Олександрія отримала виконком міської ради VII скликання і витрати на додаткового заступника мера

У цій статті ми хотіли продовжити розповідь про те, що обіцяла і зробила та, навпаки, – не змогла зробити нова міська влада за півроку своєї діяльності. Однак на черговій сесії міської ради відбулись неординарні події і саме вони наразі потребують детального висвітлення з певними поясненнями. Адже ми маємо новий результат кулуарних домовленостей. В нашому місті, більше ніж через півроку роботи міської ради, нарешті сформовано більшість, хоча і не дуже певну (як ми це і передбачали). З іншого боку тепер (знову ж про це ми писали раніше), ця більшість закріплена посадами, а тому тепер вона значно міцніша і триваліша. Тож до тих пір, поки не оголошено чергові вибори і не почнеться новий парад політичних заяв і звернень та відвертих загравань з виборцями, і депутати, і мер, і виконком можуть почувати себе більш-менш спокійно. Проте чергова сесія міської ради відзначилась не тільки заповненими вакансіями у виконкомі.

Неочікувано-очікувано

Коли міська рада нещодавно спромоглась проголосувати за новий Регламент і ледь-ледь пересилила точку зору демократичних сил щодо позбавлення посади секретаря міської ради Олени Богоявленської, стало зрозуміло, що ситуативна більшість може бути нетривалою.

Нагадаємо, тоді до раніше відверто виражених прихильників мера у вигляді депутатських «штиків» «Опозиційного блоку» та «Сили людей» долучились міські депутати з «Батьківщини» та частково «УКРОПу».

Загальний осуд таких зрадницьких дій колишніх колег по демократичній більшості мав місце, але не був надто сильним. Ті, хто з честю воював за Україну на східному фронті, опинились у дуже неприємному становищі, адже їх представників – депутатів-«укропівців» відверто називали зрадниками. Не залишились осторонь громадського осуду і дії депутатів від «Батьківщини».

Вже тоді відзначали, що наступним кроком недавніх політичних опонентів, що опинились в обіймах один-одного, мусить бути скріплення спільних інтересів на рівні посад у виконавчій владі міста. І ці перемовини тривали, але схоже на те, що завершились вони досить несподівано.

Коли з’явилась інформація про те, що Сергій Гриценко – лідер місцевих радикалів погодився на посаду заступника мера, вона викликала спочатку здивування, а потім і нерозуміння ситуації. Адже ще донедавна ані мер Степан Цапюк, ані Сергій Гриценко не скупились на взаємні публічні звинувачення в корупції та навіть не гребували щодо один одного кулуарними розповідями певних епізодів особистого життя.

Коли ж здивування минуло, ситуація все ж залишилась незрозумілою. Адже, перше, що спадає на думку, – така пропозиція і її сприйняття фактично означає ще більше посилення позицій мера, який тепер може разом із своїми прибічниками стверджувати, що всіх депутатів, навіть із дуже критичними і негативними поглядами на роботу міської влади, можна переманити на свій бік, в тому числі банальним роздаванням «хлібних» посад. І цей аргумент для виборців буде вбивчим, якщо ним скористаються опоненти не тільки «радикалів», але й інших прихильників політичних сил, які позиціонують себе як демократичні. Друге – не зрозуміло, як буде працювати в одній команді мера, поруч із іншими керівниками людина, яка навіть суто з точки зору сумісності характеру може мати конфлікти з нинішніми очільниками виконкому. Крім того не додадуть впевненості і довіри один одному висловлені раніше мером та його оточенням звинувачення в хабарництві та нечесності щодо С. Гриценка. Навряд чи може розраховувати на плідну співпрацю новий керівник з Людмилою Давиденко, яка, до речі, формально буде куратором Сергія Гриценка. Варто нагадати те, що перший заступник – це опікування сферою економіки і фінансів, бюджету, тому заступник мера з економічних питань логічно буде залежним у багатьох питаннях саме від Л.Давиденко. Є і багато інших проблемних моментів, зокрема щодо «політичної» сумісності і раціональності у цьому кроці. Але це, як кажуть, вже питання вибору конкретної людини, її розбірливості та готовності перебувати у не комфортній ситуації  заради заробітку. Отож нової сесії міські журналісти очікували з нетерпінням і не дарма.

Новий-старий виконком

Першого липня, коли мусила розпочатись нова сесія, її старт затримувався. Одразу стало помітно те, що продовжуються якісь перемовини між мером і лідером «радикалів». Імовірно, мова йшла про кількість тих, хто міг би підтримати призначення нового складу виконкому і разом із тим і призначення самого Сергія Гриценка. Бо, не дивлячись на кворум, у нової ситуативної більшості голосів все ж не вистачало.

Коли ж у сесійній залі додались депутати від РПУ, тоді всі заспокоїлись і сесійний процес стартував. Першим було голосування за новий склад виконавчого комітету. У ньому, за деякими виключеннями, основні фігури виявились майже всі тими ж самими, «новими-старими». Звісно, Олександрійський міський голова Степан Цапюк та секретар міської ради Олена Богоявленська за посадами ввійшли до виконкому автоматично. Перший заступник міського голови Людмила Давиденко та заступник мера з соціального і гуманітарного секторів Людмила Сосна теж залишаються на посадах. Перезатверджений на посаді і керуючий справами виконкому Володимир Чеботарьов. Новим заступником мера «з комуналки» став Геннадій Лоцман, який після закінчення повноважень секретаря попереднього складу міської ради очолював управління житлово-комунального господарства мерії.

Також у складі виконавчого комітету є люди, що не обіймають посади безпосередньо в мерії. У цьому списку дійсно відбулись зміни, хоча також доволі косметичні.

Членами виконкому стали: наближені до «Батьківщини» – приватний підприємець В’ячеслав Артем’єв (кандидат у депутати від цієї партії на міських виборах), керівник аптечного підприємства Тарас Кравець, підприємець Вадим Півняк; за пропозиціями «Сили людей» – Роман Воронков, Володимир Кучеренко; наближеними до керівництва місцевого «Опозиційного блоку» є екс-заступник міського голови Станіслав Гришко (і до цього був членом виконавчого комітету), приватний підприємець Георгій Гострий (також до цього був членом виконавчого комітету), депутат Олександрійської міської ради минулого VI кликання, підприємець Людмила Коваль, Геннадій Шкроб (профспілка медичних працівників); за поданнями Радикальної партії – підприємець Юрій Кисельов.  А також Олена Шевченко.

Якщо збалансувати всі ці подання, то побачимо – більшість членів виконкому є прихильними до мера та навряд чи будуть сповідувати власну позицію щодо ухвалення рішень.

Міністр без портфеля

Майже останнім питанням порядку денного стало окреме голосування безпосередньо за призначення на посаду заступника мера з економіки Сергія Гриценка. Чому цей проект винесли в окремий? Чому збільшили число заступників мера тоді, коли їх кількість давно вже вирішили скоротити, обґрунтовуючи це правильним перерозподілом повноважень та економію витрат на утримання міської влади: перший заступник – фінанси і бюджет, заступник з комунального і заступник з гуманітарного сектору – за напрямками, процедурні питання та документообіг – керуючий справами.

Відповіді на ці питання, схоже, лежать суто у площині політичних домовленостей і бажанні «радикалів» знайти себе у виконавчій владі міста, щоб якимось чином конвертувати у владні повноваження затрачені фінансові та моральні ресурси під час виборчої кампанії.

Звісно, новобраний заступник мера офіційно пояснив своє рішення йти працювати у новий склад виконкому не бажанням будь-яких благ для себе чи фракції, а тим, що «треба щось зробити для виборців, для нашого міста», а також тому, що «потрібно працювати з тими людьми, які сьогодні є у виконавчій владі», мотивуючи свої дії тим, що «вони стали працювати більш відкрито».

До речі, не виключено, що призначення Сергія Гриценка на посаду заступника мера відбувалось за окремим рішенням, через те, що і звільнити його з цієї посади буде достатньо просто, відмінивши лише рішення, де фігурує тільки одне його прізвище. Інших членів виконкому це не стосуватиметься. Тож такий спосіб  затвердження може бути своєрідним запобіжником для збереження лояльності «радикалів» до мера та його оточення у майбутньому.

Альтернатива меру

Попри існування частини міських депутатів, які або відверто, або «сором’язливо» демонструють свою лояльність меру, є і інша частина депутатського корпусу. Її навряд чи можна назвати опозицією у класичному розумінні цього слова, адже ця частина депутатів демонструє не стільки опозиційність поглядів, як альтернативність дій і рішень.

Ця альтернативна меру політична складова міськради залишилась практично без змін: це фракція «Солідарність», яка в повному складі не брала участі у голосуванні, а також фракція «Самопомочі», яка голосувала проти. Дивно, але під час голосування утримались два депутати від «УКРОПу», які свого часу стали «подарунковим сертифікатом меру» для того, щоб переламати хід політичних подій в місті. Імовірно, що вони відхилились від промерського берегу через неврахування їх позиції у новому складі виконавчого комітету чи розподілі посад у виконавчій владі. Але це лише припущення.

Фактично, голосування затвердило нову схему ситуативної і, імовірно, більш тривалої неофіційної більшості в міській раді: «Опозиційний блок», «Сила людей», «Батьківщина» і «Радикальна партія».

Схоже на те, що «Солідарність» та «Самопоміч» розраховують зберегти своє політичне майбутнє і намагаються діяти послідовно, відтворюючи у діях сподівання своїх виборців. Принаймні один з пунктів їх передвиборчої кампанії, схоже, залишається незмінним – протиставлення діям мерії, яка систематично не враховує навіть досить слушні пропозиції «альтернативних» політичних сил міськради. Серед останніх таких ідей є, наприклад, непогана загальноукраїнська і, відповідно, олександрійська пропозиція «Самопомочі» запровадити систему електронних відкритих торгів на суми, які менші законодавчо обов’язкових. Це дозволить прозоро використовувати і контролювати систему місцевих закупівель за бюджетний кошт тоді, коли чималі замовлення розбиваються на менші суми. Ця пропозиція, до речі, викликала бурхливу реакцію Людмили Давиденко, яка відповідає за місцеві бюджетні фінанси. Чи можна цю ініціативу вважати політичною рекламою партії, що її пропонує? Звісно, так. Але чи можна це вважати одночасно і позитивним кроком до ефективного контролю з використання мізерних бюджетних коштів в Олександрії? Теж так. Тож політики намагаються діяти в розрізі сподівань своїх виборців, а в свою чергу місто отримує досить сильну противагу нині сформованій, нехай і неофіційно, більшості в міській раді та виконавчому комітеті. А це, зі свого боку, дає хоча б тінь надії на ефективність і якість роботи виконавчої влади.

До прозорості!

Іншу цікаву пропозицію від імені фракції внесли депутати «Солідарності». Як зазначив з трибуни міської ради лідер фракції Андрій Коломійцев, наразі чимало рішень ухвалюється в міській раді всупереч законодавству, що регулює питання доступу громадян до публічної інформації. Зокрема нормам законодавства не відповідають позиції чинного Регламенту міської ради. Цим документом обмежуються права і депутатів, і громадян міста, зокрема щодо термінів ухвалення та підготовки рішень міської ради до прийняття їх на сесії. Саме тому «Солідарність» наполягає розглянути на найближчому засіданні питання внесення змін до Регламенту. До речі, цю тему ми неодноразово піднімали на своїх сторінках і буквально по пунктам зазначали відверте ігнорування положень законодавства одразу після ухвалення міською радою нового тексту Регламенту. Але чомусь цю позицію наших журналістів помітили тільки тепер. Варто вказати, що дійсно терміни ухвалення рішень, які нині зазначені у Регламенті міської ради, позбавляють права громадян ефективно оскаржувати проекти рішень та упереджувати можливі незаконні дії влади. Але чи матиме таке звернення депутатів результат? Побачимо незабаром.

Нова група

Ще одна політична новина міста. На сесії проголошено про створення з невеликих груп депутатів, що не змогли об’єднатись у одну політичну фракцію, групи під назвою «Взаємодія». До неї увійшли депутати (на час сесії, до речі, не всі) від «Батьківщини» та «Сили людей». Серед оголошених пріоритетів роботи групи, до якої чомусь вирішили запросити не тільки депутатів, але й рядових громадян, є досить цікаві пункти.

Наприклад, планується запроваджувати альтернативне врядування. Яким чином це буде здійснюватись – незрозуміло. Можливо, депутати будуть створювати свою владу замість нині офіційно і законно існуючої? Однак, це вже більше схоже на революцію, хоча революціонерів по духу серед списку учасників групи якраз і не видно. Тим більше, що представники саме цих політичних сил увійшли як і до складу нового виконкому, так і долучились до нинішньої промерської більшості міськради.

Перерозподіл комісій

І на останок цікава репліка, яка може завершитись переформатуванням як складу, так і керівництва комісій міської ради. Спочатку нагадаємо про те, що всі свої рішення депутати ухвалюють (в тому числі щодо виділення землі та передачі майна) через розгляд їх на комісіях міської ради. Ці депутатські комісії фактично мають обмежені повноваження, проте за бажання дійсно можуть впливати на хід ухвалення рішень міської ради і створити чимало перешкод перед тим, як відповідні рішення стають чинними.

На останній сесії секретар Олена Богоявленська поскаржилась з приводу того, що до неї не надійшов жоден письмовий звіт про роботу депутатських комісій, тому і звітувати вона про це не в змозі. Ця скарга секретаря завершилась цікавою пропозицією мера Степана Цапюка проаналізувати роботу комісій і там, де керівники не справляються, замінити їх і переформатувати комісії. Хоча мер потім додав, що таке рішення ухвалять в разі потреби. Таким чином шлях до зміни керівництва ключових комісій міської ради відкрито. Адже не дарма мера дратує невизначеність деяких комісій з питань, які розглядаються на сесії. Таким чином «альтернативні» депутати документально висловлюються проти рішень, які протягуються промерською більшістю, що, звісно, не подобається С. Цапюку. Проте чимала кількість міських депутатів може піти проти пропозиції мера змінити керівництво комісій. До того ж достатньо скарги до суду і процес передачі землі чи приватизації майна буде зупинено, а, можливо, і оскаржено по суті. Такі приклади були. Нова більшість і мер цього побоюються. Їм необхідна одностайність, яка дозволить спокійно управляти містом на власний розсуд максимально тривалий час. Принаймні поки не розпочнуться нові виборчі перегони. Хоча вони не за горами і час сподобатись чи, навпаки, перетворитись у ворогів виборців ще є. На цій сесії на реалізацію депутатських запитів міськрада виділила близько мільйона гривень. Що це – «розпилювання» коштів, декларація бажань чи дійсно спроба допомогти городянам у вирішенні проблемних питань? Відповідь дасть час, який, як бачимо, досить точно вказує на тих, хто виконує обіцяне і тих, хто і за холодну воду не береться.