Галілео Галілей – творець першого в світі телескопа

Перший в світі телескоп був виготовлений в серпні 1609 року італійським математиком Галілео Галілеєм, після винаходу зорової лінзової труби в Голландії. Фактично, телескоп Галлілея – це модернізований варіант підзорної труби Ханса Ліппершея, винайденої в 1608-му році. Галлілей просто зрозумів, що з підзорної труби можна дивитися не тільки в морську далечінь, але і на нічне небо, спорудив власну підзорну трубу і назвав її телескопом. Це було найважливішою подією в історії астрономії, винахід телескопа дозволив зробити безліч відкриттів про Сонячну Систему, про Всесвіт, про Галактику.

З часом створювалися все більш досконалі телескопи, вони дозволяли бачити якнайдалі. Але винахід телескопів спричинив за собою серйозні проблеми. Оптична система здатна будувати зображення лише у вигляді розмитої плями неправильної форми, що відбувається через явища похибок оптичної системи – явища аберації. Якщо в телескопі одна лінза, то відбувається хроматична аберація, яка пов’язана з тим, що показник заломлення скла знаходиться залежно від довжини хвилі. Астрономи стали шукати спосіб усунення цієї проблеми. Стали використовувати об’єктиви з дуже великою фокусною відстанню. Телескопи стали дуже великими за розміром і незручними у використанні. Трохи пізніше побачили світло телескопи на штативах. У них теж були свої мінуси: при астрономічних спостереженнях вітер міг служити перешкодою для отримання чіткого зображення. Ці телескопи проіснували до XVIII століття. У однолінзових телескопів було дуже багато недоліків. Ньютоном було виготовлено дзеркало із сплаву міді, олова і миш’яку. Дзеркало діаметром 30 мм встановили в телескоп, тепер зображення стало чітким. Цей телескоп теж мав безліч недоліків, він теж володів недоліком аберації, але хроматична аберація в ньому була відсутня.

У 1758 році було отримано два сорти скла: легкий – крон і важчий – флінт, а отже, з’явилася можливість створення двохлінзових об’єктивів. Англійський учений Дж. Доллонд виготовив двохлінзовий об’єктив, який назвали по імені ученого доллондовим.

Важливим в розвитку телескопів є внесок німецького оптика Фраунгофера, який поставив на потік виробництво і контроль лінз. У Тартуськой обсерваторії встановлений телескоп з лінзою Фраунгофера. У рефракторів німецького оптика теж був один недолік – хроматизм. В кінці XIX століття розвиток рефракторів і їх подальше виробництво припинився.

Був винайдений новий метод виробництва лінз. Скляні поверхні стали обробляти срібною плівкою, її наносили на скляне дзеркало шляхом дії виноградного цукру на солі азотнокислого срібла. Такі лінзи відображали 90-95% світла, що впало, на відміну від бронзових лінз, які відображали 60%. Л. Фуко розробив метод визначення форми і якості поверхні дзеркал, завдяки якому були створені рефлектори з параболічними дзеркалами.

В кінці XIX століття астроном-любитель Кросслей запропонував використання аллюміневих дзеркал. Він придбав увігнуте скляне параболічне дзеркало діаметром 91 см і виготовив телескоп. Телескопи такого типу, але з великими дзеркалами стали встановлювати в обсерваторіях. З’ясувалося, що ефективність телескопа не напряму залежить від розміру дзеркала. Наприклад, триметрове дзеркало ефективніше, ніж п’ятиметрове. Тому в основному будувалися телескопи з трьох – чотириметровими дзеркалами.

Зараз управління великими телескопами здійснюється комп’ютерами. Телескопи використовуються для астрономічних спостережень, для вирішення питань, пов’язаних з походженням планет, Сонця, квазарів і галактик.