Розсіяний склероз: чому він небезпечний для українців і як уникнути його розвитку

Що це за хвороба?

Розсіяний склероз вперше описав науковець Крувел’є. Саме тому хвороба і має таку наукову назву. Не менше доклав зусиль у вивченні цієї хвороби відомий науковець із Франції Жан Шарко. Але дослідження хвороби і пошуки її подолання продовжуються.

Сьогодні – це достатньо розповсюджене захворювання, але, як і багато років тому, воно ще недостатньо вивчене. Не на всі питання науковці можуть дати відповідь, зокрема на те, чому воно найбільш поширене у Північній Ірландії та мало зустрічається у країнах із сухим і жарким кліматом, наприклад на Сході, наприклад у Китаї чи Японії. Україна входить географічно до країн, де є підвищений ризик на виникнення цієї хвороби, який оцінюють як середній. Науковці говорять, що у Кіровоградській області у 2010 році зафіксували низький рівень поширеності захворюваності на цю хворобу – 22,1 на 100 тисяч населення. Для порівняння – у Волинській області такий показник у 5 разів вищий – 98,1 на 100 тисяч. Проте заспокоюватись не варто, адже ця хвороба підступна і виникає як би нізвідки, може мати багато причин виникнення, що не завжди пов’язані зі способом життя людини.

Є і багато проблем наукового характеру щодо визначення реальних механізмів старту небезпечного захворювання. Лікарі-практики шукають відповіді на те, чому  виникає розсіяний склероз і як його зупинити, спираючись на практичні дослідження протікання хвороби у клініках всього світу.

30 травня у світі відзначають День боротьби із розсіяним склерозом, щоб підкреслити важливість цієї проблеми і звернути увагу суспільства на те, наскільки ця хвороба є небезпечною.

Хвороба, яка відбирає роботу і життя

Всесвітня організація охорони здоров’я підрахувала, що серед неврологічних захворювань, головною причиною стійкої інвалідності молодих людей, є саме розсіяний склероз. За десять років з початку захворювання, до 37% хворих втрачають можливість самостійно ходити. Приблизно 50% із хворих на розсіяний склероз, не можуть виконувати професійні завдання або мають значні труднощі із цим. 80% змушені змінити роботу і своє життя докорінно.

Ще тривожніша статистика щодо наслідків хвороби через 15 років. Тільки 50% хворих можуть працювати та не потребувати сторонньої допомоги по догляду за собою і вільного пересування.

Смертність від розсіяного склерозу в Україні складає 2 випадки на 100 тисяч населення.

Спробуємо пояснити, в чому загроза цієї хвороби.

Підступність хвороби у знищенні зв’язку між мозком і частинами тіла

Розсіяний склероз є одним з розповсюджених серед демієлінізуючих захворювань. Цей термін означає, що внаслідок хвороби починається активне руйнування мієлінового шару нервових закінчень. Внаслідок цього порушується взаємозв’язок між передачею імпульсів від мозку до інших частин тіла. Тому хвороба руйнує життя людини поступово і відбирає  здатність управляти тілом.

Хвороба молодих: чому вона з’являється?

Хворіють на розсіяний склероз люди переважно молодого віку: від 16 до 45 років.

Спеціалісти вирізняють три групи причин. Саме вони, за спостереженнями науковців, призводять до розвитку небезпечного захворювання.

Генетичні причини

Розсіяний склероз не є суто генетичним захворюванням. Однак, якщо з’являється певне поєднання генів, ризик виникнення захворювання зростає до 5 відсотків. Тому це може бути випадковим і не прогнозованим наслідком біології людини.

Зовнішні причини

Перелік зовнішніх чинників складається із поганого екологічного стану довкілля, де порушені традиційні біологічні зв’язки. Впливає також певне географічне розташування, тобто місцезнаходження людини.

Помічено дію токсинів та підвищений радіаційний фон, як чинник виникнення розсіяного склерозу.

Серед зовнішніх чинників є також перенесені травми та операції, інфекції та віруси, наприклад вірус Ебштейна –Бара. Вірус Ебштейна –Бара – це різновид вірусу герпесу.

Поведінкові причини

До механізмів, що можуть дати старт тяжкому захворюванню, науковці також включають поведінкові: куріння тютюну, постійні чи сильні стреси, особливості харчування, значні розумові навантаження.

До чого призводить захворювання і які у нього симптоми?

На початку захворювання себе практично ніяк не видає, але потім симптоми стають помітніші.

Виникає сильне зниження рухової активності, яке не мотивоване бажанням самої людини. З’являється нечітка вимова слів і речень, мова стає незрозумілою. Рефлекси знижуються, з’являється регулярний біль та відчуття «ломоти» у тілі, як під час грипу.

Порушується нормальна робота сечовидільної системи. До речі, саме цей симптом помітний у 80% хворих на розсіяний склероз.

Втрачається гострота зору в одному оці або у двох одразу. Виникає роздвоєння в очах. Коли людина дивиться на предмети чи якийсь фон, виникає ефект уявних візерунків – сірих чи чорних цяток, зигзагів. Порушується функція руху очима.

Серед симптомів розсіяного склерозу є також виникнення імпотенції у чоловіків, порушення еректильної функції, зниження лібідо у обох статей, підвищена втомлюваність у чоловіків і жінок.

Одним з  симптомів є заніміння, що спостерігається по всьому тілу, виникнення відчуття «мурашок» по всьому тілу людини.

Хворий на розсіяний склероз не може вправно координувати рухи тіла, втрачає рівновагу, нормальну ходу. Спостерігаються також запори, рідше нетримання стула.

Важливим проявом хвороби є порушення когнітивних функцій. Пояснимо, що це означає. Людина із такими порушеннями, втрачає раніше надбані навички запам’ятовування, знижується увага, виявляється депресивний синдром, тобто відсутність бажання до активного і цілеспрямованого життя. Також це може проявлятись у вигляді нападів істерик, неврозів, підвищеного рівня тривоги, незадоволення усім оточуючим, тобто незбалансованим психологічним станом людини.

Поруч із наведеними симптомами може виникати синдром хронічної втоми та зниження фізичної чутливості.

Як хвороба прогресує і як її діагностувати?

Вчені, як ми вже говорили, ще недостатньо вивчили цю хворобу, проте більшість науковців схиляються до думки, що у розсіяного склерозу є два різновиди:

• доброякісний, це коли захворювання триває не менше 15 років без серйозних порушень діяльності організму людини;
• злоякісний, що прогресує швидко і може спровокувати інвалідність високого рівня через 2-3 роки.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я, клініко-діагностична програма складається із декількох пунктів:

• магнітно-резонансна томографія головного та спинного мозку з контрастуванням для визначення вогнищ демієлінізації;
• консультація окуліста з  проведення обстеження полів зору (периметрії);
• викликаних потенціалів – зорових, сенсорних,сомато-сенсорних;
• лабораторне обстеження крові та сечі;
• імунологічні обстеження;
• дослідження спиномозкової рідини методом проведення спиномозкової пункції на наявність вірусів, які вражають нервову систему та визначення олігоклонального імуноглобуліну G;
• електроенцефалограма, ехо серця, електромієлографія;
• консультація психіатра (за потребою).

Варто згадати і про те, які існують критерії розвитку та протікання захворювання. Вони оцінюються за міжнародною шкалою EDSS (Expanded Disability Status Scale). Ця шкала універсальна для всіх лікарів і  оцінює ступінь інвалідизації.

Лікування захворювання може відрізнятись в залежності від стадії хвороби. При загостренні захворювання використовують глюкокортикостероїди, плазмоферез та пульс-терапію (введення великих доз гормональних препаратів).

Якщо стан стабільний, хвилеподібний, тоді використовують інтерферони, імуноглобуліни, цитостатики, противірусні засоби, вітамінотерапію для підживлення враженого нервового закінчення, а також препарати, що покращують провідність по м’язах, метаболічну терапію, судинну терапію, препарати, що знімають напругу з м’язів. Рекомендована лікувальна фізкультура та медична реабілітація.

Чи може сучасна медицина вилікувати від розсіяного склерозу?

На жаль, навіть якщо діагностика та лікування загроз здоров’ю, є коректним, прогноз не завжди є сприятливим. Більшість людей молодого віку отримують інвалідність високого рівня та потребують стороннього догляду.

Як свідчить лікувальна практика і дослідження кращих наукових центрів, ця хвороба поки що не подолана і тому варто звернути особливу увагу на попередження її виникнення, мінімізацію негативних факторів, що призводять до розвитку захворювання.

Важливо також за наявності симптомів оперативно звернутись за медичною допомогою, яка дасть змогу сповільнити розвиток хвороби, зупинити розвиток її негативних факторів, стабілізувати стан хворого. У цій ситуації час є ворогом, а зволікання може коштувати життя.

Згадаємо наприкінці слова відомого фізіолога Костянтина Бикова, який стверджував: «Біда наша в тому, що ми вперше замислюємося про своє здоров’я лише в тому випадку, коли починаємо втрачати його, коли вже «зіпсовано» механізм і потрібно думати про його налагодження». Враховуючи практичний досвід, маємо зауважити – налагодження «зіпсованого» механізму на початковій стадії значно простіше і може дати значно кращі наслідки, ніж спроби шукати екстреного порятунку у складній ситуації. Бережімо здоров’я!

Лікар-невропатолог Юлія Данилюк

Інфографіка “Олександрійських новин”