Тропікамід – смертельні крапельки для української нації

Слова Парацельса про те, що «все є ліки і все є отрута, різниця лише в дозі» сьогодні набувають нового відтінку їх значення. Адже аптечна продукція, яка зазвичай асоціювалася у нашій уяві з порятунком, останнім часом стає зброєю самогубства для тих, хто шукає штучного раю, а насправді потрапляє до справжнього пекла. Нині наркотики на основі легальних таблеток – на піку популярності серед наркозалежних. «Кайфу» від них більше, а проблем із придбанням – менше.

Аптечна наркоманія як явище, що сформувалося на тлі доступності фарм- препаратів для виготовлення різного виду «дурману», нагадує багатоголового дракона – на місці однієї «відрубаної» голови неодмінно виростає інша. Історія боротьби з ним – це етапні війни з трамадолом, димедролом, ефедрином. Сьогодні доріжку до аптек протоптують «прихильники» кодеїновмісних препаратів і крапель, які на перший погляд не можна запідозрити у «криміналі»,-Тропікамід. Він не є наркотичним засобом, психотропною речовиною, тож і відповідного наркоконтролю за розповсюдженням Тропікаміду не існує. Формально це рецептурний засіб, але його не включено до переліку сильнодійних чи отруйних, що підлягають предметно-кількісному обліку. Тож вільному воля. Кожен охочий може придбати Тропікамід у необмеженій кількості і кожен, хто переймається вигодою, так само безперешкодно його продає. Але від того, що хтось заплющує на проблему очі, вона не зникає, а лише накопичується. При тому, що Тропікамід не є лікарським засобом широкого вжитку, він використовується лише в офтальмології – з діагностичною і рідко з лікувальною метою, зазвичай у лікарському кабінеті, а не самостійно пацієнтами, та обсяги його продажу вражають. Як повідомляє сайт pravo-kiev.com, за даними консалтингової компанії Proxima Research, всього у 2011 році було реалізовано понад 2,5 мільйона упаковок Тропікаміду, і лише 27,5 тисяч із них – на госпітальному ринку, решту продали приватні аптеки.

Темпи виробництва згаданого препарату також навіюють страх. На перший погляд – перед невідомою «офтальмологічною» епідемією: за даними компанії Proxima Research, лише основний вітчизняний виробник препарату київський завод «Фармак», який у 2007 році випустив понад 180 тис. упаковок Тропікаміду, збільшив його виробництво у 2009 році до майже 224 тис. упаковок, у 2010 – майже 516 тис., у 2011 – понад 2 млн 500 тис. Тож усі добре розуміють – річ в іншому стихійному лихові – безконтрольності над аптечною наркоманією, якщо не в відвертому їй потуранні. Хвороблива фантазія наркозалежної людини не має меж – вона шукатиме нові й нові способи, аби задовольнити свою пристрасть. Та чи так уже і складно встановити розумні кордони, які діють у цивілізованому світі, щоб стримати соціальну катастрофу, яка щодня втягує у наркополон сотні молодих життів?

Наслідки вживання тропікаміду у великих дозах дуже загрозливі для здоров’я. У наркоманів, які зловживають цим лікарським засобом, шкіра за декілька тижнів стає жовтушного кольору. Гемоглобін крові знижається до 32 г/л (в нормі у чоловіків 135-160 г/л, у жінок – 120 – 140 г/л). Тропікамід згубно діє на організм, людина втрачає зір, якій не відновлюється, не витримує світла, відчувається біль в очах. Страждають внутрішні органи, виникають гнійно- некротичні ураження шкіри, м’язів, внутрішніх органів. В подальшому у такого наркомана виникають епілептичні напади, він страждає від нестерпного болю у м’язах, суглобах, він відчуває страшенний головний біль, порушується пам’ять, швидко втрачає вагу, виникає відшарування м’яких тканин від кісток. Вживання цього препарату швидко призводить до деградації та хронічних психозів. Незворотні зміни в організмі виникають за декілька місяців. Середня тривалість життя наркомана до двох років.

На жаль, більшість наркоманів вважають – якщо це ліки, то вони не можуть зашкодити.

Очні краплі при вживанні їх не за призначенням вбивають людину і як особистість, порушуючи психіку,  і як фізичне тіло. Залежність, яка виникає від цього препарату, дуже важко піддається лікуванню. Не намагайтеся лікувати такі хвороби самостійно, звертайтесь до фахівців, які мають досвід роботи з такими хворими.

Запам’ятайте, що наркоманія – це хвороба і її можна вилікувати. Головне це терпіння, мати велике бажання звільнитися від залежності і докласти всіх зусиль для одужання.

М. Кривоносов, лікар-нарколог КЗ «Олександрійський наркологічний диспансер»