Депутати дрейфують, а заступники мера звільняються

В Олександрії відбуваються дивні речі. Спочатку заступник міського голови звільнився і зробив це дуже тихо, майже таємно. Про звільнення, яке відбулось ще 11 квітня, дізнались журналісти значно пізніше. А ще дивнішим є те, що з’явилась одразу купа рішень, за якими депутати, що є членами різних комісій, вирішили «подрейфувати» по комісіям без, власне кажучи, якоїсь зрозумілої публічної версії. Чому такі дивні речі відбуваються та які можуть мати наслідки?

Невдалий жарт, що став реальністю

Перша новина, яка здавалась якимсь невдалим жартом, виявилась правдою і її підтвердив один із представників депутатського корпусу, який є членом фракції «Опозиційного блоку». Отож Олег Банковський говорить, що Геннадій Лоцман, який був заступником міського голови, звільнився за власним бажанням. Мотивація цього приватного рішення не зрозуміла, як і те, що буде далі. Відомо, що посаду скорочувати не будуть, а обирати когось на заміну – намагатимуться. Хто це буде наразі невідомо. Варто нагадати, що звільнення відбулось без будь-яких офіційних пояснень і саме це і викликає чимало питань. Єдиним достовірним джерелом у цьому питанні залишається проект рішення міської ради, де говориться про необхідність «затвердити звільнення Лоцмана Геннадія Григоровича з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради 11 квітня 2017 року за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України)». Статті кодексу нічого не додають, як і посилання на статті закону. Це загальні визначення. Тож яким чином за декілька днів закотилась «зірка» Г.Лоцмана – залишається таємницею.

Від експедитора до заступника мера

Починаючи свій трудовий шлях з експедитора міжрайбази, який стає шліфувальником, комерційним агентом і бійцем спеціалізованого підрозділу відділу державної служби охорони, Геннадій Лоцман продовжує роботу контролером Олександрійського центрального ринку, а з 1999 по 2008 рік працює заготівельником підприємства з прикметною назвою і специфікою діяльності – як «Цвєт-сервіс». Потім декілька років випадає з його офіційної біографії. У 2011 році він стає заступником начальника, потім начальником управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування міської ради. У 2013 році Г.Лоцмана обирають секретарем міської ради, проте у 2015 році він втрачає цю політичну посаду, віддавши її Олені Богоявленській. А потім Г.Лоцман повертається у комунальне начальство – стає знову начальником управління житлово-комунального господарства.

У 2016 році він отримує одну з найвищих із можливих посад в міській ієрархії чиновників – заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Варто додати те, що він свого часу представляв інтереси Партії Регіонів, активно протидіяв ухваленню рішення міської ради, яке б продемонструвало відношення міської ради до зовнішньої агресії і тільки після тиску громадськості змушений був винести проект рішення на сесію. А крім того є і фактично залишається довіреною особою міських чиновників вищого рангу. Говорять у кулуарах і про пряму протекцію першого заступника міського голови Людмили Давиденко. Тож що могло статися? Як впала зірка такої величини? Імовірно у цьому питанні чимало логіки, хоча не виключено, що є і певна частка емоцій.

Чому закотилась «зірка»

Якщо кар’єру Г.Лоцмана, імовірно не безпідставно, пов’язують із приватними відношеннями до нього міських очільників, а не стільки із його управлінськими здібностями (ми знаємо як цього року спрацювали комунальники під час снігових заметів та ожеледиці), тоді можливим варіантом ухвалення такого несподіваного кадрового рішення могли бути особисті неприязнені відносини. Була приязнь – стала неприязнь. Але крім цього певну роль могли зіграти питання навколо горезвісних котелень-кочегарок, яких набудували без відповідних дозвільних документів по всіх найбільших олександрійських школах. Чимала роль у тому, що вони з’явились, імовірно, саме так – по «бєзпрєдєлу», тобто у порушення чималої кількості обмежень та норм, є саме очільника комунального сектору. Варто сказати і те, що чимало інших рішень мерії, що стосуються ремонтів та використання бюджетних коштів, стосуються саме діяльності заступника мера. Тож мовчанка навколо питання звільнення і екстрена поява проекту рішення про затвердження звільнення може бути реакцією (теж емоційною) Г.Лоцмана на всі ці події, в тому числі на розгортання у несприятливому напрямку проблеми шкільних «кочегарок». Якщо там дійсно є такі серйозні порушення законодавства, в тому числі у напрямку екології, архітектурно-будівельного контролю, то може настати і кримінальна відповідальність. Чи хоче її отримати людина, яка вийшла із «грязі у князі» і розуміє імовірну висоту падіння у прірву з посади заступника мера у кримінальні злочинці? Таке розуміння у Г.Лоцмана може бути. Тому таке швидке відсторонення може бути пошуком іншого «товариша», який займе вакантне, але «гаряче» місце. Можливо «команда» мера намагається врятувати від кримінального тиску свого найближчого соратника. В будь-якому разі публічні пояснення, які пролунали після звільнення, не дають якоїсь цілком зрозумілої картини цього рішення. Але те, що з когорти найближчого оточення випав один з постійних і дуже відданих меру членів команди, є сигналом до певних змін. От тільки яких, мабуть дізнатись зможемо лише згодом.

Депутатський «дрейф»

Ще однією новиною тижня стало оприлюднення проектів рішень про зміну «дислокування» деяких депутатів міської ради. Одразу три депутати виходять зі складу постійної комісії з питань промисловості, підприємництва, транспорту, зв’язку, торгівлі і сфери послуг, євроінтеграції та інвестицій. Змінити комісію вирішили Віталій Лоцман («Опозиційний блок»), Олена Бондаренко («Сила людей»), Ігор Руденко («УКРОП»).

В.Лоцман має намір перейти в комісію з питань законності, депутатської діяльності, етики, правопорядку, регламенту, гласності, місцевого самоврядування та запобігання корупції. О.Бондаренко та І.Руденко планують перехід до комісії з питань освіти і науки, культури та відродження духовності, сім’ї, молоді, фізкультури та спорту.

Що саме стоїть за такими рокіровками наразі невідомо, проте можна припустити, що це може мати певні позитивні для виконавчої влади і мера наслідки, хоча їх реальна значимість більш емоційна, ніж практична і до покращення роботи депутатського корпусу відношення не має ніякого.

Свої в «корупції» і граємо на нервах

По-перше, перехід В.Лоцмана посилить вплив провладної коаліції на чолі з міським головою на мандатну комісію, яка опікується важливими для влади питаннями конфлікту інтересів і протидії корупції, а також регламентними питаннями.

По-друге, зміна складу комісії з питань освіти може бути спровокована бажанням створити напругу у роботі комісії, оскільки очолює її депутат від УКРОПу Сергій Мельник, який не перейшов на сторону промерської більшості і був одним із тих, хто ініціював початок відкликання своїх колег по депутатському корпусу. Нагадаємо, що процес відклику депутатів за втрату зв’язку із партійною організацією та відсутність спілкування із виборцями вже отримав старт і тепер навряд чи матиме зворотній хід розвитку подій. Тож наостанок, один із депутатів, якого відкликають за народною ініціативою, а це Ігор Руденко, спробує морально тиснути разом із досить емоційним представником «Сили людей» на «УКРОПівця». Звісно, треба буде проявити характер і тій і іншій стороні. Але, схоже, спокійній роботі комісії прийшов кінець. Крім того не виключено, що завдяки отриманню більшості у складі комісії буде поставлено питання про відклик з посади голови комісії «непокірного» представника УКРОПу. Це може бути своєрідною помстою за опозиційність меру.

Мер і депутати забули про промисловість

Є і цікавий третій висновок, який можна зробити із масового дрейфування депутатів із комісії з питань промисловості. Такий крок з боку провладної коаліції на чолі зі Степаном Цапюком говорить про те, що мер і залишки його «молодої команди» знімають з себе відповідальність за економічний стан міста та розвиток промисловості, віддаючи це питання виключно у компетенцію Андрія Коломійцева, Миколи Острівного (обидва «Солідарність») і Юрія Бойка («Самопоміч»).

Тож насправді всі ці зміни, які відбуваються в мерії, навряд чи можна назвати позитивними. Хоча те, що місцева влада відступає з економічного «фронту» і не бачить перспектив у житті міста, досить показово. Політичне звільнення, мабуть, вже не за горами. От тікають.