Віртуальний мер Олександрії Степан Цапюк ховається за екран телевізора і не знає, що пише та говорить

Олександрійський мер все більше стає віртуальним. Він активно «піарить» себе у пресі, все частіше з’являється на телебаченні. Але нагадує це часи «брєжнівщини», коли той, хто по інший бік екрана, навіть не здогадується, про що говорить. Можливо, певні вікові особливості даються взнаки, адже те, про що говорить мер, не відповідає його ж словам в іншому джерелі, ним же і оприлюдненим. Все це нагадує саме ті часи, коли одне говорять, інше думають, третє друкують у газетах.

Черговим цікавим експериментом з віртуалізації і «брежнєвізації» мера стало оприлюднення на офіційному сайті двох телевізійних роликів із зазначенням їх як «Звіт міського голови С. Цапюка. Частина 1. Економіка» та «Звіт міського голови С. Цапюка. Частина 2. Бюджет». Це відео, яке, до речі, демонстрували декілька днів підряд по одному з телеканалів, є досить цікавим і показовим. Зосереджуючи свій погляд на екран, імовірно, на стрічку телесуфлера, бо очі не кліпають, і точка спостереження залишається незмінною, мер намагається говорити про свою діяльність складними фразами, не характерними для живої мови. Це теж схоже на телевиступи Брєжнєва, хоча той принаймні не стидався підглядувати у папірець.

Брехня з перших слів

Брехня лунає з вуст мера з перших слів. Ось що говорить Степан Цапюк: «Уважаемые александрийцы! Традиционно каждый год в соответствии с Законом «О местном самоуправлении в Украине» я отчитываюсь перед вами о работе городского совета и его исполнительных органов за предыдущий год». Імовірно, мер не знає Закон, який намагається цитувати, хоча С. Цапюк є професійним юристом. Бо в законі «Про місцеве самоврядування» сказано буквально наступне: «Міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами». Тобто мер повинен звітувати виключно про свою діяльність, а не роботу мерії і виконавчої влади, і не з екрану телебачення, а безпосередньо на зустрічі з людьми.

Також мер «на вимогу не менше половини депутатів відповідної ради зобов’язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін». Тобто у звіті повинно йти виключно про те, що особисто мер зробив корисного для громади. Все інше – це звіт перед депутатами, і тільки після того, як вони ухвалять відповідне рішення.

Чому така маніпуляція? Бо меру, імовірно, не хочеться зустрічатись із виборцями особисто і на відкритій зустрічі. Можуть сказати щось неприємне, в той час як це погано позначиться на власній кармі можновладця.

Цапюк і мова агресора

Скажіть, чи освічена людина за п’ять-десять років може вивчити мову? Ну хоча б на початковому рівні? Чому ж тоді мер в порушення закону, хоча має багаторічний стаж міського голови, виголошує свій «брєжнєівський» звіт російською мовою? Чому він зневажає українську і виголошує офіційний документ про діяльність мовою країни агресора? Невже він не може вивчити українську і спілкуватись нею?

Важливо зазначити, мер неодноразово демонстрував вміння говорити (нехай не ідеально) українською. Але Степан Цапюк продовжує ігнорувати українську мову навіть тоді, коли на нашу країну напали загарбники, і чимало олександрійців вже загинуло від куль, які заряджались під російськими наказами? Скажете, знову емоції? Ні, це – вимога закону! У Законі «Про засади державної мовної політики» говориться, що «основною мовою роботи, діловодства і документації органів… місцевого самоврядування є державна мова». Також у цьому Законі говориться: «посадові та службові особи зобов’язані володіти державною мовою, спілкуватися нею… Тексти офіційних оголошень, повідомлень виконуються державною мовою». Це все, до речі, про українську мову і про мера теж, який є найвищою посадовою особою місцевого самоврядування, як він сам любить про це говорити.

Виголошення російською мовою свого звіту – це навіть не стільки проблема в етичному плані, скільки елементарна зневага законодавства і справжнє відношення мера до всього, що є українським. Це тобі не вишиванку за декілька тисяч гривень раз на рік одягати та хизуватись перед іншими.

З хворої голови…

Продовжуючи свій виступ, мер говорить купу недостовірної інформації. Ось пряма цитата: «2016 год был сложным. Формировался новый состав исполнительного комитета. Депутаты определялись со своим представительством в депутатских группах и фракциях». Складається враження, що складність роботи у 2016 році була саме у формуванні нового складу виконкому і в тому, що депутати визначалися, в яку фракцію піти. Але це не відповідає дійсності.

Чи новим за змістом є склад виконавчого комітету? Давайте поглянемо на те, хто ж у ньому працює. Олена Богоявленська тривалий час працювала секретарем міської ради саме зі Степаном Цапюком і була депутатом ІV, V, VІ скликань, і тепер теж член виконкому і секретар ради. Перший заступник міського голови Людмила Давиденко працює на своїй посаді з листопада 2010 року по теперішній час. Заступник міського голови Людмила Сосна з 15 квітня 2013 року на цій посаді незмінно. Геннадій Лоцман з 2013 по 2015 рік був секретарем Олександрійської міської ради, потім подався у начальники Управління житлово-комунального господарства, а з 2016 – заступник міського голови. Володимир Чеботарьов з листопада 2010 року по теперішній час – керуючий справами виконавчого комітету.

Тобто всі заступники мера, і вони ж члени виконавчого комітету, – це стара команда, яка нічого не змінила і не змінилася. Тож який новий склад виконкому побачив мер, в чому новітність його формування і складність у зв’язку з цим у житті міста? Можливо, Степан Цапюк вважає новим обличчям Станіслава Гришка? Так цей член виконкому у 2012 – 2013 роках працював заступником міського голови і тепер теж член виконкому. Чи, може, новою людиною у стінах мерії є Людмила Коваль – перукар і комерсант, яка була депутатом минулого скликання і активним учасником промерської депутатської більшості? Чи щось нове привніс у роботу мерії представник бюджетної сфери Олена Шевченко, і вона ж член виконкому, що була працівником підпорядкованого меру Управління праці та соціального захисту населення, а нині – вчитель школи. Чи новатором є Геннадій Шкроб – очільник профспілки медичних працівників і депутат III і IV скликань міськради, крім того, тривалий час працівник бюджетної медичної сфери? Це нові обличчя? Це відсутність стабільності? Брехня, і годі.

А ще одна брехня мера про те, що депутати весь 2016 рік визначались із тим, куди і в яку фракцію податись, взагалі ні в які ворота та ні на який тин не налазить. Мер, мабуть, як істинний автор «брєжнєвського» звіту, забув, що його найближче оточення, а саме промерська фракція «Опозиційного блоку», була створена вже на другій сесії міськради – 11 грудня 2015 року. 22 січня 2016 року створено було і фракції «Солідарність» та «Об’єднання «Самопоміч», а потім і деякі менші депутатські групи. Але чи є фракції, чи їх немає взагалі, неважливо для життєдіяльності міста. Адже утворення чи не утворення груп і фракцій у міській раді на роботу ради не впливає жодним чином! Ці об’єднання не відіграють ніякої практичної функції і є, фактично, групами за політичними уподобаннями, клубами близьких по духу людей.

Більше того, саме тоді, ще на другій сесії міської ради 11 грудня 2015 року, депутати проголосували за склад всіх комісій міської ради. А саме комісії, а не фракції, розглядають проекти рішень та вносять їх на розгляд ради із висновками. Тобто робота міської ради, завдяки депутатам, була налагоджена одразу і в повному обсязі. Ще не в минулому, а позаминулому році! Може, мер теж це забув? Варто нагадати, що мер вперто не хотів міняти склад виконкому. І саме в цьому, особистих амбіціях мера, була головна причина політичної кризи, яка ледве не призвела до розпуску міськради і переобрання мера разом з усіма іншими політичними і економічними наслідками. Тобто мер розповів про проблеми, які сам створив, але перевернув проблему з ніг на голову.

«Движемся к воплощению»

Більша частина звіту, яка, так би мовити, присвячена економіці, це благі наміри, констатація факту того, що мерія активно переймається засіданнями комісій, створенням планів та прожектів, для реалізації яких міські чиновники постійно виїздять у нерезультативні, але цікаві подорожі за кордон до теплих країв.

Реального результату цих дій немає. Саме тому далі мер постійно говорить дієсловами недоконаного виду, тобто тими, які розповідають про мрії, про незавершені дії: «мы активно движемся к воплощению многих городских программ…», «направлены на обеспечение…», «внедрение технологий…», «улучшение качества…», «разработан и утвержден план…», «определены основные цели и задачи…», «создание…», «поддержка…», «ведеться активная работа…», «будут иметь возможность оценить…», і тому подібне.

Це й не дивно, адже мер маніпулює цифровими показниками і не змальовує реальної картини сьогодення Олександрії, бо вона дуже критична. Тож до якого «воплощенія» рухається економіка міста? Приведемо короткий аналіз лише однієї, але важливої цифри.

Падаємо із захватом

У бравурному контексті, голосом із підняттям, С. Цапюк стверджує: «Реализовано продукции на сумму 1 миллиард гривен, что составляет 118 процентов к 2015 году». Для розуміння реального стану справ варто було б меру додати – це означає, що продали товарів та продукції наші виробники на суму, яка на 18% більша, ніж у минулому році. Тобто темп росту 118%, а, по-простому, це означає, що раніше ми заробляли одну гривню, а тепер продали свій товар за гривню і 18 копійок.

Але коли ми говоримо такі показники, то звичайні люди (не деякі чиновники) ще й прораховують, наскільки життя стало дорожчим. Тобто, якщо врахувати темп росту інфляції, виявиться, що ми не зростаємо, а падаємо. Офіційний інфляційний показник у 2015 році склав 43,3%, а у 2016 – 12%. Тобто у нас в кишенях стало на мінус 43 копійки, а потім ще на мінус 12 копійок з гривні.

Таким чином, реально ми не стали багатші і не стали більше заробляти. Навпаки, ринок скоротився.

Просто ціни на те, що виготовили наші підприємства і комерсанти, збільшилися. Ось якою є правда. Хоча мер вважає, що такі показники говорять про те, що «экономика города начала постепенно возрождаться». І саме тому виникає відверте питання компетентності мера у економічних питаннях.

Гострі питання без відповідей

Більша частина відеоролику – це дрібні цифри, які неможливо розібрати на екрані, а на слух всі ті показники практично не сприймаються. Крім того, мер зачитує купу показників, які можна отримати у працівників відповідних служб за бажанням, і які не додають об’єктивності в реальну картину життя. А от саме про свою особисту діяльність, як мера, а не роботу своїх підлеглих, Степан Цапюк і не розповідає. Наприклад, за які кошти він катався до сонячної Іспанії, та що звідти привіз, крім особистих вражень? Чи, наприклад, в чому сенс «кровопролитної» боротьби із обласною владою, яка дає можливість отримувати чималі кошти на реалізацію довгострокових проектів для міста? Чи як буде працювати госпітальний округ в Олександрії? Як, зрештою, буде розвиватись тарифна політика в місті? Чи будуть далі диміти «дров’яні» котельні, яких понатикували у кожну велику школу? Чи будуть по-людськи реконструйовані центральний ринок і інші торговельні майданчики для тих, хто реально торгує продуктами харчування власного виробництва, а не промисловими товарами? І чи будуть комунальники і далі знущатись із городян, не обслуговуючи «каток імені Цапюка» під час ожеледиці? Зрештою, як буде реально, а не за мріями, входити у процес децентралізації міська громада? Відповіді на ці та чимало інших дійсно важливих питань у звіті не почуєш. Задати питання меру неможливо. Тож, може, хоча б через газету він їх прочитає та надасть відповіді.

Відео, газета чи тексти?

Поки що ж ми чуємо лише бравурні заклики і тон самовпевненого у собі чиновника на відео. Це все типова пропаганда, де мало серйозного аналізу і слів про рух уперед. Цікавим фактом є і те, що російськомовний текст мера з екрану та тексти звіту розміщені у файлах на офіційному сайті та опубліковані у міському офіційному часописі, різняться і дуже суттєво.

Чи то мер по-своєму підправив їх, коли читав з телесуфлера, чи вирішив не говорити всю правду? Чи, може, він просто дещо забув? Наприклад, остання фраза звіту про економіку лунає так: «В целом экономика города в 2016 году начала постепенно возрождаться». У друкованому звіті далі йдуть важливі, але критичні фрази, які, чомусь, мер не захотів оприлюднити у відеозвіті: «Але функціонувала у несприятливих умовах росту цін на енергоносії та пов’язаного з цим росту цін на продукцію, запчастини та комплектуючі, та в умовах, коли на сході країни продовжуються бойові дії у зоні проведення антитерористичної операції, та перекриті минулі ринки збуту, а товаровиробниками налагоджується та розширюється співпраця з країнами Європи та Азії».

Тож де правда, де точна інформація, і що саме є звітом мера – відеоверсія чи листівки, які запропоновані на сайті, чи може газетна публікація? Не зрозуміло. Імовірно, звіту як цілісного документу не існує, а звіт перед громадою віч-на-віч С. Цапюк вкотре, в порушення закону, проводити боїться.

Віртуалізація мера і створення брєжнєвсько-бравурного настрою схоже на початок незграбної виборчої компанії, де головним носієм правди намагаються подати саме мера. Але, якщо ретельно аналізувати його слова, виявляється, що в них більше брехні, ніж правди. Тож очікувати справжнього звіту перед громадою будемо вже від нового голови громади, який після об’єднання громад і обрання на свою посаду буде з повагою ставитися до законів та думки громадян і не боятися зустрічі з олександрійцями.