Як виявити та вчасно дізнатися про пухлину головного чи спинного мозку?

На сьогоднішній час актуальним  питанням  в медицині є збільшення кількості на онкопатологію. На жаль, сумна статистика говорить про те, що за останні 100 років в світі онкопатологія перемістилась з десятого місця на друге, поступаючись лише захворюванням серцево-судинної системи.

За даними ВОЗ кожен рік вперше зареєстровані випадки у 10 млн. чоловік. Як стверджує ВОЗ, смертність від раку до 2030 року виросте на 45%. В Україні більш як 160 тис. чоловік дізнаються, що вони онкохворі. Щорічно помирають біля 90 тис. чоловік, з них 35% люди працездатного віку. Щоденно в Україні вперше виявлених на рак 450 людей, з них помирають 250. Кожну годину реєструється більше 20 нових випадків захворювання, а 10 жителів України помирають від раку.

Ризик розвитку онкологічних захворювань складає 27,7% для чоловіків та 18,5% для жінок.

У віці 18-29 років найбільш розповсюджені:

– у чоловіків – хвороба Ходжкіна та злоякісні новоутворення яєчка (29,7%);

– у жінок – хвороба Ходжкіна та злоякісні новоутворення матки (29,6%).

У віці 30-74 роки найбільше розповсюджені:

– у чоловіків – злоякісні новоутворення легень та шлунка;

– у жінок – злоякісні новоутворення молочної залози.

 В віковій групі вище 75 років найбільш розповсюджені:

– у жінок – рак шкіри;

– у чоловіків – рак легень та шкіри.

Злоякісні новоутворення уражують в Україні кожного четвертого чоловіка та кожну шосту жінку. На жаль, на сьогоднішній час пухлини частіше стали з’являтись в дитячому віці.

Що ж це за таке страшне захворювання та як можливо вчасно його виявити, а при правильному лікуванні подовжити своє життя?

Пухлина (тумор, новоутворення, неоплазма) – патологічний процес, в основі якого лежить безмежне та нерегульоване розмноження клітин. Це процес, який існує з часів життя на Землі. Немає такого живого організму, в якому б не могла виникнути пухлина. Вона може розвинутись у всіх тварин, птахів, риб та комах, одноклітинних  рослинах. На жаль, найчастіше вона зустрічається в людей та займає другу позицію серед причин смертності населення.

Пухлини надзвичайно різноманітні. Вони розвиваються в усіх тканинах та органах. Існують доброякісні та злоякісні пухлини. На сьогодні виявлені «пограничні пухлини», які займають проміжне місце та при спрацюванні провокуючих факторів можуть перероджуватись в злоякісні. Пухлини мають різноманітну форму – або в вигляді вузлів різної величини, або не мають чітких границь та проростають в тканини, що розташовані біля них. Разом з тим існують випадки, коли доброякісні пухлини протікають як злоякісні. Так, доброякісна пухлина твердої мозкової оболонки, яка збільшується в розмірах, стискає головний мозок, що призводить до смерті хворого.

Серед загальних груп пухлин можна виділити візуальні форми, тобто ті, що ми можемо побачити без додаткових методів обстеження. До цих форм належать: ураження шкіри, шийки матки, молочних залоз, ротової порожнини, прямої кишки.

Назва пухлини складається з двох частин – назва тканини, в якій виникла катастрофа та закінчення «ома». Наприклад, пухлина кістки – остеома, жирової тканини – ліпома, судинної тканини – ангіома, залозистої тканини – аденома.

Згідно місця розташування і виникають симптоми та скарги, що свідчать про ураження тієї чи іншої системи чи органу.

Пухлини головного мозку складають 9% від всіх новоутворень та займають 5 місце серед пухлин інших локалізацій. Ураження спинного мозку зустрічаються в 6 разів рідше, ніж головного мозку.

При виникненні онкопатології в головному мозку можливі скарги на головний біль, запаморочення, порушення зору, а також нудота та блювота. Надалі картина може визначатись розміром пухлини та її локалізацією. Головний мозок є центром мислення, пам’яті, чутливості, зору, слуху та рухів. При ураженні певної зони ми матимемо відповідні прояви, а саме: порушення мови, часті та немотивовані зміни настрою, зміна особистості, слабкість однієї половини тулуба, порушення зору, епілептичні напади, порушення пересування тіла, порушення регуляції температури тіла, порушення засвоювання рідини в організмі, порушення ходи та точних рухів руками та ногами, порушення ритму мовлення, порушення дихання та діяльності серця.

Як часто ми скаржимось на біль у поперековому відділі хребта? Цей процент становить 99%. Біль може локалізуватись в спині та віддавати в руку чи ногу, як з одного боку так і з обох сторін. Біль у спині, як правило, тупого характеру, ниючий, стискаючий. Біль в кінцівках прострілюючого характеру, посилюється при фізичних навантаженнях, кашлі, чиханні.

Оскільки пухлина здавлює спинний мозок, то цей процес може тривати довгий час, мати наростаючі прояви та призвести до слабкості в кінцівках, порушення ходи, зменшення дистанції ходи, повної відсутності рухів, порушення функції тазових органів, яке проявляється нетриманням сечі та калу або ж затримкою сечі та калу, появою терпкості в кінцівках або в тілі та при невчасному зверненні повною відсутністю чутливості та рухів у кінцівках. Часто першим симптомом є зниження або відсутність потенції у чоловіків.

У першу чергу пацієнт, з наявністю хоча б одного з вищевказаних симптомів, має звернутись до лікаря за місцем проживання. При підтвердженні симптомів лікар повинен направити пацієнта на консультацію до невролога. Наявність клінічної симптоматики є приводом для призначення методів обстеження, таких як комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія. При необхідності може бути застосований метод контрастування для виявлення чітких меж та поширеності пухлини.

При підтвердженні діагнозу необхідно пройти комплексне обстеження всіх органів і систем, оскільки часто пухлина у хребті та в головному мозку може бути метастазом з пухлини з будь-якого іншого органу людини.

Існує перелік обстежень, які має пройти пацієнт при підозрі на онкологічний процес:

– загальний аналіз крові;

– біохімічний аналіз крові;

– коагулограмма;

– електрокардіограмма;

– флюорографія або рентгенографія легень;

– ультразвукове обстеження: щитовидної залози, грудної залози, внутрішніх органів, органів малого тазу, нирок та заочеревного простору.

При необхідності ваш лікар призначить додаткові методи дослідження та консультації суміжних спеціалістів.

Важливим залишається те, що людина невчасно звертається за медичною допомогою, а при запущеності онкологічного процесу лікування практично зходить нанівець. При вчасному зверненні є можливість подовження людського життя та запобігання розповсюдження пухлини в інші органи(метастазування). Надалі профільний спеціаліст має можливість призначити консервативне лікування, хірургічне лікування, променеву терапію, хіміотерапію. В цьому випадку пацієнт може на тривалий час подовжити своє існування та дарувати можливість спілкування та турботи собі та своїм оточуючим. Тож давайте на будемо нехтувати правилами профілактичних оглядів в лікарні, а саме проходити хоча б раз на рік флюорографічне обстеження та обов’язково відвідувати гінеколога та чоловічий оглядовий кабінет, а при появі в організмі симптомів, які зазвичай не турбували, звертатись за медичною допомогою, а не займатись самолікуванням.

Юлія Данилюк, лікар-невропатолог поліклініки ОЦРЛ