Перелом шийки стегна: причини виникнення та як уникнути тяжкої травми

На сьогодні однією з найбільш актуальних і найбільш складних у лікуванні травм є перелом шийки стегна. Як стверджують лікарі, переломи шийки стегна складають 10 % з усіх переломів, а в зимовий період, коли на вулиці слизько, ця цифра збільшується до 40%. Більшість людей вважає, що після такої травми піднятися на ноги вже не вдасться. Чи так це насправді? На важливі питання про причини переломів шийки стегна, про лікування та інші відповіла ортопед-травматолог Олександрійської центральної районної лікарні Алла Шаповал.

– Чи правда, що переломи шийки стегна трапляються частіше у людей похилого віку? Чому саме?

– Переломи шийки стегна у старшому віці дійсно трапляються частіше, ніж у молодих людей. Найчастіше причиною стає остеопороз, а також другорядні супутні діагнози, які з’являються в людей з віком. Щодо остеопорозу, то кісткова тканина з часом починає втрачати свою пружність та еластичність. Враховуючи такі фактори, трапляється остеопороз, і навіть незначні травми можуть призводити до переломів шийки стегна.

– Чому у людей старшого віку бувають переломи саме шийки стегна?

– Стегно складається з головки, шийки і самого тіла, а шийка – це найтонший відділ кістки у даному випадку. В основному вони трапляються при падінні з висоти власного тіла, наприклад, у людини закрутилася голова, людина просто перечепилася, а в старшому віці це буває частіше – людина впала і виник перелом. 

Взагалі схильність до таких переломів залежить не від віку.  Це залежить від способу життя, від стану здоров’я загалом, тобто людині може бути 60 років, а організм її буде як у 35, і кісткова система так само. У нас бувають такі випадки, що у жінок за місяць зростається перелом, який міг би зростатися півтора, а то і два місяці. У дітей інколи так швидко не зростаються переломи, як це буває у старших людей. Але це рідкість. Оптимально небезпечний вік – це 50 і більше років.

– У кого переломи шийки стегна виникають частіше – у чоловіків чи в жінок?

– За статистикою, у жінок переломи шийки стегна трапляються частіше. У жінок буває клімактеричний період, після якого остеопороз частіше наступає, ніж у чоловіків. По-друге, важливу роль відіграє формування тазу. У жінок таз більше сформований до пологової діяльності, відповідно і сама шийка стегна знаходиться дещо під іншим кутом, ніж у чоловіків. Тож остеопороз, банальна фізика, сила удару і відповідно виникає перелом.

– Чи правда, що після перелому шийки стегна людина назавжди залишається інвалідом або помирає? Які бувають наслідки таких переломів?

– Переломи у похилому віці важкі. Близько 20 років тому переломи шийки стегна для старшого віку означали стовідсоткову інвалідність, і взагалі кожен четвертий такий пацієнт помирав, і помирав не від перелому, а через неправильний догляд за людиною і незгоду її на операцію. Якщо немає відповідного догляду, дуже часто трапляється тромбоемболія. Через те, що людина мало рухається, а потім різко намагається встати, тромб відривається і людина помирає. Так буває через те, що людина з самого початку не рухалася, за нею не було відповідного догляду, не робилися масажі, не було лікувальної фізкультури. Ще однією проблемою таких переломів є пролежні. Якщо ви не змусите людину піднімати таз навіть з тим переломом, буде біда. Але, щоб її підняти, відповідно повинен бути знову ж таки догляд. Потрібно, щоб було чисте простирадло, щоб людину масажували, щоб вона потроху рухалася. Якщо людина починає в таких випадках «ходити під себе», з’являються натертиші, пролежні. Якщо ж є  відповідний догляд – пролежнів не буде. Також, якщо у людини є усвідомлення того, що потрібно жити, ніяких пролежнів теж не буде.

– Обов’язково потрібно робити операцію при переломі шийки стегна? Як взагалі лікуються такі переломи?

– Переломи шийки стегна, як й інші переломи, бувають без зміщення і зі зміщенням. Якщо перелом без зміщення, то при правильному догляді за людиною, при правильному підході його можна лікувати клінічно. Ще одним дуже важливим фактором одужання є бажання людини жити. Дуже часто буває так: людина похилого віку впала і в неї стався перелом шийки стегна. І десь ця людина почула, що якась бабуся померла від такого перелому, тож і вона починає готуватися на той світ. Дуже важко пояснити людям, які приїжджають до нас, що це ще не кінець світу і після перелому шийки стегна можна стати на ноги. Важко їх після таких переломів піднімати на реабілітацію, навіть коли перелом без зміщення. Це морально важко.

Крім консервативного лікування у таких випадках накладається гіпсова лонгетка – це такий доротаційний чобіток. На вигляд він наче нічого не лікує, тому що накладається як звичайний чобіт, а перелом у людини на самому верху. Тут ми дуже помиляємося, адже цей «чобіток» реально дуже гарно допомагає і в правильному положенні тримає шийку стегна.

Далі – оперативний метод лікування. Якщо є покази до оперативного методу лікування, то операцію робити потрібно. Але дуже багато людей через ряд причин мають протипокази до операції. Головними протипоказами є третя та четверта стадія варикозу, проблеми з серцем та судинами, бронхіальна астма, різні алергічні реакції. У похилому віці у багатьох людей є такі протипокази. Оперативне лікування в основному застосовують при переломі шийки стегна зі зміщенням. Операція сприяє швидшому зрощенню перелому і відповідно швидшому підйому на ноги. Якщо людина швидше підніметься, відповідно не буде тромбоемболії, не буде пневмонії. Через те, що людина довго лежить, у неї може бути застій в легенях, залишається мокрота, людина не робить гарних вдихів-видихів, і якщо вона не займається дихальною гімнастикою, виникає пневмонія, внаслідок якої людина може померти.

– Скільки людей після перелому шийки стегна одужує?

– У моїй практиці це приблизно 85 відсотків людей з такими травмами. На теперішній час медицина вже досить далеко пішла. Треба розказати людям про те, як правильно доглядати за хворим, як правильно підійти до хворого та пояснити йому, що це не кінець світу і треба підніматися, треба рухатися, дивитися вперед, в життя. Також по можливості, якщо перелом зі зміщенням, вмовляти людину на операцію, тому що це дуже важливо. Як я вже раніше говорила, після операції людина швидше починає ставати на ноги – кістки будуть на місці, не буде зміщення, і зрощення відбуватиметься набагато швидше.

– Чи правда, що при цукровому діабеті такі переломи не зростаються і людина назавжди лишається інвалідом?

– При цукровому діабеті десь 75 % таких переломів не зростаються. Будь-які переломи не зростаються при цукровому діабеті. У людей з таким діагнозом порушено вироблення інсуліну підшлункової залози, відповідно порушений обмін речовин і кальцій не засвоюється. При цукровому діабеті взагалі кістки робляться крихкими. До речі, у таких людей дуже часто бувають патологічні переломи, і навіть трапляється так, що людина з цукровим діабетом може просто йти і почути, як у неї щось хруснуло. Без усіляких падінь, без підвертань ноги, без штовхань чи ударів взагалі – людина просто відчуває хруст кінцівки, яка потім набухає, і після  рентгену виявляємо перелом. Рентген також показує, що це саме патологічний перелом, адже він має лінію перелому зовсім нетипову для звичайних травматичних переломів.

– Як людям можна вберегти себе від таких тяжких переломів?

– Потрібно дотримуватися правильного харчування: ні в якому разі не вживати газованої води, яка вимиває всі потрібні мікроелементи, в тому числі й кальцій, обмежити себе в каві (і досить сильно обмежити), також обмежити себе в шоколаді. Потрібно більше вживати риби, кисломолочний та тверді сири, кунжут, тобто регулярніше їсти фосфоро-кальцієвмісні продукти. Треба більше пильнувати себе, слідкувати за своїми супутніми діагнозами, тому що буває так, що люди з неврологічними захворюваннями, з епілепсією, приходять до нас із травмами і не знають, як з ними це сталося, бо трапився приступ. А залежить все від того, в якому стані наші кістки. Треба також слідкувати за здоров’ям серцево-судинної системи, не забувати про профілактику, вживати судиннорозширюючі препарати і ті, які розріджують кров, щоб не призводити до тромбоемболії, тому що переломи часто супроводжуються гематомою, а гематома – це ті самі тромби. Також раз на півроку слід вживати препарати кальцію і хондропротектори. Ще важливо займатися спортом. Тобто, закріплювати свій організм потрібно ще в молодому віці.

Юлія Пастух