Прислів’я і приказки Олександрійщини 6

(Продовження, початок тут, тут, тут, тут і тут)

– До Спиридона сиди, дівко, дома!

– До церкви слизько, а до дівчини близько.

– Дуй, не дуй — не до Різдва іде, а до Великодня!

– Думка за горами, а смерть за плечами.

– Дурня і в церкві б’ють.

– Дурна дівка, як овечка.

– Дурне сало без хліба.

– Дурного попа дурна і молитва.

– Дурного учить, що мертвого лічить.

– Дурному божиться, як з гори котиться.

– Дурному нема гори, а все низ.

– Дурний дає, розумний бере.

– Дурний, п’яному уваж!

– Дурний тебе піп хрестив.

– Дурний червоному радий.

– Дурний, як сало без хліба.

– Дурень думкою багатіє.

– Душа не сусіда — їсти просить.

– Душа сама міру зна.

– Дірявого мішка не наповниш.

– Дешева рибка, та погана юшка.

– Дядя Яков з людьми однаков.

– Жаль мені, та не дуже; плакала-б, та не хочеться.

– Ждали Петра, як Бога, а він на то в п’ятницю.

– Ждуть у двері, а він у вікно.

– Жінку люби як душу, а труси як грушу.

– Живу собі, як горох при дорозі – хто не йде, той і скубне.

– Живий живе гадає.

– Живи по правді, то по правді й очі вилізуть.

– Женись, хлопче,— більше старців буде!

– Забула мати, як дитину звати.

– За вовка помовка, а він тут (а він іде).

– Загилив, як дурень за батька.

– За дурною головою та й ногам лихо.

– Зажурився, як молодим оженився.

– За здоров’я ваше, та в горличко наше.

– За ким сонце зійде, роса очі виїсть.

– За кого Бог, за того люди.

– Закопчені очі диму не бояться.

– Закурим люльки, щоб дома не журились жінки.

– За моє жито та й побито.

– Замурили, щоб дома не журили.

– Запас біди не чине

– Запиши собі на лобі!

– Засватана дівка усим гарна.

– Засмійсь, Матвійку, то дам копійку.

– Застав дурня Богу молиться, — він і лоб поб’є.

– За чай вибачай!

– За чужим поженешся, своє загубиш.

– За шматок кишки сім верст пішки.

– Збирається, як свекор пелюшок прати.

– Збирається, як убогий на кисіль.

– Згадала баба дівера, що добрий був.

– Згадала баба, як дівкою була.

– Злякалась, аж сорочка сполотніла.

– Змерз, як циганський батько.