Влада Олександрії повертає місто у глухі 90-ті минулого сторіччя

Олександрійська влада нарешті визначилась із тим, як вона буде стратегічно «розвивати» підприємництво в місті. На засіданні виконавчого комітету, усього через день після оприлюднення проектів, ухвалено одразу декілька рішень, які можна назвати червоним сигналом світлофору для розвитку підприємництва в Олександрії. Тепер залишки підприємництва, не розгромлені економічним спадом, війною та зубожінням населення, отримають остаточний, точковий удар знищення, організований Сергієм Гриценком – очільником однієї із підприємницьких спілок, а по сумісництву депутатом міської ради і заступником мера Олександрії. Той, хто ще вчора говорив про захист прав людей та конфліктував із владою заради підтримки підприємців, сьогодні разом із Степаном Цапюком вирішив добити залишки підприємницької активності в місті і взявся за це так завзято, що навіть не переймався відвертим недотриманням закону.

«Підприємницький пакет» від підприємця

Мова йде про рішення виконавчого комітету, які жваво обговорюються у підприємницьких колах міста і які вже охрестили «підприємницьким пакетом». Варто зазначити те, що ці рішення ухвалювались відверто незаконно, адже виконком ухвалив їх усього через день після офіційного оприлюднення проектів, імовірно, побоюючись, що до стін мерії може прийти обурена демонстрація комерсантів і рядових жителів міста. Звісно, ухвалені рішення – незаконні і суд на 99,9% вкаже на незаконність дій влади, якщо хтось з такими позовами звернеться до суду. Але суть навіть не в цьому.

Нікчеми для нікчемності

На засіданні виконкому олександрійський мер С. Цапюк та його перша заступниця Л. Давиденко почали спілкуватись про одне із згаданих рішень. Результатом дискусії стало те, що мер визнав нікчемність рішення і відсутність будь-яких правових наслідків для тих, хто наважиться його не виконувати. Але попри це продовжив активно агітувати за це рішення, навіть своїм особистим спічем під час виступу. Спитаєте навіщо? А щоб все повернулось і було так, як раніше, так, як це відбувалось до ухвалення відомих дерегуляційних законів України. Нагадаємо, український уряд і Верховна Рада давно взяли впевнений курс на дерегуляцію і низкою прийнятих актів суттєво обмежили місцеву і державну владу в можливості адміністративного впливу на бізнес. Найсмішніше, що дерегуляційні закони почали ухвалюватись ще за часів режиму політичного шефа олександрійського мера – президента-втікача Януковича, який дуже хотів сподобатись Євросоюзу і таким чином намагався пролізти в економічну еліту багатої Європи. Тепер заручником цієї демократичності свого колишнього бонзи став сам олександрійський мер. Але колишній шеф утік, а нова українська влада далеко, тож Олександрія отримала рішення, якими, немов у машині часу, олександрійських підприємців повертають у глухі 90-ті минулого сторіччя.

Торгуєте своїми яблуками? Нізззя!

Найабсурдніше рішення зі згаданого пакету стосується роботи на ринках міста. Як відомо, сьогодні і комунальний центральний ринок, і інші комерційні ринки міста, не надто багатолюдні. Зараз вони лише частково обслуговують місто, в основному ж орієнтовані на обслуговування жителів району. Головна специфіка ринків – можливість придбання більш дешевших різноманітних товарів, можливість працювати підприємцям без касових апаратів та найголовніше – можливість продати свій товар, в першу чергу власного виробництва, і одразу поїхати додому, пройшовши усього декілька сотень метрів до автовокзалу. Але тепер традицію, засновану ще десятки років тому, хочуть зламати. Бо міська влада вирішила рекомендувати адміністрації всіх ринків міста позбавити торгових місць всіх громадян, які не мають… статусу фізичної особи підприємця чи не є представниками юридичної особи. Як так, спитаєте? Що за дурня? А ось так захотілось і все.

Тобто, якщо людина прийде продати мішок картоплі чи відро яблук, які виросли у нього на городі чи в саду, то зробити цього вже не можна. Дивина цього рішення у тому, що тепер влада не тиснутиме на нелегальну торгівлю, не вплине на тих, хто торгує без ведення офіційної підприємницької діяльності. Тепер цим рішенням просто змусять усіх звичайних городян взагалі відмовитись від торгівлі на ринку своїми продуктами та виробами власного виробництва. Тобто удар буде нанесено по звичайним олександріцям, а не по кримінально-корупційним схемам. Спитаєте, хто ж буде мати повноваження перевірки наявності чи відсутності свідоцтва про ведення підприємницької діяльності та інших документів? Ви здогадались? Саме так – адміністрація комунального чи приватного ринку і те саме управління економіки міської ради. То ж кому можуть пропонувати гроші та хто матиме змогу отримати протиправну винагороду за незвертання уваги на цю дрібничку. Щоб не карали? Саме так – адміністрації і чиновники. Перемогли корупцію? Навпаки, розширили повноваження і фактично дали цілій когорті чиновників легальний механізм тиску на звичайних громадян і підприємців. Як тут не пригадати гучну кримінальну історію, яка не так давно сколихнула наше місто. Нагадаємо, тоді контролери КП «Олександрійський центральний ринок», маючи контрольні повноваження, влаштували на комунальному підприємстві справжній конвеєр з отримання хабарів від підприємців. Чи не заради цього прийняті нинішні рішення виконавчого комітету з подачі заступника мера С. Гриценка, який, до речі, свого часу, коли працював заступником директора центрального комунального ринку, також обвинувачувався в хабарництві та розкраданні. І саме на такій схильності до протиправних дій нинішнього свого заступника не так давно прилюдно акцентував увагу сам Олександрійський міський голова Степан Цапюк.

Моделюємо і бачимо

Добре, спитаєте, а якщо людина не захоче піти з місця торгівлі? Якщо вона каже – хочете отримати з мене гроші – добре, я заплачу за послуги ринку, будь-ласка, я ж закон ніякий не порушую? І дійсно, тепер взяти навіть гроші за послуги ринку з такого громадянина, завдяки «мудрому» рішенню виконкому, буде неможливо, бо ж місце торгівлі такому громадянину не мають права надати взагалі. Чи зможе тоді поліція змусити забратись цій людині із яблуками? Ні, не зможе, бо фактично людина пропонує заплатити за те, що має торгове місце, а комунальники не будуть в змозі ці гроші узяти. Що ж порушуватиме громадянин, який матиме намір сплатити за продаж на комунальному ринку своїх кровно-вирощених овочів та фруктів там, де комунальна земля і завдання цього комунального підприємства – надання послуг громадянам? А нічого! Тож рішення міської влади насправді дійсно нікчемне. І хоча це добре розуміють у виконкомі, але все одно ухвалюють цей папірець. Бо розраховують на одне – юридичну неграмотність громадян і їх певний переляк, що спонукатиме їх розставатись з грошима.

Продовження економічної маячні

Хто має певні юридичні знання звісно цього рішення не лякається. Тим більше це не злякає тих, хто має зв’язки. Але звичайний підприємець, який і так заляканий владою, боїться втратити своє місце торгівлі, звісно побіжить просити не чіпати його і буде роздавати все, що завгодно, включно із повним пакетом копій та оригіналів своїх дозвільних документів. Проте, навіть якщо буде така собі змова, як бути із тими, хто не є комерсантом? Справа в тому, що не тільки у відповідних українських законах, а в самій Конституції України говориться про право громадян на економічну свободу. Наприклад, стаття 15 Основного закону говорить про те, що життя в Україні ґрунтується на засадах економічної багатоманітності. Тобто, виділяти когось окремо і говорити «ти маєш право торгувати яблуками, а ти – ні» – незаконно. Не виключено, що таку просту істину розуміють і міські чиновники, проте намагатимуться всіма силами легалізувати свою вигадку. Для чого – ми спробуємо пояснити далі.

Ви думаєте це все? Ні. Бо у всю цю історію треба було докинути ще полум’я. Щоб все було «яскравішим». Тепер ми маємо ще й такі вказівки на рівні місцевого рішення: торговельні місця на визначений термін надаються на ринках лише за наявності копії свідоцтва про сплату єдиного податку або іншого документу, що підтверджує підприємницьку діяльність на загальних підставах. А також до цього «щастя» додається постійний пакет документів, який треба, мабуть, буде із собою у торбі носити:

– виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

– витяг з реєстру платників єдиного податку або довідка про взяття на облік платника податків;

– трудові договори між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (у разі здійснення діяльності найманим працівником);

– документ про сплату ринкових послуг;

– особисту медичну книжку, оформлену належним чином (у разі продажу продовольчих товарів);

– копії документів, що підтверджують якість та безпеку продукції та товарів;

– висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ринку (у разі продажу продуктів тваринного та рослинного походжень);

– укладену з адміністрацією ринку угоду про оренду (у разі займання торговельного місця на умовах оренди) або копію укладеної з суб’єктом підприємницької діяльності (орендодавцем) угоди про суборенду (у разі займання торговельного місця на умовах суборенди).

Влада вигадала і систему покарання для тих, хто не є підприємцем або не має трудового договору із підприємцем. Таким громадянам, якщо вони будуть виявлені як торгуючі, влада погрожує передачею інформації про них до податкової інспекції, управління економіки та управління праці та соціального захисту.

Таємничий і дивний реєстр

Але й це ще не все. Майже посміхаючись можна говорить і про ще один документ з «підприємницького пакету» мерії. Називається він «Про запровадження ведення обліку об’єктів торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг». Це взагалі унікальна штука. Такий собі документ-привид. Він у своїй преамбулі насичений цілим списком законів, постанов Кабінету Міністрів, наказів та інших розпорядчих документів. Але біда у тому, що варто перевірити хоч один із цих перелічених документів всеукраїнського рівня, у відповідності до яких і повинні діяти місцеві чиновники, то виявиться, що жодних нинішніх вказівок міської влади державне законодавство не містить. Це – суцільна брехня, яку, до речі, дуже легко перевірити. Немає там не те що обов’язку, а й натяку на будь-яке створення якихось обліків і, тим більше, видачі, як зазначено у документі міської влади, довідок про реєстрацію у журналах обліку, на підставі якихось скомбінованих повідомлень про розміщення об’єкта. Але й ще цікавішим є те, що влада зазначає – тепер буде створюватись облік підприємців міста в електронному вигляді! Тобто владою буде створюватись своя база даних. Але біда місцевих псевдореформаторів у тому, що нині і це питання регулює окремий закон і там чітко визначено – створення будь-яких баз даних, крім певних винятків, можливо лише на законних підставах. В цій обліковій базі, до речі, є чимало відкритої інформації, наприклад, код ЄДРПОУ, код виду економічної діяльності. Навіщо це дублювати? Створювати паралельну базу, обліковий реєстр, що підбирає на себе функції держави? Найсмішніше те, що таку базу треба буде комусь вести, платити за це кошти, а головне, відповідати за те, щоб інформація з неї не потрапила у чужі руки без згоди власника. Хто цим перейматиметься? І навіщо взагалі це?

Шукайте гроші

Відповіді на ці питання цілком очевидні. Мерія, на нашу думку, отримає в свої руки, нехай і абсолютно не відповідний закону, документ, який навіть перший заступник мера охрестила незаконним, але все ж папірець, яким можна помахати перед обличчям переляканого підприємця чи громадянина. Що буде робити звичайний комерсант? Піде на конфлікт із владою чи вирішить надати свої документи і данні? Схилить голову і буде тягати з кабінету у кабінет всі ці дозвільні документи? Звісно, він спробує вирішити це без розголосу, без конфлікту. Але одразу чомусь пригадуються часи, коли були ухвалені на рівні держави рішення для дерегуляції підприємництва. Головне гасло було таким: менше папірців – менше корупції у кабінетах. І дійсно, наразі рівень тиску на підприємців знизився і протиправно користуватись «привілеями» чиновникам стало набагато важче. Проте інша історія, як це буде використано у масштабах країни в майбутньому.

У мерії руки вже чешуться

Схоже, що олександрійська мерія готується мати і використовувати сповна гачки для тиску на бізнес, зокрема на той, який не піде скаржитись, і на людей, що не будуть іти до суду через заборону їм торгувати на ринку. Але схоже і на те, що при цьому влада міста насправді «запливла за буйки», перейшла межі і згодом всі ці безглузді рішення будуть скасовані. Проте час для накопичення протиправних багатств з’явиться. Чи не є це насправді банальним механізмом приватного збагачення авторів такого проекту рішення влади? Чи не буде це перший крок до запровадження реальної репресивної машини проти найменшої комерції і економічної свободи рядових громадян? Адже торгівельних центрів, супермаркетів та іншого більш-менш великого бізнесу такі обмеження не стосуватимуться. Удар буде нанесено саме по простих людях, яких ще не так давно переконував голосувати за себе і мер Степан Цапюк, і нинішній депутат міської ради, заступник мера Сергій Гриценко. Чому ж сталася така метаморфоза? Якщо щодо олександрійського мера насправді нічого нового не відбулося. До речі, на останньому виконкомі, навіть у розріз із доводами своїх підлеглих, С. Цапюк заявив, що, на його думку, 30% всіх підприємців на ринку працюють за межею закону. То от міський депутат і лідер міського осередку Радикальної партії С. Гриценко почав так думати і діяти тоді, коли отримав посаду заступника Цапюка. Він, до речі, вже дуже точно перерахував місця на ринку і говорив на засіданні виконкому із знанням справи про те, як організувати реалізацію цього питання, бо спілкувався із адміністрацією ринку. Може вся справа в тому, що шановний депутат обрав не те крісло і йому б краще стати знову чи то заступником директора комунального ринку чи й очолити його, щоб бути поближче до ринкових спокус. Рівень його мислення не пішов далі 90-их, як, до речі, і олександрійського мера. А це, вибачте, – рівень мислення людини, яка звикла стимулювати лише зловживанням владних вказівок, корупцією, тиском, погрозами і рекетом. Одним словом, тільки «душити» і наганяти страхів.

Як не «душити» людей, а заохочувати

І наприкінці невелика пропозиція. Мер і його оточення скаржаться, що раніше вони брали для своїх дій розумні пропозиції із критичних публікацій журналістів газети. Тепер, мовляв, багато критики, мало пропозицій. Ну що ж, розповімо про мислення людей, яких не треба «душити» і тим більше тримати під страхом. Спитаєте, як упорядкувати ринок і дати можливість всім торгувати не на вулицях, а в ринку? Все може бути просто. Замість того, щоб за десятки тисяч бюджетних гривень фінансувати проекти написання безглуздих програм, так званого «стратегічного розвитку» з повною економічною маячнею, краще додати їх до обіцяних мером мільйонів на розвиток економіки міста. Наприклад, збудувати новий, сучасний ринок, з рівними і зручними рядами, з нормальними умовами для праці, торгівлі і відвідування. Можливо не самостійно, а на умовах співфінансування. Обрати для цього пустир поруч із житловими масивами, дати туди кільцевий маршрут для автобусу. Ідея? Може і фантастична, але це – економічна дія, а не репресивні заходи. Саме так, не приписами, а стимулами треба працювати із підприємцями. Бо інакше ми повертаємось у глухі 90-ті минулого сторіччя і робимо це вже семимильними кроками. Проте, схоже, що для Олександрії саме це вже реалії. І схоже на те, що витягати місто з цього кризового стану буде вже не нинішній мер і його побратими з мисленням дев’яностих нагарбати побільше корупційних заробітків.