в центрі клуба температуру 37 градусів тепла, коли надворі може бути -25.

– У вас великий досвід. Взагалі цікаво, як поводяться бджоли, бо говорять, що у них дуже цікавий характер. Розкажіть нам, що це за комаха?

– Комаха дуже розумна і її розум людина ще не до кінця вивчила. Ми можемо тільки сказати, що одні сім’ї миролюбні, а інші – злі. Від чого це залежить? В основному, кажуть, від матки, але, на мій погляд, буває, що при заміні матки характер бджолиної сім’ї не змінюється. У моєму житті були випадки, коли я проходив і проглядав 10-15 вуликів і мене не жалила жодна бджола, але в шістнадцятому вулику жалило 30 бджіл. Тобто, от така нерівність. Крім того, при роботі з бджолами не можна використовувати дезодорантів, вживати спиртні напої, робити різкі рухи, стукати по вулику, махати руками. Навіть якщо людину вкусила бджола, вона не повинна збивати цю бджолу. Треба заспокоїтися, відійти і витягнути жало або попросити пасічника, щоб він це зробив. 

– А взагалі – часто бджоли нападають на людей?

– Я все-таки думаю, що бджіл треба розлютити для того, щоб вони напали, але були випадки, коли бджоли нападали на людей і тварин, коли ті попадалися просто у них на шляху. От, наприклад, цвіте соняшник – 200 або 400 гектарів соняшнику – і пасіка з 50 або 100 сімей носить мед. Це насправді така хмара бджіл, яка зранку до вечора літає, і якщо на цьому шляху хтось із господарів прив’язав корову, кіз або ще якихось тварин, то цілком імовірно, що бджоли почнуть жалити, і це може навіть закінчитися смертю тварини. У нашому регіоні такі випадки були і вони непоодинокі. Людина розумна і може втекти від бджіл, тому людині трохи легше в цьому сенсі.

– Ви кажете, що вас кусали бджоли, і навіть тридцять разів одночасно. Як порятуватися і наскільки небезпечні їхні укуси?

– Пасічники з досвідом не використовують ніяких запобіжних заходів, вони вже звикли. Але, якщо це ваш гість або, наприклад, якийсь турист, який вирішив поцікавитися пасікою, звичайно ж, найперше, що потрібно зробити – відвести людину в бік. По можливості, якщо вжалила бджола, дати протиалергенні препарати, змастити місце вжалення оцтом, хоча моя практика показує, що це дуже малоефективно. Якщо в людини є алергія, то краще взагалі не мати справу з бджолами.

– Відомо в народі, що бджоли – трудівниці. Чи справді вони працюють увесь час?

– Це точно! Коли ви не заглянете, коли не прислухаєтеся до вулика, бджоли весь час гудуть і не відпочивають. Навіть вночі, коли бджоли не літають надворі, вони підтримують відповідну температуру у вулику – мікроклімат, випаровують зайву вологу з нектару для того, щоб отримати мед. Ми знаємо, що вологість меду – 18-21%, а вологість нектару може бути 40-50 %. Крім того, бджоли охороняють гнізда – на рядках постійно стоять бджоли «охоронці», інші бджоли годують розплід, ще інші займаються прибиранням, деякі займаються відбудовою гнізда, в тому числі і вночі, тому що неодноразово, коли ми ввечері ставили рамку з вощиною, зранку наступного дня вона вже була відбудована. Тобто, і вдень, і вночі бджоли трудяться. Вони насправді трудівниці!

– І в них чітка організація, я так розумію?

– Дуже чітка, і вона також до кінця не вивчена. Є свої ланки, наприклад, старші бджоли літають за нектаром, молодші ще знаходяться у вулику і мають більші властивості виділяти віск, годувати розплід. До речі, маток бджоли годують тільки маточним молочком протягом усього життя матки і вона може відкладати півтори тисячі яєць за добу, що перевищує її власну вагу. От такий сильний продукт – маточне молочко, яке дає можливість так відтворювати потомство матці.

– Поговоримо про мед. Розкажіть, у чому корисні властивості меду і чому він так подобається людям?

– По-перше, мед дуже легко засвоюється. Він починає засвоюватися організмом ще з ротової порожнини. Коли людина потримала мед у роті, він змішується зі слиною і дуже швидко глюкоза потрапляє у кров. Крім того, мед дуже смачний. Існують різні сорти меду. Найціннішим, я думаю, вважається мед з акації. Він найдовше не кристалізується, має прозорий колір. Ще дуже цінний мед із липи, яку до речі зараз інтенсивно випилюють. Гречаний мед став у наш час рідкістю – це темний і дуже ароматний мед. Із різнотрав’я бувають дуже смачні меди, дивлячись на те, в який рік яка трава домінує у степовій зоні України. Ну і найрозповсюдженіший мед – із соняшника. Він швидко кристалізується, але дуже смачний, золотистий на колір, і я думаю, подобається людям. До речі, він найдешевший, бо його найбільше.

– Який мед найпоширеніший в Олександрії та Олександрійському районі?

– Соняшниковий, звичайно. У наших краях багато полів і через це ми збираємо найбільше соняшникового меду. 

– Мед дуже солодкий, але лікарі навпаки рекомендують його вживати, коли людина хоче схуднути. Як це можна пояснити?

– Це можна пояснити тим, що коли людина споживає мед, вона отримує прості цукри – глюкозу і фруктозу. Після споживання цукру, складні цукри в організмі людини також розкладаються на глюкозу, і в нашому випадку це робить інсулін і підшлункова залоза, яка виділяє інсулін. А коли людина споживає мед, вона вже отримує цукри, які розщеплені ферментом інвертаза, що виділяють бджоли, тому він так легко засвоюється організмом людини і не призводить до набору ваги. 

– Як правильно обрати натуральний мед? Як зрозуміти, що цей мед натуральний, тому що часто люди після купівлі меду розуміють, що там багато цукру?

– Я часто чую такі запитання. Я вам скажу так, що в нашому регіоні, у Кіровоградській області та й взагалі в Україні, на сьогоднішній день меду дуже багато, тому підробкою меду за допомогою цукру, я думаю, мало хто займається. Оптова закупівельна ціна меду – 35 гривень за кілограм, а щоб отримати кілограм меду з цукру потрібно його взяти декілька кілограмів, тому що цукор сухий – це ще далеко не мед і це економічно невигідно. Я думаю, що сьогодні більше треба боятися неправильних назв меду. Наприклад, сьогодні я був у Кременчуці на ринку і з цікавості пройшов по ряду, де продавався мед. Я запитав ціну та з чого він, а також взяв скуштувати. Мені сказали, що мед із липи, але мед 100% був соняшниковий. Часто пасічники, які не турбуються про свою репутацію й ім’я, називають найдешевший мед – найдорожчим, і я думаю, що таких неправильних назв треба більше боятися. Крім того мед, особливо перед продажем, базарники розігрівають і продають взимку рідкий соняшниковий мед під назвами «Майский», «Акацієвий» і так далі. Це більше шкодить людині, тому що під час нагрівання у медові виділяються отруйні речовини і, окрім того, звичайно ж, вбиваються всі корисні властивості.

– Як зрозуміти, який це різновид меду?

– Потрібно мати досвід. Він відрізняється за кольором, за запахом, за смаком. Період кристалізації у різних видів меду різний. Наприклад, найшвидше кристалізується мед із ріпаку у білу кремоподібну масу. Другим за швидкістю кристалізується соняшниковий мед, потім гречаний, і найдовше не кристалізується акацієвий мед.

– Ви сказали, що не можна розігрівати мед. Тобто, якщо він вже застиг, його потрібно таким і вживати?

– Так. У цьому немає нічого страшного. Можливо, це викликає незручності, коли він у вас закристалізувався у трилітровій банці. Тому під час купівлі краще обирати мед у невеличких баночках, або ж одразу вдома розлити мед у менші ємності і не мати з цим жодних проблем.

– Увесь мед кристалізується з часом, чи є такий, який не застигає?

– Весь мед кристалізується. Буває, що декілька років акація стоїть рідка, але все-таки з роками кристалізується, просто сама структура кристалу у них різна. У соняшникового меду кристал найбільший, неприємний на дотик, тому часто люди кажуть, що цей мед із цукру. Насправді, у нього просто структура така. А мед із акації, якщо кристалізується, то дуже дрібним зерном, яке майже невідчутне.

Ірина Гайдук

(далі тут)