Статтi

на попередню сторiнку

Галина Коліуш: Ти абсолютно сам на сам приймаєш рішення і несеш за нього відповідальність перед учасниками, перед іншими людьми

Галина Коліуш: Ти абсолютно сам на сам приймаєш рішення і несеш за нього відповідальність перед учасниками, перед іншими людьми

(продовження, початок тут)

- Це професійна навичка – абстрагуватися? Це з’являється з досвідом?

- Я впевнена, що ця навичка з’являється з часом. Оскільки я все ж вважаю себе молодим суддею, то скажу, що під час перших кримінальних проваджень дуже була емоційно навантажена подіями, всією цією атмосферою, але з часом це минає і починаєш ставитись до цього, як до професії.

- Ми говорили зараз про навантаження судді, говорили про те, що дійсно чимало справ розглядається в Олександрійському міськрайонному суді. Можете поділитися секретом, що надихає працювати далі. Що, можливо, допомагає далі відчувати себе просто людиною, а не обов’язково громадянином із повноваженнями вирішувати долю людини?

- Скажу, що взагалі суддя - це вінець юридичної кар’єри. І я вважаю, що суд - це той напрямок, де мені цікаво. Мені цікава ця професія. Ти абсолютно сам на сам приймаєш рішення і несеш за нього відповідальність перед учасниками, перед іншими людьми. У нас є певні органи, які розглядають скарги на наші дії. Тобто ти несеш відповідальність.

- І перед собою теж несеш відповідальність…

- Перед собою - це по-перше. Тобто ти можеш виправдати себе перед всіма, але сам собі ти точно не скажеш неправду. Тому так, відповідальність висока.

Я в такому, вважаю, зрілому віці вирішила стати суддею, не в 25 років. Завжди неприхильно ставилась до ідеї призначати суддів у 25 років. На мою думку, це має бути більш досвідчена людина. Зараз судді призначаються із 30 років.

Я вирішила стати суддею після того, як пропрацювала юристом, адвокатом, на держслужбі, і для мене це свідомий вибір.

Мій чоловік теж суддя. Я бачила, як він працює. Тобто я вже розуміла, куди йду, і що це буде за робота. І що майже весь вільний час буде присвячений роботі.

Як я відволікаюся? Я люблю спілкуватися з друзями, які не є юристами, з якими можна поговорити на будь-які теми, але не стосовно роботи.

- Ми говорили щойно про проблеми, які є на даний час. Можливо, варто говорити і про певну допомогу у матеріальному забезпеченні суду для того, щоб зручніше було і учасникам процесу, і суддям, щоб було швидше і комфортніше працювати?

- Як неодноразово зазначалось, в тому числі представниками європейських організацій, що достойна заробітна плата судді - це запорука незалежності судді. Зарплати суддів не є секретом, у нас у кожного оприлюднені декларації. Це можна вирахувати математичним шляхом. Неможливо отримувати малу зарплату і здійснювати правосуддя неупереджено. Я вважаю, що судді повинні достойно заробляти, тому що, по-перше, вони працюєnm тільки за оклад. У них немає премій чи надбавок. От нещодавно була ситуація, коли ми закінчили в суді розгляд кримінального провадження. Це відбулося о 20-й годині. І для цього не буде жодних додаткових виплат. Ми просто отримуємо свою зарплату. Суддя може прийти о 8 годині ранку і вийти із суду о 22-ій. Було й таке, що о 2-й годині ночі наш суддя виходила з засідання.

З 1 січня підвищили суддівські оклади. Зараз суддя першої інстанції без великої вислуги, в тому числі і я, отримують 28 тисяч гривень. Це - достойно. До цього було 12 тисяч гривень. І це велика різниця. Судді апеляції, звісно, отримують більше. Скільки - я не знаю, не цікавилась. Ну а особисто я отримую доплату за посаду заступника у розмірі 900 гривень. 

- Це невелика сума…

- Розумієте, тут справа не в сумі. Мене висунули мої колеги, і я погодилася, і зараз намагаюсь вирішувати питання, які входять до моєї компетенції.

- Я, власне, хотів запитати ще про те, як покращити стан приміщення. Чи потрібні ремонти? Як зробити так, щоб комфортніше було всім, хто тут знаходиться, і щоб була можливість спокійно і якісно працювати і суддям, і так само й тим людям, які приходять сюди за останньою надією на захист?

- Наразі в нас фінансування судів першої інстанції здійснюється Територіальним управлінням Державної судової адміністрації. Вони закуповують нам оргтехніку, фінансують усі поштові витрати і тому подібне. Ми не маємо власної бухгалтерії, і взагалі кошти не використовуємо самостійно. На даний час у нас дуже достойне забезпечення. Забезпечені оргтехнікою та іншою необхідною технікою, враховуючи зміни в законодавстві - наприклад, для відеофіксації кримінальних проваджень. Зараз у нас на третьому поверсі йде капітальний ремонт приміщення. Ремонтується цокольне приміщення, де вже за європейськими стандартами будуть утримуватися особи, які перебувають під вартою. Там буде кімната для захисника, а також кімната для спілкування, ознайомлення з матеріалами справи.

Нині проходить також реконструкція приміщень і буде вирішено питання доступу в суд людям, які не можуть самостійно прийти чи піднятися сходами. Буде зроблений пандус. Але все ж таки, я вважаю, що потрібно запровадити ще і кімнати зі столами, паперами, зразками простих процесуальних документів. Таке є у великих судах, я це бачила. Люди прийдуть, консультант може їм допомогти скласти якусь невелику заяву. Звісно, не позовну заяву, а якусь невелику заяву, наприклад, на видачу виконавчого листа. Такої кімнати, на жаль, ми не маємо. У нас недостатньо місць, де б особи чекали на судові засідання. Наприклад, призначається судове засідання на 10 годину, перед цим є інше засідання, на яке відведено годину, але з різних причин - чи то багато свідків, чи є певні технічні причини - це все зміщується за часом. Люди чекають, їм недостатньо місця і це дуже незручно. Тобто є ще що змінювати, але ремонт зараз триває, і будемо сподіватися, що буде все так, як заплановано.

- Наприкінці інтерв’ю завжди намагаюсь дізнатися: «Що хотілося б сказати, про що ми не говорили, але варто було б…»?

- Дійсно, є, що сказати. Перше - це те, що у людей є висока недовіра до судової системи. Це системна проблема. Я розумію, що вона підігрівається з усіх сторін. Не знаю, з чим це пов’язано, але хочу запевнити всіх мешканців міста Олександрії, що всі судді в нас досвідчені, високопрофесійні. Це люди, які заслуговують, щоб їх називали «Ваша честь». І я хочу, щоб до суду йшли з відкритим серцем, а не вже у стані війни, мовляв, ось я прийшов в суд, зараз щось буде. Раджу все ж таки готуватися до подачі судових позовів чи якихось ще документів завчасно і ретельно. Тому що від того, як відбувається досудова підготовка документів, залежить вирішення справи. Хочу донести до мешканців міста, що суд - це арбітр. Суддя не проводить слідство, не відшукує якусь істину.

- Це не поліцейський, і не прокурор…

- Так. Суд може витребувати докази, викликати свідків, але це повинні бути певні клопотання, певні стадії розгляду. Для цього я раджу все ж таки звертатися до професійних юристів, тому що те, що надали до суду, він і буде розглядати. І прошу, звісно, всіх ставитися з розумінням до перерв у судових засіданнях. Людям доводиться чекати, ми всі їх розуміємо, але це не робиться навмисно - це об’єктивна обставина.

Віктор Голобородько

0    349     10.05.2019


Коментарі (0)

Для додавання коментарів необхідно авторизуватися!