Онкомаркери – що це означає?

Онкологічні захворювання займають друге місце в світі за своєю поширеністю, що саме по собі свідчить про колосальну важливість їх діагностики та своєчасного лікування. З урахуванням того, що за останнє десятиліття кількість таких захворювань подвоїлася і в даний час продовжує рости, а рак виліковний тільки на ранніх стадіях розвитку захворювання, роль своєчасної постановки діагнозу пухлинного процесу важко переоцінити.

Онкодіагностика надзвичайно складна. На щастя, наука не стоїть на місці, і завдяки старанням вчених останнім часом з’явилися можливості лабораторної діагностики онкопроцесу за допомогою онкомаркерів. Яким чином це можна зробити? Виявляється, будь-яка пухлина, що виникає в нашому організмі, відразу ж заявляє про себе. Вона сигналізує крові про своє народження, і цей спеціальний сигнал можна розпізнати за допомогою пухлинних маркерів.

Це – білкові речовини, які продукують онкоклітину. У нормі вони виробляються тільки клітинами ембріона, а у дорослої людини таких клітин немає, значить, наявність онкобілків в крові може означати тільки одне – придбання деякими клітинами ембріональних властивостей. Іншими словами, при їхній присутності в крові можна виявити розвиток пухлини. Сьогодні, таким чином, ми вміємо діагностувати рак передміхурової, молочної, підшлункової, щитовидної залоз, рак легень, органів шлунково-кишкового тракту.

Виявити онкологічні антигени на ранніх стадіях можливо тільки здавши кров на аналіз. Кожна пухлина виділяє специфічний антиген, незалежно від того, злоякісна вона чи доброякісна. Ідентифікація – 100%. Це як відбитки пальців у людини. Онкомаркери допомагають розібратися і в складних, заплутаних ситуаціях вже з тривалоіснуючими в організмі людини пухлинами, і з рецидивами новоутворень. Ось, наприклад, лікарі виявили метастази невідомої локалізації і необхідно терміново знайти їх першопричину. Що робити, адже час не чекає? Ось тут-то аналіз на онкомаркери буде доречним.

Кожен орган виробляє онкобілки з різною швидкістю, і підвищений вміст в крові того чи іншого онкомаркера допоможе знайти осередок первинної локалізації раку, а значить, дозволить почати адресне лікування. За допомогою онкобілків можна вирішити багато завдань: виявити групи ризику розвитку раку, припустити первинний осередок ще до початку повного і детального обстеження, оцінити результат лікування, зрозуміти, чи всю пухлину видалили, проаналізувати ефективність розпочатої терапії, вчасно попередити рецидив.

Аналіз на онкомаркери –  це звичайний забір крові з вени вранці натщесерце. Аналіз роблять за направленням лікаря, але ви і самі можете в цілях профілактики онкопатології пройти онкотестування. Однак в цьому випадку потрібно пам’ятати, що результати тесту завжди повинен коментувати лікар: позитивний тест можна отримати і при багатьох захворюваннях запального характеру. Вважають, що після 35-40 років не рідше разу на рік потрібно проходити онкотест в профілактичних цілях.

Чим раніше виявити захворювання, його ускладнення або рецидив, тим більше можливостей досягти одужання, поліпшити прогноз для життя (органозберігаючі операції, своєчасне медикаментозне лікування). Це особливо актуально при онкологічних захворюваннях. Одним з напрямків є пошук діагностичних і прогностичних маркерів злоякісного процесу.

Пухлинні клітини виділяють онкомаркери в кров з моменту виникнення новоутворення, завдяки чому її можна діагностувати на ранніх стадіях розвитку.

Відомо близько 200 з’єднань, які відносяться до пухлинних маркерів і залежать від локалізації раку, але діагностичну значимість мають лише близько двох десятків білків. На жаль, пухлинні маркери не можуть бути використані в якості самостійних діагностичних тестів, бо можуть підвищуватися при доброякісних пухлинах, запальних процесах, правда, в менших концентраціях. Онкомаркери використовуються в комплексній діагностиці; для оцінки ефективності лікування; для доклінічного виявлення рецидиву хвороби.

Можливості лабораторної діагностики нового покоління дозволяє виявити патологічний процес ще за кілька місяців до того, як пухлину буде діагностовано традиційними методами.

Відсутність зниження концентрації пухлинних маркерів в процесі лікування або після операції свідчить про те, що метод лікування виявився неефективний.

Використання онкомаркерів в гінекології підвищило якість диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних пухлин.

Рак шийки матки. Антиген плоскоклітинної карциноми (SССА) є одним з найбільш інформативних маркерів. Використовується для моніторингу перебігу захворювання, оцінки ефективності проведеного лікування, прогнозу, доклінічного виявлення рецидивів. Визначення рівня SССА рекомендовано проводити не тільки на етапах моніторингу пацієнток з уже встановленим діагнозом, але і при виконанні скринінгових програм по ранній діагностиці захворювання і формуванні груп онкологічного ризику по даній патології. Дослідження проводиться не раніше 2-3 діб після гінекологічного огляду, взяття мазків, біопсії шийки матки та інших, діагностичних інвазивних процедур.

Рак яєчників. Пухлини – асоційований маркер СА125 рекомендований Міжнародним протираковим союзом в якості основного маркера раку яєчників. Можливо фізіологічне підвищення маркера в I триместрі вагітності; також може підвищуватися при запальних захворюваннях органів малого таза, міомі матки, ендометріозі; так як ці ситуації не характерні для жінок в постменопаузі, рівень СА125 доцільно щорічно контролювати у жінок після 50 років – саме на цей період життя припадає пік захворюваності на рак яєчників.

Людський епідермальний протеїн НЕ4. Підвищення продукції НЕ4 виявлено вже на доклінічній стадії раку яєчників. У той же час при доброякісних гінекологічних захворюваннях підвищення рівня цього маркера не спостерігалося.

Цінним для виявлення раку яєчників є комплексний тест, що поєднує аналіз на СА125 і НЕ4. Cпецифічність при цьому досягає 96%, чуcтливість 80%; при цьому розраховується прогностичний індекс, окремо жінок в пременопаузі і постменопаузі.

Рак молочної залози. Пухлинний маркер СА15-3 використовується для оцінки терапії карциноми молочної залози та моніторингу перебігу захворювання; при проведенні дифферинціальній діагностиці раку молочної залози і доброякісної мастопатії.

Визначення онкомаркерів особливо актуально в осіб з підвищеним онкологічним ризиком ще в досимптоматичному періоді для проведення адекватної терапії.

Бржезинський Я.С., лікар-акушер-гінеколог