Мер ніяк не бажає перезавантаження і кадрових змін, а депутати готують відставку старому виконкому та недовіру меру

Криза олександрійської влади стає все глибшою і поки що реального виходу  з неї ніхто не бачить. Як і раніше, такими ж безперспективними залишаються чергові спроби налагодити діалог. На останньому засіданні виконкому міський голова С. Цапюк немов спеціально, під диктофони і на камери, знову висловився про відмову від будь-яких змін у виконавчій владі, таким чином, вочевидь, намагаючись поставити хрест на хоча б теоретичному русі уперед шляхом компромісу.

«Если я раньше шел на какие-то переговоры, то сегодня однозначно хочу сказать: никакого компромиса по поводу замены моих заместителей не будет», – заявив Степан Цапюк. Таким чином він якби і підтвердив висловлені раніше думки про пошук негласного компромісу між депутатами та міським головою, проте повідомив про свій вихід із цих домовленостей. Отже результат цього ефемерного мирного діалогу, як ми і передбачали раніше, швидко завершився повним розривом. Привід для виходу із домовленостей з депутатською більшістю Степан Цапюк знайшов особистий. Мовляв, все через те, що на нього була написана заява про вчинення злочину і внаслідок цього нібито дев’ять місяців за ним здійснювалось негласне спостереження, про яке мер навіть не здогадувався. Тепер нібито міський голова взнав, хто написав цю заяву, і саме через це не буде вести ніяких перемовин про переформатування виконавчого комітету Олександрійської міськради.

«Сегодня я узнал фамилию того, кто писал, и того силовика – руководителя силовых структур, которые готовили данное подання на Генеральну прокуратуру и лоббировали, чтобы занималось Головне слидче управлиння. Кстати, это член избирательной комиссии», – як завжди суржиком повідомив С. Цапюк. Перший заступник міського голови Л. Давиденко додала, що це була не одна людина і що це були не олександрійці, проте мер одразу додав, що згадані особи живуть в Олександрії.

Хто ж таки написав заяву на С. Цапюка та за якою статтею Кримінального кодексу було відкрите кримінальне провадження, мер так і не повідомив. Можливо, що міський голова чи то приховує, чи не знає напевно, хто заявив про його кримінал, та з приводу чи то фактів, що дійсно мали місце, чи то з іншою метою. Проте він виголосив цілу промову, в якій звинуватив політичних опонентів у замовних і спланованих завчасно діях проти нього, як потенційного кандидата на посаду міського голови.

Зазначимо, що цей спіч мера перед членами виконкому, як довідались наші журналісти, був спровокований вже завчасно ухваленим ним з оточенням політичним рішенням. На засіданні, де були зібрані представники фракцій та груп міської ради, про це було оголошено також завчасно. А ще раніше міські депутати, що підтримують мера, визначились із тим, що не йтимуть на компроміс з більшістю.

Так чи інакше, мала місце заява до ГПУ на С. Цапюка за реальними фактами його незаконних дій, а таке навіть і припускати не доводиться, адже протиправність дій і самого мера, і очолюваних ним органів місцевого самоврядування неодноразово доведено в судах та заяви до правоохоронних органів на С. Цапюка надходили досить систематично, чи, як заявляє мер, безпідставно, наразі не головне. Головне те, що такі дії міського голови заздалегідь підтверджують висновки про тупиковість вектору домовленостей мера і депутатського корпусу. Заявляючи про готовність до якихось перемовин із депутатською більшістю, насправді мер до них не готовий, він не готовий приставати до будь-яких пропозицій переформовування виконавчої влади, не готовий поступатися посадами і особистостями зі свого оточення. Тому задля виходу із процесу навіть теоретичних перемовин використав першу ж нагоду, списуючи таку свою поведінку на особисту образу з приводу поданої на нього заяви до ГПУ. Більш того, він зображає себе у вигляді такої собі політичної жертви, сиплячи звинувачення на адресу якихось неконкретних осіб, зацікавлених нібито у недопущенні його до вже пройденого виборчого процесу. Ця платівка жертви застара в арсеналі С. Цапюка, хоча свого часу вже себе виправдала. Згадайте його першу вдалу спробу стати мером Олександрії. У вже далекому 1998 році на С. Цапюка «наїхала» провладна машина зі скандалом з його фальшивим дипломом. Цей скандал Степан Цапюк сповна використав на свою користь, мовляв, альтернативного кандидата утискають, і як наслідок виграв перегони у тодішнього міського голови Василя Моцного. І зараз він твердить про якісь утиски, проте чому йому ніхто так і не завадив зареєструватись кандидатом в мери, вести виборчу агітацію та нарешті знову стати мером Олександрії, С. Цапюк нічого не говорить. Цей образ «жертви» в умовах протистояння з депутатською більшістю – прагматичний розрахунок на підтримку населення, адже ні для кого не секрет, що народ ображених жаліє і підсвідомо схиляється на їх бік.

А що ж депутатський корпус? Як нам відомо, після таких гучних заяв міського голови нинішня депутатська більшість одразу зібралась для узгодження власної позиції. Останній вердикт – раз мер не йтиме ні на які перемовини, то депутати готові таки ухвалювати рішення про висловлення недовіри С. Цапюку. А для початку вирішили спробувати хоча б врівноважити сили у виконавчих органах влади міста, відправивши у відставку старий виконавчий комітет міської ради, який наразі поки що працює і ухвалює потрібні владі рішення.

Про те, що між депутатами та мером тепер напружені, як ніколи, стосунки, говорить і віднайдена на просторі Інтернету, а саме у соціальних мережах публікація про одного з депутатів міської ради. Ця стаття із гучним заголовком «Куди ділись наші гроші? Обличчя олександрійських депутатів» стосується керівника підприємства «Віра-сервіс». Але попри гучний заголовок замість множинної кількості депутатів розповідь іде лише про одного представника олександрійського депутатського корпусу Михайла Сулятицького. В цій відверто негативній публікації, яка датується ще 24 січням, мова йде про все що завгодно, і про, мовляв, несплату підприємством податків. За збігом обставин (дивним чи не дивним вирішувати вам, читачі) мер повідомив майже все це на засіданні виконавчого комітету, вже прямо звинувачуючи керівництво «Віра-Сервіс», де директором працює М. Сулятицький, у несплаті грошей за землю. Цей пасаж мер видав через 11 днів після публікацій в інтернеті – 4 лютого, зазначивши, що, мовляв, податок з використання земельної ділянки не сплачується. Навіть навів імовірні, на його думку, збитки: «За четыре года город имеет убытков около четырех миллионов 900 там с чем-то без копеек, там 5 миллионов».

В той же час Михайло Сулятицький принаймні здивований з такої відверто, як на його думку, недостовірної інформації мера і зауважує, що підприємство справно сплачує податки, проте дійсно зареєстровано в Києві, оскільки українське законодавство дає таке право. В той же час він наголосив, що близько двохсот працівників підприємства, отримуючи заробітну плату за свою працю, витрачають ці кошти в Олександрії, в т.ч. для олександрійців, купуючи товари та споживаючи послуги, які надають олександрійські підприємці та підприємства. А щодо реєстрації підприємства в Олександрії, то, можливо, промислове підприємство має обґрунтоване упереджене ставлення до місцевої влади, захищаючи працівників заводу від можливого тиску влади, завдяки реєстрації підприємства у столиці.

Так чи інакше, проте життя змушує шукати виходи із ситуацій, адже більшість олександрійців навряд чи готові жити за фактичної бездіяльності влади. Один із виходів, який все частіше лунає з вуст політиків і громадськості, це – дострокові вибори мера та міських депутатів. Проте навряд чи буде у захваті від цієї ідеї дострокових виборів мера та депутатів більшість городян. Принаймні саме про це свідчить проведене впродовж останніх трьох тижнів на порталі «Олександрійські новини» опитування. Хоча за вирішення кризи у міських органах влади шляхом одночасних дострокових виборів мера та депутатського корпусу висловились доволі багато відвідувачів порталу – 27,27%. Проте абсолютна більшість відвідувачів порталу – 54,55%, що рівно вдвічі більше попередньої цифри, вважає, що кризу міської влади може вирішити добровільна або примусова відставка мера С. Цапюка. Є свої прихильники і у чергових спроб досягнення компромісів між мером і депутатською більшістю, проте їх вже не так багато – 14,14% опитаних. Таку низьку реальність досягнення компромісу між виконавчою ланкою влади і депутатами можна яскраво проілюструвати на прикладі засідань бюджетної комісії міської ради, куди керівники комунальних підприємств і підрозділів мерії просто не з’являються, не надають депутатам потрібної інформації, таким чином продовжуючи німе саботування роботи ради і створюючи зайвий політичний шум. Ще менше – по 2,02% голосів відвідувачів у тих, хто вважає, що в міській владі взагалі немає ніякої кризи, і кому абсолютно байдуже протистояння в органах місцевої влади Олександрії.

Тож терпець може скоро і урватись. У когось він уже, схоже, урвався. Чи назавжди вже спалені мости, покаже час, адже вже 19 лютого депутати планують зібратися на сесію. Які там будуть питання вирішуватись, крім спроб перейменувати вулиці міста, ми поки що достовірно не знаємо.

Олександр Нємец