Віктор Голобородько: є команда, яка здатна вирішувати в місті складні питання, враховуючи думки різних людей

Олександрієць Віктор Голобородько – журналіст і депутат, громадський активіст, краєзнавець і упорядник книг. Сьогодні він разом з колегами балотується до міської ради в команді міської організації партії «Солідарність».

– Якось незвично брати інтерв’ю у колеги по журналістиці. Чому той, хто має контролювати владу, сам пішов до влади?

– Тому що треба не тільки контролювати владу, але й пропонувати альтернативу нинішньому міському голові, депутатській більшості, пропонувати альтернативний погляд на те, які рішення треба ухвалювати, як управляти містом.

– Ви вже є депутатом міської ради. І цих п’яти років було недостатньо для цього?

– За ці роки, коли я отримав довіру багатьох олександрійців, а це голоси різних людей з різних округів міста, вдалось багато чого зробити та зберегти у місті. Наприклад, ми активно протидіяли та упередили міську владу від прихованої корупційної приватизації центрального комунального ринку. І громадськість разом з частиною депутатського корпусу всеж перемогла. Я сам не вірив спочатку, що найбільше за комерційною привабливістю комунальне підприємство за непрозорою процедурою та на досить дивних умовах передали в оренду донькам, дружинам та близьким перших керівників міста. Я не вірив у таке зухвале нахабство олександрійського мера та усіх його заступників. Але коли на власні очі побачив виписку з державного реєстру, зрозумів, що межі корупції в нашому місті просто немає. Однак навіть тоді вдалось перемогти і зупинити заплановану владою приватизацію центрального ринку привілейованими орендарями в особі рідні міських можновладців. І це стало певним запобіжником для міської влади на майбутнє.

Це лише один з прикладів, коли вдалось зберегти підприємство, що приносить прибуток у бюджет та забезпечує робочими місцями сотні олександрійців. Але зрозуміло, що про співпрацю з виконавчою владою міста говорити не доводилось. Позиція моїх колег та моя особиста позиція як журналіста, депутата і громадського діяча стала кісткою в горлі керівного чиновницького апарату міської ради. Вони і до суду позивались, і наклепи на мене зводили, і лили усілякий бруд, і телерадіокомпанію, редактором якої я працюю, намагались «задушити», і навіть тиснули на мою сім’ю. Але цей тиск та усілякі відверто непорядні вчинки влади я разом із колегами-журналістами, технічними працівниками, колегами по громадській роботі, витримав. А крім того, отримав неоціненну школу та досвід боротьби за права людей, за права громадськості, за свободу слова. Якщо раніше все це було більше схоже для мене на щось віддалене, на якусь теорію, то тепер я розумію наскільки це важливо – мати право на свою думку і опиратися на свої практичні знання. Тому я впевнений, що для змін потрібна нова чітка і прозора вертикаль: депутатська більшість – міський голова – виконком. Тоді можна впроваджувати зміни у життя міста. Коли я побачив, що є команда, яка здатна вирішувати складні питання, діяти раціонально, без емоцій, враховувати думку різних людей, я звісно погодився знову балотуватись до Олександрійської міської ради нового скликання.

– Тобто тепер буде час на реалізацію ідей?

– Я сподіваюсь на те, що буде створено дієве об’єднання у міській раді, яке дозволить делегувати справжніх професіоналів у різні сфери управління містом. І я вважаю, що час правління авторитарного корупційного клану в місті скінчився і тепер дійсно настане час змін на краще. Те, що у нас відбувалось під прикриттям назв «транспортна» чи «комунальна реформа» і було впроваджено виконавчою владою, насправді було лише маскуванням численних проблем. Це все одно, як старі гнилі двері зафарбувати у гарний колір. Достатньо сильного поштовху і домівка без захисту. Так сталось і в нашому місті. Тому треба навести лад у автобусному сполученні міста, впорядкувати комунальну сферу, налагодити комунальну аптечну мережу, створити нормальні інвестиційні умови. Якість роботи чиновників треба оцінювати не за кількістю гарно написаних ними звітів, а за кількістю відкритих виробничих майданчиків, створення робочих місць, залучених інвестицій.

– Ви балотуєтесь від одного з складних округів…

– У мене округ, виборча дільниця якого знаходиться у приміщенні ДТСААФу, навпроти промислових майданчиків «Оболоні». Округ складається майже повністю з приватних будинків, двох багатоповерхівок та геріатричного будинку. Оскільки моя родина і я пов’язані з 14-м мікрорайоном, де я виріс, то не можу не знати проблеми сусіднього 15-го мікрорайону, де нині балотуюсь в депутати. Це, перед усім, централізоване водозабезпечення. Та вода, яку вимушені пити тут люди з колодязів, каламутна, несмачна і, на мій погляд, шкідлива для здоров’я. Не треба забувати – майже весь мікрорайон розташований у низині, а нагорі – промислові, господарські об’єкти. Тому треба завершити проведення гілки водопроводу на мікрорайон, в першу чергу завдяки бюджетному фінансуванню. Я підтримав цей проект рішення тоді, коли навіть не думав балотуватись по цьому округу. Тому це бажання абсолютно щире, я знаю, як там живуть люди і хочу їм допомогти.

Ще одна невирішена проблема – це відсутність нормального транспортного забезпечення. Що треба для цього зробити? Просто відновити або переглянути маршрути автобусів, які свого часу «вдало» реформувала нинішня міська влада. Аналогічно треба активно попрацювати над організацією вивезення сміття та зрізання аварійних дерев. Треба відремонтувати не тільки тротуари у центрі міста, але хоча б ямково і дорогу на вулицях Франко, Куйбишева, а також прилеглих до них вулиць.

А ще необхідно обов’язково встановити два світлофори – один на перехресті вулиці Куйбишева та Героїв Сталінграду, а інший – на шляху до школи, де перехід по вулиці Куйбишева. Я просто не розумію, чому це питання, що постійно лунає від мешканців, не вирішили раніше. Кажуть, що звернення були, але ніхто не звертав на них уваги.

– Коли можна очікувати результати? Коли обіцяне буде реалізовуватись.

– Якщо виборці віддадуть за мене голоси, якщо команда «Солідарності», а в ній в тому числі і кандидат в Кіровоградську обласну раду по цьому округу – Володимир Шклярук, отримає більшість, то вважаю, що вдасться вирішити хоча б частину з поставлених переді мною та новою владою завдань доволі швидко.

Треба вірити у те, що можна змінювати систему. Якщо не спробувати довіряти, то нічого не вийде. А я вірю як в олександрійців загалом, так і в виборців округу, де я балотуюсь.