Статтi

на попередню сторiнку

Галина Коліуш: «Я хочу, щоб до суду йшли з відкритим серцем, а не у стані війни»

Галина Коліуш: «Я хочу, щоб до суду йшли з відкритим серцем, а не у стані війни»

Ми говоримо з нею про те, на які зміни варто очікувати суддівській системі в Олександрії? Поговоримо не тільки про нагальні проблеми, але й про те, що означає бути суддею – здобути практичні навички, мати теоретичні знання, життєвий досвід чи необхідно все це разом?

- Скільки реально в Олександрії зараз працює суддів?

- Наразі в нас штатна чисельність - 14 суддів. Але буквально годину тому на юридичному порталі «Закон і бізнес» було опубліковано, що в нас буде створений окружний суд і штатна чисельність становитиме 14 суддів. З них троє - це судді Петрівського суду. Наразі в Олександрійському суді 14 штатних посад, вони будуть скорочені. Офіційно працюють 11 суддів, але фактично здійснюють правосуддя - 6. Тобто в нас троє суддів не здійснюють правосуддя, оскільки закінчився п’ятирічний термін, на який їх призначили. І це не залежить він них - це об’єктивні причини. Ще двоє суддів у нас знаходяться у відпустці по догляду за дитиною.

- А замінити суддю не можна тимчасово?

- Ні. Є інституція переведення судді. З 2014 року взагалі немає переведень, не проводиться конкурс. Коли був оголошений останній конкурс, у 2015-2016 роках, саме Олександрійський суд поповнився 5 новими суддями, у тому числі прийшла працювати і я. Більше конкурсів не було.

- Тобто, навантаження розподіляється на всіх?

- На шістьох суддів. Є така інституція, як переведення, і є відрядження, але Олександрійський суд звертався до територіального управління державної судової адміністрації з проханням подати відомості про можливість відрядження суддів. Може і зараз є судді з окупованих територій, які не здійснюють правосуддя, проте хтось може захоче працювати в Олександрії. Але нам відмовили, враховуючи те, що наразі буде проведено укрупнення і буде створено окружний суд. За 2018 рік кожен суддя розглянув понад тисячу справ. 

- Це багато?

- Ну якщо в нас понад 200 робочих днів, враховуючи відпустки, то це на день розглядається по 5-6 справ.

- Взагалі, яка кількість справ вважається нормальною, коли можна ефективно розглядати справи?

- У нас навантаження складає 104,5 одиниць справ. Це перевищує норму. У нас в області одне з найбільших навантажень для суддів. Статистичні цифри я не можу сказати, в середньому вони вираховуються судовою адміністрацією. Але я скажу, що, враховуючи те, що в нас після кропивницьких судів найбільший суд в області, навіть 6 суддів - це дуже багато. На даний час у судовій системі склалася непроста ситуація. У нас є суди, де працюють двоє суддів, тобто неможливо створити колегію, є Онуфрієвський суд, в якому взагалі немає суддів. Тобто в нас надмірне навантаження ще пов'язане з тим, що колегіальні справи - це особливо тяжкі злочини - приходять до нас з різних територій, з усієї області. Це можуть бути відстані 200-300 кілометрів, люди їздять - обвинувачений, прокурори, свідки. Тобто це додаткове навантаження на суддів саме нашого суду. 

- Ще трохи щодо судової статистики. Які справи розглядаються більше всього? Я знаю, що оприлюднена інформація за минулий рік.

- Так, є в мене така інформація, її надав керівник апарату. Більш за все розглядається цивільних справ. У минулому році їх розглянуто 3085 - це 45,99 відсотків від загальної кількості справ. Серед них переважають кредитні спори, стягнення заборгованості, розірвання шлюбу і справи щодо спадкування. На другому місці - кримінальні справи. Їх розглянуто в минулому році 2279, і це складає 33,97% від загальної кількості. З них 1815 - це клопотання, скарги, заяви, які розглядаються, як правило, негайно або протягом 72 годин. Тобто, це особлива категорія під час досудового розслідування. Це питання тримання під вартою, продовження строків і клопотання сторони обвинувачення.

У суддів вже призначаються справи на червень, і це нормально. На даному етапі іншого не може бути. У міських судах міста Києва, наприклад, справи призначаються вже на вересень. І це вимагає кинути всі справи і розглядати саме ту, що призначена. Ну і в нас після цієї категорії справ, розповсюджені справи про адміністративне правопорушення - це протоколи, складені працівниками поліції. Це і порушення правил дорожнього руху, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Їх було розглянуто 1207 справ - 17,94%. І найменше розглянуто справ з адміністративного судочинства. У нас, у зв’язку з прийняттям змін до кодексів, більшу частину розглядають адміністративні суди. Ми розглядаємо тільки скасування постанов органів поліції - це 2,1% від загальної кількості справ.

- До речі, щодо новацій законодавства. Мало хто знає, мабуть, із громадян, що з нового року вступили в силу зміни до законодавства, які говорять про те, що захищати свої інтереси у суді громадянин має право виключно через адвоката, якщо це якісь серйозні справи. Чи можете трохи розказати про цю ситуацію? Як це вплинуло взагалі на суд і чи є певна ефективність? Можливо, це навіть краще, що суди швидше тепер розглядають справи, де беруть участь професійні юристи- адвокати?

- Так, дійсно. З першого січня 2019 року у нас передбачено Кодексом адміністративного судочинства, Цивільним процесуальним кодексом, що тільки адвокат або законний представник може брати участь. Але є виключення. Це спори, які випливають із трудових відносин і так звані малозначні справи в малозначних спорах. Це - окрема категорія справ. Майже усі досвідчені і професійні юристи міста Олександрії отримали свідоцтва, готувалися до цього, знали про ці зміни, і зараз вони представляють інтереси вже просто на підставі ордеру чи договору, як адвокати. Говорити, чи вплинуло це на строки розгляду, чи на якість судового розгляду, вважаю, ще передчасно. Пройшло тільки три місяці і я не можу ще зробити якихось висновків. Але щодо мого особистого ставлення, то можу сказати, що я сама прийшла в професію два з половиною роки тому з адвокатським досвідом. Працювала юристом, адвокатом, держслужбовцем. І я все ж таки вважаю, що це позитивні зміни, оскільки адвокати - це професійні юристи, які мають певний стаж роботи, мають певні навички.

- Щодо малозначних справ, про які ви говорили. Що це таке взагалі, якщо коротко можна сказати, щоб пояснити нашим читачам?

- Так, звісно. Я можу звернутися до сухої мови закону. Закон передбачає, що малозначними справами є справи, в яких ціна позову не перевищує 100 прожиткових мінімумів, тобто на даний час прожитковий мінімум складає 1921 грн. - це 192 тисячі 100 гривень. Такі справи автоматично визнаються малозначними. Але якщо навіть ціна позову менша, але особа вважає, що ця справа має для неї особливе значення, для її розгляду потрібно провести іншу процедуру. Може бути заявлено клопотання про проведення судового засідання в загальному порядку, яке передбачає підготовче засідання, де збираються докази, з’ясовується правова позиція.

- Ця процедура складніша?

- Так, складніша. І ще одна складова малозначних справ - це справи незначної складності. Тобто, ось тут суд сам приймає рішення, враховуючи суть спору, кількість сторін, позовні вимоги. Тобто тут є вже дискреційне повноваження суду. Малозначні справи розглядаються у спрощеному провадженні. Є справи, які взагалі не можуть розглядатися в спрощеному провадженні - це ті, які випливають із сімейних правовідносин, крім стягнення аліментів поділом майна. Не підлягають спрощеному провадженню справи з приватизації державного майна, щодо спадкування - це вже загальне провадження. Тобто важливим критерієм є сума позову і складність справи. І в цих справах, ще раз зазначу, можуть брати участь просто юристи, які не мають статусу адвоката.

- Ще до однієї новації. Є можливість сьогодні у людей використовувати різноманітні електронні ресурси для того, щоб подавати документи, щоб знайомитися з матеріалами справи. Як сьогодні цей електронний суд діє в Україні? Як він запроваджується?

- Ми чекали на те, що він запрацює повною мірою ще, якщо я не помиляюсь, з 1 березня, але, на жаль, він і сьогодні не працює в повному обсязі. У нашому суді він працює в тестовому режимі, і на даний час подана єдина позовна заява і, якщо не помиляюсь, дві чи три скарги чи заяви-клопотання. Тобто це поодинокі випадки. В Олександрії ще ніхто не користується, але, на мою думку, це дуже великий крок вперед, адже нині час такий, що він насичений інформаційними технологіями. Тепер усі адвокати, юридичні особи державного сектору економіки, органи місцевого самоврядування, арбітражні керуючі будуть зобов’язані зареєструватися в електронному суді, що буде полегшувати сповіщення осіб.

Нині значний час витрачається на пересилання судових повісток, позовних заяв, додатків - це час, це гроші. Крім того, якщо обидві сторони і їхній представник зареєструвалися в цій системі, всі документи, які вони відсканували, направили, підписали електронним підписом, вони одразу будуть бачити. Ухвала, яка буде винесена судом, не буде направлятися, не потрібно буде приходити до суду, писати заяву, чекати в канцелярії. Це значно прискорюватиме судовий розгляд. Поки що є декілька судів в Україні, які використовують цю систему у повному обсязі, а в нас вона працює в тестовому режимі.

- А де саме? Можете розказати?

- Якщо не помиляюсь, це декілька судів у Чернігівській області, також вона працює у всіх районних судах міста Києва. На час, коли вже вирішувалося питання, що вона ось-ось запрацює, багато було оцінок системи. І, наскільки колеги повідомляли, і це висвітлювалося в засобах масової інформації, що зараз більше питань, ніж відповідей. Тобто, не зовсім нова система пристосована. І все ж таки може і правильно, що її не впровадили одразу в усій Україні. Я вважаю, що повинні бути пілотні суди, які її протестують, вона буде адаптована, тому що навіть не всі працівники судів розуміють, як це буде насправді працювати.

- Про всі новації поговорили, я думаю, це дуже важливо для людей і вони тепер знають, що таке право у них є і що дійсно захищати свої права з адвокатом, на мій погляд, краще, ніж самому намагатися розібратись у досить непростому на сьогодні українському законодавстві. Хотілося б поговорити дещо про інше. А саме про те, що не стосується прямо захисту прав та інтересів громадян, а про те, як судді взагалі працюються з тяжкими кримінальними справами. Наприклад, справа про вбивство. Наскільки це морально складно з вашої точки зору і чи це впливає на самого суддю?

- Взагалі робота судді передбачає сама по собі велике емоційне, інтелектуальне та іноді навіть фізичне навантаження. І сказати, що найбільш важким з морально-етичної точки зору є кримінальне провадження - ні. На мій погляд, будь-які, навіть цивільні справи, можуть мати такі наслідки. Наприклад, це може бути пов’язане з позбавленням батьківських прав - це така досить складна категорія…

- Де вирішується доля дитини, так?

- Так. І це завжди чиясь доля, завжди пов’язана з допитом малолітніх дітей - це дуже складно. Щодо кримінальних проваджень - розумієте, суддя не може відчувати якісь моральні страждання осіб, переносити на себе їхні емоції. Суддя не має права вносити елемент емоційності щодо учасників процесу, тому що це - порушений принцип неупередженості. Залишатися людиною завжди потрібно, але потрібно абстрагуватися настільки, щоб в усіх сторонніх спостерігачів не було навіть думки, що у судді до когось є прихильність. Немає однакових справ, є типові, але це стосується більше цивільного законодавства. Кримінальне провадження - це завжди доля людини, це страждання близьких осіб, це завжди дуже тяжко, емоційно непросто.

Але все ж більше технічних, організаційних питань. До нас приходять громадяни, це переважно потерпілий або родичі потерпілого, і вони дуже незадоволені строками розгляду. Я розумію людей, які приходять один, два, три, десять разів у суд, а немає судового рішення...

- Вони вважають, що немає швидкого рішення.

- Вони чомусь в цьому звинувачують суд, але я хочу зазначити, що суд - це остання крапка. До цього, щоб справа потрапила до суду (ми говоримо про кримінальне провадження) передує робота слідчого, робота в суді прокурора, якість зібраних доказів, а суд тільки оцінює, він не проводить слідство. Крім цього, в нас великі зараз проблеми з доставкою обвинувачених, які тримаються в умовах СІЗО. Неможливо їх дуже часто доставляти, оскільки в нас розписані провадження вже на 2-3 місяці. Неможливо доставити свідків - або вони далеко проживають, або в них немає коштів, або вони не проживають за місцем своєї реєстрації. І це - об’єктивні причини, і повірте, у судді немає жодного бажання затягувати розгляд справи. Якщо не було б об’єктивних причин, розглядалось б усе набагато швидше.

(закінчення тут)

Віктор Голобородько

0    956     02.05.2019


Коментарі (0)

Для додавання коментарів необхідно авторизуватися!