За 5 мільйонів боргу, арештували землю в Буковелі і комерційну нерухомість сім’ї присяжного Олександрійського міськрайонного суду

Через спробу продати нерухомість, якою можна розрахуватись за борги у розмірі 5 мільйонів, суд арештував майно матері присяжного Олександрійського міськрайонного суду, Віталія Прокваса. Про це повідомляють «Олександрійські новини» з посиланням на інформацію, оприлюднену у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Як зазначено у рішенні, сума збитків становить 4 987 610,47 гривень. Це судове рішення несподівано розкриває рівень взаємозв’язків та можливостей які є у людини, що за законом має право встановлювати разом із суддею, рівень відповідальності вбивці чи інших громадян, що вчинили тяжкі злочини. Тож хто має право в Олександрії впливати на судові вироки? Як виявляється, схема життя та діяльності згаданого громадянина є далекою від прозорості та більше схожа на якусь азартну гру з бажанням імовірно, перекладати відповідальність на інших…

Список власності, який вражає

У переліку нерухомості, що є у власності найближчого родича пана Віталія Прокваса, зазначено чимало дорогої нерухомості. Як вказано у судовому рішенні, про яке ми вже говорили вище, Ганна Проквас, яка є матір’ю В.Прокваса володіє земельною ділянкою для будівництва та обслуговування туристичного комплексу, розташованого в місті Яремче Івано-Франківської області.

Для тих, хто не розуміється на нерухомості та її вартості, зазначимо – це дуже дорога нерухомість, бо розташована у курортній зоні яку зазвичай називають Буковель. Як проконсультував журналістів видання експерт з нерухомості, будинок або земля в Яремче недосяжна мета не тільки для простого громадянина, але й для простого підприємця. «Скільки це коштує? Це чимало нулів із доларовою позначкою. Скажімо так, це все одно, що звичайному європейцю стати власником казино у Монте-Карло або рядовому жителю Олександрії придбати поверх нерухомості на Хрещатику», – прокоментував експерт.

Однак не тільки курортна нерухомість вражає. У складі арештованого судовою ухвалою майна, є і олександрійська недешева власність. Судове рішення говорить, що Ганна Проквас володіє на праві власності комплексом нерухомого майна на площі Соборній, 27-а, володіє нежитловою будівлею головного корпусу, на площі Соборній, 27-б, нежитловою будівлею контори на площі Соборній, 27-в. Фактично, це все споруди колишньої швейної фабрики, що свого часу певним способом опинились у руках сім’ї Проквасів.

Так само у власності Г.Проквас є приміщення магазинів непродовольчих товарів загальною площею 195,7 кв. метрів, 2 черга 4 приміщення, розташованого на вулиці Ярмарковій (колишня Семашка), 44, нежитлове приміщення на проспекті Соборному, 111.

Галина Проквас є власником всієї цієї нерухомості як кажуть, офіційно. Водночас якими чином вона придбала цю нерухомість? Звідки у неї такі доходи, щоб купувати комерційне нерухоме майно? От тут питання, на яке остаточної відповіді знайти не вдалось.

Звідки гроші?

Українські реєстри підприємців говорять, що пані Галина Проквас жодним чином не пов’язана з бізнесом – вона не помічена у списках акціонерів, не є засновником, директором фірми чи власником приватного підприємства. Яким чином тоді у цієї простої громадянки з’явилась недешева власність? Варіантів може бути безліч. Однак чому б цю власність не міг подарувати син – Віталій Проквас? І таке може бути. Але навіщо переоформлювати власність? Навіщо так «плутати» сліди у бізнесі? Навпаки, контрагенти люблять коли все просто і зрозуміло. А тут якась незрозуміла «схема».

Але може дійсно, саме він, присяжний Олександрійського міськрайонного суду і подарував комерційну нерухомість? Адже він є окрім того що присяжним, і директором ЗАТ «Олександрійська швейна фабрика». Це підприємство зареєстровано за однією з арештованих судом адрес нерухомості – площа Соборна, 27а. Що тут дивного, спитаєте: ведуть люди собі сімейний бізнес! І дійсно нічого поганого у цьому немає. От тільки чомусь знову виникає наскрізна тема великих боргів. Тепер вже не комерційних. Стосовно саме цього товариства відкрито чотири виконавчих провадження за борги перед державою. Стягує борги Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Пенсійний фонд має два провадження на користь держави по стягненню коштів з «швейки». Ще два провадження – борги державі, але стягувачем вже є Олександрійський міськрайонний центр зайнятості.

У 2010 році інформацію про якісь темні справи щодо швейної фабрики оприлюднювала Олександрійська міська рада. «Як приклад, наведена ситуація, коли законодавство порушується досить успішним підприємцем, власником колишньої швейної фабрики, яку він неодноразово передавав у власність своїм родичам (директор ЗАТ «Олександрійська швейна фабрика» В. Проквас, частина будівель належить Г. Проквас, його матері). Як було повідомлено на нараді, по даному підприємству документи в БТІ не оформлені належним чином, податки не сплачуються, люди на робу не оформлені, реконструкція приміщення відбувається без відповідних дозволів, не змінено цільове використання приміщень, які здаються в оренду».

І знову будинок на Соборній, 27 а

Саме за однією і тією ж адресою, в місті Олександрії – площа Соборна, 27а – зареєстровано ще одного контрагента фірми-боржника – приватне підприємство «Дячук». Це підприємство має за дивним збігом обставин той же самий КВЕД – виробництво верхнього одягу, що і ЗАТ «Олександрійська швейна фабрика». Власником підприємства є громадянин Сергій Степанович Дячук.

Прізвище, ім’я та по-батькові цього власника повністю збігається з прізвищем та ім’ям і по-батькові екс-начальника управління охорони здоров’я мерії. Ще одним доказом того, що цей збіг може бути не випадковим є те, що свого часу саме цей громадянин був у близьких стосунках на політичному видноколі Олександрії з Віталієм Проквасом. Проте офіційного підтвердження у своїй декларації Сергій Дячук щодо прав власності на цю фірму не вказав.

Для інформації – фірма за знайомою нам вже адресою, має два зареєстрованих виконавчих провадження за вимогою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Відкриті вони нещодавно – у вересні 2018 року.

У цієї фірми взагалі справи із боргами кепські. За інформацією автоматизованої системи виконавчих проваджень Мінюсту, за ПП «Дячук» є 13 завершених і незавершених виконавчих проваджень! Тобто і тут історія із боргами якась дивна виходить.

Ось подумайте самі: за тією ж адресою, яка нині визначена як арештоване майно, є фірма, що постійно накопичує борги і займається тим самим видом діяльності, що і інша фірма із аналогічними справами по боргам за тією ж адресою. Вам це не видається дивним?

Чи взявся б один з очільників медичного закладу міста перейматись пошиттям одягу? Маємо великі щодо цього сумніви. Ця так би мовити «схема» схожа більше на прикриття ведення бізнесу під чужими прізвищами. Але це тільки імовірна гіпотеза.

Слава – одному, а негатив – іншому

На офіційному сайті партії «За життя» стверджується, що згаданий нами попереду присяжний є очільником місцевого осередку партії.

Разом з тим людина, що за інформацією сайту опікується «соціальним проектом «пільговий автобус» сам є людиною, сім’я якого перебуває у статусі боржників. Крім того офіційно, як юридична особа, партійний осередок в місті не зареєстровано. Інформація про реєстрацію місцевої організації партії в Олександрії у реєстрах теж відсутня. Як варіант – організація існує формально, а всі реальні юридичні документи складаються та підписуються на рівні обласної структури. Тому ця політична сила може існувати, проте не демонструвати свою юридичну активність у офіційних реєстрах.

Цікаво, що офіційно зареєстровано за Віталієм Проквасом і громадську організацію із назвою «Громадська ініціатива Олександрійщини». Активність ГО практично нульова. Це помітили не тільки журналісти, але й контролюючі органи, бо за інформацією аналітичної системи Youcontrol, «Громадська ініціатива…» перебуває на обліку як така, щодо якої до ЄДР внесено запис про відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням. Але навіть ця, офіційна адреса є цікавою. Бо виявляється, що це та сама адреса, де нині нерухомість під пильним оком закону і працюють підприємства з пошиття одягу – площа Соборна 27 а.

Збіг адреси? Збіг прізвищ? Збіг обставин? Мабуть так збігтись все, навіть за теорією імовірності, не може.

Громадська активність і політична діяльність чи прикриття?

Не виключено, що ця вимушена активність у громадському секторі чи у політичному просторі може виникати для захисту економічних інтересів. Як приклад – нещодавній скандал із спробою отримати на 49 років у оренду 87 гектарів землі Анною Шевченко – дружиною нинішнього депутата Олександрійської селищної ради Сергія Шевченка. Цей чималий шматок землі в Олександрії мав би площу розміром у два Ватикани.

Електронна декларація Сергія Шевченка говорить, що він має спільне господарство з Анною Шевченко, як з дружиною, зокрема на неї записано дві квартири у Києві.

Сім’я Шевченків мала спільні бізнес-інтереси із Валерієм Проквасом, рідним братом Віталія Прокваса. За інформацією аналітичної системи YouControl, Сергій Шевченко був одним із засновників ТОВ «Агрофірма «Димпро». Серед засновників фірми вказаний також Валерій Миколайович Проквас та донька Віталія Прокваса – Аліна Проквас. Саме Аліна Проквас є підприємцем, що веде бізнес як перевізник в Олександрії. Саме вона згадується у всіх офіційних документах міськради як виконавець одного з найбільш популярних маршрутів №5. Проте чомусь виключно Віталій Проквас асоціює себе із згаданим вище «соціальним проектом» щодо перевезень. Коли є політична вигода, тоді наперед висувається реальна фігура, а коли потрібно з будь-яких причин заховатись за інших – з’являється донька чи мати? І пан присяжний стає білим та пухнастим і ховається за уявну суддівську мантію?

Показово, що Аліна зазначена у декларації Віталія Прокваса як така, що є членом сімї. Таким чином декларант формально визнав, що він має як родинні, і імовірно, комерційні відносини із донькою. Проте на всіх публічних заходах, у всіх нарадах з питань перевезень від імені Аліни виступає саме Віталій Проквас. Тобто реально стан справ фірми відомий саме йому? Такі висновки могли б пояснити стан справ.

Для чого родичі-бізнесмени?

Але навіщо так все ускладнювати? Всі ці маніпуляції з нерухомістю та власністю фірм є, імовірно, відволікаючим маневром для офіційних органів влади, своєрідним достатньо ефективним прикриттям для того, щоб переписати бізнес на найближчих родичів. Навіщо? Давно відома схема говорить, що для того, щоб у разі реальної скрути (в яку свого часу потрапляв бізнесмен), уникнути відповідальності від виконання судового рішення. Таким чином реальний власник курортної землі та майна в Олександрії, може бути одним, а виконавцями його волі – зовсім інші люди. 

Однак не все так просто. Віталій Проквас все ж залишив слід у справах, як боржник, щодо якого відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Про це є інформація у електронній базі «Автоматизована система виконавчого провадження».

На якій підставі виник борг і що сталось, що у виконанні боргових зобов’язань відмовлено, нам не відомо. Але це мають бути законні підстави.

Що може присяжний і чи варто всім довіряти цю посаду?

Для того щоб зрозуміти чому так важливо знати про всі ці дивні метаморфози із власністю присяжного, звернемось до фактів. Рішенням Олександрійської міської ради Віталій Проквас внесений до списку присяжних Олександрійського міськрайонного суду. Відповідне рішення «Про затвердження списку присяжних по місту Олександрії для Олександрійського міськрайонного суду» ухвалено 16 грудня 2016 року і є чинним, як засвідчує електронна система «Нормативні акти Олександрійської міської ради»

В Україні, судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні. В яких випадках? Виявляється що будь-який кримінальний тяжкий злочин за який передбачено довічне ув’язнення, за клопотанням обвинуваченого має розглядатись тільки за участі присяжних.

У цивільних справах присяжний в обов’язковому порядку має бути в окремому провадженні щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Зрозуміло що це фактично позбавлення чи відновлення більшої частини прав громадянина. А також присяжні обов’язкові у провадженні щодо визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, у справах, щодо усиновлення та у справі, щодо надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку чи щодо примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу. Як зрозуміло з цього переліку – це вирішення долі людини де навіть уявна помилка може коштувати нормального життя. Чи зможе реально здійснювати правосуддя людина, що має такі сумнівні маніпуляційні відносини у власності та бізнесі, де є мільйонні суми заборгованості і не дуже все добре із прозорістю у громадському житті?