Про справжнє лицемірство і показушне меценатство на мінімальній зарплаті, але з 12 квартирами у центрі Олександрії

З нашими журналістами зв’язався громадський активіст Олександрії, а нині офіцер збройних сил України Сергій Бєлов, який поділився своїми думками, аналітикою та попрохав надрукувати його відкритого листа, з яким ми і знайомимо наших читачів.

Попри витрачання основного часу на несення служби в Збройних силах України, намагаюсь не бути осторонь громадського і політичного життя в моїй рідній Олександрії.

Ознайомлювався з питаннями і відповідями інтернетної он-лайн конференції міського депутата Володимира Дожджаника, її передруком в газеті «Городской курьер» та ображеною реакцією на це міського депутата у вигляді фейсбучного відеозвернення.

З приводу «гнівної» реакції на публікацію в газеті «Городской курьер» он-лайн конференції В. Дожджаника, в якій міського депутата дуже засмутило те, що його невідверті відповіді на поставлені запитання та думки з цього приводу авторів запитань та інших відвідувачів блогу стали доступними не тільки обмеженому колу блогерів, а і більш широкому колу городян у вигляді читачів газети, хочеться зазначити – все, про що написали і думають блогери, – це правда. Звісно, ця правда не до вподоби В. Дожджанику, бо він її розуміє по-своєму, лише з обов’язковим набуванням якогось зиску та вигоди.

Про власне бачення, аргумент у вигляді молодості та лицемірство

Спершу хотів би прокоментувати відповідь В. Дожджаника на запитання стосовно нинішнього олександрійського мера С. Цапюка і амбіцій депутата на мерське крісло. «У него свое видение – у меня свое. И я моложе ))», як дослівно відповів В. Дожджаник. Як громадський діяч, який особисто разом з іншими активістами брав активну участь у житті міста, був присутнім на сесіях та мав не одне спілкування з владою, в т.ч. в судах, відстоюючи інтереси громадськості, можу відверто заявити, що насправді ніякої різниці у баченнях між вами, Володимир Дожджаник, та С. Цапюком ніколи не було і немає сьогодні, бо ви впродовж усього свого депутатства були з ним єдиним організмом, командою, попри формальну належність до різних, нині вже вимерлих, політичних партій. Ви разом з ним систематично порушували законодавство про доступ до публічної інформації. Разом з ним за допомогою сили протистояли підприємцям, що мітингували проти корупційної передачі рідним і близьким міських чиновників в оренду комунального центрального ринку Олександрії. Разом з ним звертались до біглого президента Януковича з проханням силового розгону мітингувальників у Києві і запровадження обмеження свобод громадян у вигляді «драконівських» законів. Ваші «депутатські вуха» разом з нинішнім мером стирчать і в запровадженні офіційного провладного тиску на журналістів Олександрії у вигляді так званої акредитації, і з конфлікту навколо затвердження владою нелегітимної провладної громадської ради при міськвиконкомі, і з заборони зібрань громадськості під стінами міської ради. Свій голос разом з мером Цапюком ви віддали за ліквідацію книгарні «Книжковий світ», за продаж «Теплоелектроцентралі» («ТЕЦ 1-2»), за протиправне привласнення владою майна заводу «Агромаш», за приватизацію численних об’єктів комунальної нерухомості: колишньої аптеки № 150, ательє «Оксана», колишньої школи № 3. І далі, і далі, і далі… Перелік скандальних рішень влади, у прийнятті яких депутат В. Дожджаник разом з мером Олександрії особисто прийняв безпосередню участь, можна продовжувати дуже довго. А от «вашого принципового бачення» в супротив позиції мера Цапюка чогось зовсім не пригадується. Так де ж різниця в баченнях між вами? Недаремно один із блогерів зазначив, що «никогда мы не слышали о вашем протестном голосовании на сессиях горсовета, ведь некоторые из них игнорировали действующее законодательство, были крайне негативно восприняты гражданами города, а вы всегда только «за»». Бо єдина різниця між вами та Цапюком – це лише відсутність у вас вусів через те, що ви дійсно молодше нього, та стосунків із першим заступником міського голови Людмилою Давиденко. Але, попри свій більш молодший вік, який, за вашою думкою, вам на користь у порівнянні з діючим олександрійським мером, ви вже так навчилися відверто лицемірити, що якщо так піде далі, ви залишите далеко позаду свого, по суті, вчителя Степана Цапюка.

А далі трохи аналітики, аби показати вашу нещирість, лицемірність та причетність до певних непрозорих процесів і рішень міської влади з відвертим корупційним присмаком, від яких зараз ви намагаєтесь відгородитись, в т.ч. показушним волонтерством та меценатством.

Незрозумілість процесу без активної участі

У вас запитали, що ви зробили для захисту Олександрійського центрального ринку, коли його за корупційною схемою намагались прибрати до рук місцеві «царьки»? Ви відповіли якусь нісенітницю стосовно роботи з владою на прикладі з Гриценком, а також, що вам не зовсім зрозумілим був процес з ринком та те, що ви не приймали активної участі в рішенні даного питання. Особисте голосування за передачу центрального ринку в оренду донці С. Цапюка та рідним і близьким усіх його тодішніх заступників, а потім силову підтримку цих чиновників міської влади в протистоянні з підприємцями під час «льодового побоїща», як його охрестили, під стінами мерії, ви, виявляється, не вважаєте своєю активною участю у процесі з комунальним ринком? А те, що охоронне підприємство, до якого ви маєте пряме відношення, про що самі заявили під час конференції, стало надавати платні охоронні послуги комунальному центральному ринку та надає їх досі, – це, виявляється, ваша незрозумілість процесу з ринком? Як на мене, то це – верх лицемірства і цинізму.

Часте запитання без щирої відповіді

У депутата В. Дожджаника також запитали щодо його причетності до «освоєння» «ТЕЦ 1-2» (звісно, мається на увазі частка в статутному капіталі ТОВ «Олександрійська енергетична компанія», що належала КП «Олександрійська теплоелектроцентраль»). Він відповів, що не «освоював» ТЕЦ, хоча це питання часто лунає від його політичних опонентів, які нібито не можуть знайти інших інтересних для нього запитань. Я вважаю, що це запитання до вас, Володимир Дожджаник, часто звучить сповна справедливо, тому що ви до нього маєте неабияке пряме відношення, а от відповіді ваші, як завжди лицемірні, цинічні та брехливі. Хіба не ваш особистий товариш та колега по депутатській фракції Віталій Іванков очолював КП «Олександрійська теплоелектроцентраль» під час продажу комунальної частки статутного фонду ТОВ «Олександрійська енергетична компанія». Хіба не охоронне підприємство «Сібріз», де засновником і фактичним отримувачем прибутку є ваша дружина, і особисту причетність до якого ви самі підтвердили під час тієї ж он-лайн конференції, надавала, так би мовити, охорону комунальній «ТЕЦ»? І хіба не за охоронні послуги цього приватного підприємства ваш колега по депутатському корпусу з вашої ж фракції В. Іванков, перебуваючи на посаді директора КП «ТЕЦ», сплатив вашому ж ПП «Сібріз» 300 тисяч гривень із грошових коштів, що надійшли від продажу комунальної частки статутного фонду. І це при тому, що компенсацій та всіх належних соціальних виплат працівникам чомусь забули виплатити, не ведучи мови взагалі про податки? Хіба не на комунальному підприємстві «ТЕЦ» за часів керівництва там В. Іванкова масово вирізався метал? І хіба не ваша громадська організація «Нова хвиля» проявила неабияке «меценатство», подарувавши міській лікарні № 1 бувші у використанні стільці, «експропрійовані» з того ж КП «ТЕЦ», на які заздалегідь були наліплені наклейки з логотипом «Нової хвилі»? Про це писали місцеві ЗМІ, однак ви так і не відповіли, яким чином «ТЕЦівське» майно перетворилось на «подарунок» для лікарні від «Нової хвилі». Це такий стиль меценатства – спочатку у одних експропріювати, а потім іншим подарувати?

Хто ж насправді кому мстився

У своєму відеозверненні в мережі Фейсбук В. Дожджаник звинуватив редактора газети «Городской курьер» Віктора Голобородька в тому, що він нібито із мотивів особистої помсти за те, що В. Дожджаник проголосував за рішення міськради про відкликання депутатських повноважень В. Голобородька, оприлюднив в газеті лише певну, вигідну редактору, частину он-лайн конференції з мережі інтернет. По-перше, в газетній публікації прямо так і зазначено, що це не повний текст конференції, а лише її частина. Звісно, редактор газети відібрав для публікації самі цікаві запитання та відповіді на них міського депутата, адже сторінки газети не безрозмірні, як мережа інтернет. По-друге, в газетній публікації слово в слово передані запитання і відповіді, без будь-яких перекручувань. Так до чого ж тоді образи і звинувачення. Ображатися потрібно лише на себе через свою безграмотність і недолугі відповіді, а більше через свої погані справи, вчинки і участь у прийнятті протиправних рішень. Якщо ж ви вважаєте, що в газеті щось перекручено, чого ж досі не подали на неї до суду?

Насправді ж, Володимир Дожджаник, це ви з мотивів особистої помсти і зведення рахунків проголосували за відклик депутата В. Голобородька. Наскільки мені відомо, ви прямо про це повідомили в кулуарах міськради. Саме про це говорить і ваше особисте голосування. Нагадаю, на позаминулій сесії на голосування було протиправно поставлено проекти рішень про відкликання двох міських депутатів: Віктора Голобородька і Дмитра Мажари. Підсумки кінцевих голосувань за проекти різнилися між собою рівно в один голос. І це голос був саме депутата В. Дожджаника, який проголосував за проект рішення щодо В. Голобородька, однак не голосував щодо Д. Мажари. Так де ж захована відповідь такого голосування В. Дожджаника? В принциповості, але з політичною доцільністю, в товариських стосунках, чи в простому бажанні з кимось якось поквитатися? Д. Мажара і В. Голобородько – представники не різних політичних сил, а якраз однієї депутатської фракції, і принципова позиція не відвідувати позачергові сесії міськради, як незаконні, у них однакова, причому спільна усієї фракції. Ні Голобородько, ні Д. Мажара серед друзів В. Дожджаника не значаться, їх стосунки навіть товариськими не назвеш, просто знайомі і колеги по депутатському корпусу, не більше. Інше питання, якщо Д. Мажару до своїх особистих ворогів Володимир Дожджаник, мабуть, не відносить, то В. Голобородько якраз серед них. Причина банальна – Віктор Голобородько – це незручний депутат, бо ще й редактор газети і каналу телебачення, де неодноразово публікувались статті і сюжети про оборудки фірм та різноманітних структур, до яких має відношення В. Дожджаник.

Зі шпальт газети «Городской курьер» та телеканалу місцевої ТРК «Контакт-ЛТД», де Голобородько працює редактором, городяни дізнались про «вуха» олександрійського мера, його заступників та більшості міських депутатів, що стирчали з великої кількості скандалів навколо комунальної нерухомості, землі та інших непрозорих рішень. Серед цих журналістських розслідувань звісно знайшлося законне місце і для Володимира Дожджаника, його колег по фракції, охоронних підприємств і кишенькових громадських організацій через факти, перелічені мною вище. При цьому треба зазначити, що міський депутат В. Дожджаник жодного разу ці факти не спростував, більш того, він навіть ні разу до суду не наважився подати. Бо просто немає підстав, адже все наведене – правда. І залишається діяти по принципу: не вдається загризти, то хоча б укусити по-комариному, йому все одно боляче, а мені від цього – приємно.

Ніякою тут принциповістю депутата Дожджаника не пахне, причина у наявності звичайних неприязнених особистих відносин. Ви, Володимир Дожджаник, банально боїтесь персональної відповідальності, як і тоді, коли не оприлюднили свої прізвища, як ухвалювали рішення на підтримку Януковича, так і тепер, коли голосуєте за розподіл землі, грошей, власності, однак не хочете робите це в поіменному режимі, щоб люди знали імена своїх «героїв» персонально.

Про більш цікаве для блогерів і читачів

Впевнений, що якби блогери володіли б іншою інформацією, причому відкритою, то обов’язково задали вам і інші некомфортні запитання. Вважаю, що і читачам газети було б цікаво узнати на них відповіді. Наприклад, яким чином та на які гроші ви стали власником зазначених у вашій декларації 4 квартир в центрі міста, в тому числі навіть на центральній площі Олександрії? Або на доходи від якої діяльності ваша дружина (чи, мабуть, усе ж таки ви) придбала у власність ще вісім квартир та один будинок теж у центрі міста? І це тоді, коли ваша дружина, за вашою ж офіційною декларацією за 2013 рік, взагалі не мала ніякого доходу, ви отримували зарплату, трохи вищу за мінімальну, а весь ваш офіційний доход від підприємницької діяльності за рік склав лише 11 тисяч гривень. Якщо скласти разом і поділити на 12 місяців, то вийде трохи більше двох тисяч на місяць на усю вашу родину. А крім дружини, як мені відомо, у вас є ще і діти.

Було б ще цікаво узнати, звідки у вас, за такого відверто скрутного фінансового становища, як для директора цілої телерадіокомпанії, співвласника ряду зазначених вами в он-лайн конференції різногалузевих підприємств, підприємця, нізвідки з’явився валютний прибуток у розмірі 300 євро. Та ще й з Італії? Може у вас й там вже з’явився бізнес? Можливо, він має певні темні сторони, бо Італія – це країна з досить розвиненим кримінальним світом.

До речі, незрозуміло, яким чином ви змогли стати власником 75% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК «Маяк». Звідки ви взяли для придбання цієї радіостанції 27750 гривень, як зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, бо ви ж офіційно живете на мінімальну зарплатню в розрахунку на одного члена сім’ї?

А може ви поділитесь і тим, чому ви не розповіли у своїй офіційній декларації про придбаний вами та вашими «компаньйонами» у 2006 році колишнього кінотеатру на площі імені Кірова, однак розповіли про це блогерам під час своєї он-лайн конференції? Такої нерухомості у вас в декларації чомусь не зазначено. Причому, як депутат, ви ж подаєте декларацію щорічно, подавали ви її і тоді, коли мали намір обиратися народним депутатом України! Тож ви взагалі колись були щирим чи завжди говорили неправду виборцям, лицемірили?

Оскільки ви публічна людина, ви повинні бути готовими до різних некомфортних запитань, а у вашій офіційній біографії чимало «білих плям». Цікаво, наприклад, де ви працювали чи навчались з 1998 по 2003 рік?

А може ви відповісте і на запитання про те, як людині із офіційною «мінімалкою» та декількома тисячами додаткового доходу видали кредит на придбання автівки бізнес-класу марки «Фольксваген-пасат». До речі, вам, як вчителю початкових класів та людині з дипломом економіста, треба все-таки знати, що назва вашого авто на українській мові пишеться не через букву «ц», а через сполучення букв «кс». Тобто не «фольцваген», як написали ви у декларації, а «фольксваген». Це знає чимало людей, а ви може дійсно не зовсім знаєтесь на граматиці, бо і під час он-лайн конференції вас за помилки  критикували та й розмовляти публічно не дуже полюбляєте. Бо, мабуть, не володієте державною мовою чи побоюєтесь наговорити чогось зайвого, як під час он-лайн конференції.

Може, до речі, в якості сюрпризу-відповіді розповісте, звідки узяли гроші на придбання вашій безробітній дружині ще однієї вашої сімейної автівки – «Ніссан-жук», яка сьогодні коштує близько 347 тисяч гривень. До речі, якщо ще раз будете писати декларацію, то напишіть краще «Ніссан-джук», бо якщо знаєте англійську, то самі зрозумієте, що треба писати саме так, адже в оригіналі назва цієї скромної автівочки – Nissan Juke.

Хотілося почути відповіді і на іншу тему. На чиї гроші і навіщо, головне, ви популяризуєте себе виданням газети, в якій друкуєте в одному випуску вісім власних фотографій? Ви, звичайно, ще не перевершили вашого вчителя лицемірства в особі олександрійського мера, який колись більше 10 власних «образів» розмістив у комунальному виданні. Але вже близькі до цього рекорду самозакоханості.

Про чоловічий обов’язок

Те, що ви, Володимир Дожджаник, дуже сильно любите себе – це факт.  Але навряд чи так само ви поважаєте інших людей, їх права, так само сильно любите, на мою думку, наше місто, країну, які дають вам можливість непогано жити і працювати.

Повторю запитання одного із блогерів, на яке ви конкретно так і не відповіли. Чому ви не служили в армії? Задаю вам це некомфортне запитання, бо вважаю, що маю на це право. Я отримав повістку до військкомату разом з вами на сесії міської ради, ви навіть спробували піаритись на цьому, повідомивши в сесійному залі, що нібито знали про те, що будуть вручати повістки. І попри те, що з числа усіх запрошених до військкомату був мобілізований тільки я і зараз несу службу в зоні АТО в складі збройних сил України, лише про вас одного з числа тих, кому на сесії міської ради вручили повістки, нічого невідомо щодо прибуття до Олександрійського військкомату. Не побачили вас там і міські журналісти з громадськими активістами, яким, до речі, теж вручили повістки.

З’явились до військкомату всі, кому вручили на сесії повістки, лише про відвідування вами комісаріату нічого так і не відомо. Причини того, чому інших запрошених не призвали до лав армії, мене цікавлять, але не настільки. Можливо дехто з них має на це законне право, можливо когось не пропустили медики, можливо ще щось. А от чи прибули до військкомату ви і чи пройшли медичну комісію, мене дуже цікавить. Бо під час тієї ж своєї он-лайн конференції, ви, Володимир Дожджаник, заявили дослівно: «Не служил. В данный момент от меня больше толку здесь – чем там».

Цікаво, за якими критеріями і хто визначив це? Якщо хтось з офіційних осіб, то повідомте їх прізвища і посади. А можливо справа в тому, що ви не такий палкий патріот, як розповідаєте на різних заходах та в ЗМІ? Може ви лише на словах, а не на ділі готові захищати Батьківщину і рідне місто? З ваших слів, ви постійно займаєтесь різними видами фізичного загартування і цим хвалитеся перед олександрійцями. Зараз це велосипедні прогулянки, турнік, а раніше східні єдиноборства. Цілком, на мою думку, могли б приєднатися до лав Збройних Сил України, як це зробив я, однак, чомусь, ви самі собі визначили, що від вас більше толку в «цивілці». На яких законних підставах? Дуже хотілося б почути відповідь. Не бажаєте їх надавати публічно, гаразд. Приїжджайте до мене в частину, з волонтерською місією, місією мецената, як ви себе полюбляєте зараз подавати у ЗМІ. Обіцяю, що вас відразу звідти не виженуть, як зробили минулого року інші військовики з Олександрії, за умови, що ви надаватимете щирі, а не лицемірні відповіді.

Скажіть, хто ваші друзі

Можливо ви все ж таки розповісте правду про те, чому вам так було вигідно брати участь в позачергових сесіях міської ради та ухваленні на них скандальних і протиправних рішень. Про комунальний ринок, про майно «ТЕЦ», «Агромаш» і інше? Цікаво було б почути, чому ви особисто голосували за те, щоб біглий Янукович вжив жорсткі заходи задля придушення Революції Гідності? Чому потім організували «бойову» підтримку меру та близькому до нього колу осіб. Може ви боялись, що у мера перед громадою нарешті прокинеться совість і він добровільно піде у відставку, а ваші спільні і не спільні оборудки стануть відомі правоохоронцям?

І ще головне – не сподівайтесь. Люди в змозі самостійно визначати добро і зло, лицемірство і показушне меценатство. Вони вам вже одного разу дали оцінку, коли за вашу «персону» проголосувала мізерна кількість виборців під час минулорічної парламентської кампанії. Тож краще підготуйте свою «команду» до чергових неприємних вражень і не забувайте – ви змушені відповідати на всі незручні питання і не ховати очі від виборців, бо ви публічна особа. Тому під кінець запитань нарешті може розкажете, звідки у вас при мінімальній офіційній заробітній платі гроші на акції, нехай в основному і копійчані, на яких ви безкоштовно роздаєте морозиво чи варите кашу, даруєте олівці чи блокноти, друкуєте газету для власного самозакохання, розміщуєте в місті свою саморекламу і їздите при цьому на автівці бізнес-класу. Звідки кошти, хто насправді вкладає в вас гроші. Відома приказка говорить: «Скажіть, хто ваші друзі, і ми скажемо, хто ви».

Це важливо знати городянам, саме це і багато чого іншого в вашій персоні цікавить олександрійців, в тому числі тих, хто зараз захищає країну в зоні АТО.

Сергій Бєлов, заступник голови Незалежної громадської ради Олександрії, офіцер Збройних Сил України