ТУБЕРКУЛЬОЗ

ТУБЕРКУЛЬОЗ

Туберкульоз, або сухоти, відомий із сивої давнини, відколи існує людство на землі. Туберкульозом страждали люди і тварини з давніх-давен.

Епідемія туберкульозу хвилеподібна: то спалахувала, то затихала. У 1882р. Роберт Кох відкрив кислотостійку мікобактерію, яку весь світ називає бацилою, або паличкою Коха, а сьогодні її називають мікобактерією туберкульозу.

Туберкульоз – це соціальна хвороба, тому він зростає у тих країнах, де погані соціально-економічні умови, де поганий добробут народу, низька його освіченість, примітивна санітарна культура.

Збудником туберкульозу є мікроорганізми із родини мікобактерії: людського виду, бичачого виду та пташиного виду.

 Немає такого органу у людини, який би не міг уражатися туберкульозом: легені, шлунково-кишковий тракт, сечостатева система, очі, шкіра, лімфатичні вузли, кісти.

 Мікобактерії туберкульозу живуть:

– у річній воді – 5 міс.
– у ґрунті – 1-2 міс.
-у фекаліях і на пасовищах – більше 1-го року.
-в молочних продуктах, що зберігаються на холоді ( масло, сир та інш.) – до 10 міс.

При температурі – 23°С – збудники туберкульозу не гинуть 7 років, сонце вбиває їх за 7-10 хвилин.

У Єгипетських пірамідах знайшли залишки ураженої туберкульозом кістки покійного, і коли їх посіяли на живильне середовище, то виросли мікобактерії туберкульозу, тобто вони можуть зберігатися і тисячоліттями.

Передача туберкульозної інфекції – від хворої людини до здорової відбувається:

1. Аерогенним шляхом – при кашлі, чханні, розмові – хворий виділяє аерозоль, який швидко висихає, частина крапель, багатих мікобактеріями, довго знаходиться у зваженому стані в повітрі, при вдиханні здорової людини легко досягають альвеол легенів.

2. Аліментарний спосіб зараження можливий при вживанні молока і молокопродуктів від хворих на туберкульоз корів, та вживанні яєць від хворої птиці.

3. Інші шляхи передачі: через кон’юнктиву ока, шкіру, статеві органи, мигдалики.

Більшість симптомів туберкульозу неспецифічні. Запідозрити туберкульоз можливо при наявності таких симптомів:
1. Кашель або покашлювання з виділенням харкотиння, іноді з кров’ю.
2.Швидка стомлюваність, слабкість.
3.Знижений, або навіть відсутній, апетит, втрата ваги.
4.Посилене потовиділення, особливо вночі.
5.Незначні підйоми температури тіла до 37°С-37,5°С.
При збереженні одного із перечислених симптомів протягом 3-х тижнів, необхідно терміново з’явитися до терапевта.

Скринінгове виявлення хворих на туберкульоз – це:

1.Туберкулінодіагностика – щороку проводять дітям до 15 років.

2.Флюорографію проводять усім дорослим і дітям з 15 років один раз у рік.

Лікування хворого на туберкульоз складається з двох фаз:
1.Початкової ( інтенсивної) фази.
2.Фази продовження лікування.

Під час початкової фази лікування відбувається швидка загибель мікобактерій туберкульозу і хворі перестають бути заразними переважно через 2-3 тижні після початку лікування.

У фазі продовження лікування потрібна менша кількість антимікобактеріальних препаратів, але їх треба вживати хворому протягом тривалого часу. Тривалість лікування хворого при ранньому зверненні до лікаря 6-8 місяців.

Профілактика туберкульозу складається з 3-х «С»:

1.Соціальна профілактика.

2.Санітарна профілактика.

3.Специфічна профілактика.

4.Хіміопрофілактика.

Соціальна профілактика включає: оздоровлення умов навколишнього середовища, покращення умов життя населення, проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням.

Санітарна профілактика – передбачає попередження інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей, налагодження безпечного контакту з хворим на туберкульоз в активній формі.

Специфічна профілактика – це вакцинація та ревакцинація вакциною БЦЖ. У вакцинованих при народженні дітей імунітет зберігається протягом 5 – 7 років.

Хіміопрофілактика – це застосування протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу в осіб, які мають великий ризик захворювання на нього. Серед осіб, яким проводиться хіміопрофілактика туберкульозу, в 5-7 раз менше, у порівнянні з людьми, яким вона не проводилась.

Своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження його серед людей. Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на повне одужання. З метою своєчасного і раннього виявлення захворювання проводяться періодичні обов’язкові 1 раз на рік флюорообстеження дорослого населення та щорічне проведення туберкулінових проб у дітей.

Важливим методом виявлення туберкульозу є обстеження харкотиння на наявність мікобактерій у осіб, які тривалий час кашляють. Джерелом інфекції часто бувають люди похилого віку, особливо одинокі громадяни, а також особи без постійного місця проживання.

Звертаюсь до жителів нашого міста з проханням – обов’язково всім пройти ФГ органів грудної клітини 1 раз на рік з метою виявлення туберкульозу.

Пам’ятайте: туберкульоз – це не вирок. Туберкульоз виліковний. Дотримуйтесь правил особистої гігієни та виконання рекомендацій лікаря і це збереже вас від захворювання на туберкульоз.

Н.І.Стец, зав. амбулаторією №2 центру первинної медико-санітарної допомоги