Олександрійці взяли участь в конференції до 90-річчя архіву і спілки краєзнавців

Представники краєзнавчого руху в Олександрії – Віктор Голобородько та в Олександрійському районі – Леонід Балацький разом із колегами-дослідниками історії краю взяли участь у відкритій обласній науково-практичній історико-краєзнавчій конференції «Кіровоградщина: історія та сучасність».

Конференція була присвячена 90-річчю утворення Державного архіву Кіровоградської області та 980-річчю Національної спілки краєзнавців України. Участь у конференції взяли десятки краєзнавців, керівників музеїв, дослідники історії, в тому числі гості з інших міст.

На початку конференції голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олег Бабенко в урочистій обстановці вручив новим членам Національної спілки краєзнавців посвідчення представника одного з найбільших громадських об’єднань краєзнавців України. Серед тих, хто отримав визнання своєї приналежності до краєзнавчого руху, чимало архівістів.

Напередодні проведення конференції був укладений та виданий збірник матеріалів конференції у науково-краєзнавчому віснику центральної України «Між Бугом і Дінпром», де опубліковано 44 статті науковців-істориків та краєзнавців з Кіровограда, Одеси, Києва, Черкас, міст і сіл Кіровоградщини та одна з публікацій – громадянина Польщі. Як повідомив «Олександрійським новинам» учасник конференції Віктор Голобородько, за словами головного редактора видання О.Бабенка, є намір перейти у формат так званого «ваківського» видання, тобто видання, публікації в якому були б прирівняні до наукових досліджень.

На конференції олександрійці представили власні дослідження у краєзнавстві, зокрема В.Голобородько розповів про упорядкування та видання спадщини олександрійського краєзнавства – творів Анатолія Кохана та Василя Нікіфорова, а Леонід Балацький про гіпотезу щодо причин виникнення населених пунктів на території Олександрійського району та про походження назв населених пунктів.

До збірника увійшли також праці ще трьох жителів району-краєзнавців Івана Пєшко (про походження села Щасливе), Анатолія Шевцова (історія виникнення і походження села Куколівки), Ірини Пангабеєвої (усна історія виникнення села Піщаний Брід).