Богдан Куруп: «У нашій громаді має бути безпечно і комфортно, і люди мають приїжджати до нас жити»

Новопразька громада Олександрійського району ще зовсім молода, їй виповнився всього один рік. Але за цей час встигли зробити, мабуть, найважливіше для свого майбутнього – ухвалили стратегію розвитку території на найближчі роки. Про те, чому з’явилася стратегія розвитку і навіщо вона, говоримо з головою Новопразької об’єднаної громади Богданом Курупом.

– Богдане Анатолійовичу, коли розпочали створювати стратегію розвитку Новопразької громади і які були перші кроки на цьому довгому шляху?

– Перш за все, напевно, хочу привітати громаду з першим роком роботи. Першого червня 2018 року у нас відбулася перша сесія новоствореної об’єднаної територіальної громади, і, можна сказати, це деякою мірою і подарунок – до першої річниці затверджена стратегія на сесії, що відбулася 21 травня цього року. В основу нашої стратегії було покладено саме ті проблемні питання, які хвилюють жителів громади. Було проведено анкетування різних верств населення: це і бізнес, і  соціальна сфера, це і актив громади, і виконавчі органи влади. Тому в стратегії, яку ми затвердили і яка складена на 58 сторінках формату А4, говориться про проблемні питання і шляхи вирішення цих питань Новопразької ОТГ. Після проведення першої сесії нам було запропоновано вступити до Асоціації об’єднаних територіальних громад України. Ми прийняли це рішення, об’єдналися з іншими, і у нас з’явилася можливість взяти участь у конкурсі на розробку стратегії розвитку. Подали свою заявку і стали одними із небагатьох переможців, яким випала можливість завдяки експертам Асоціації об’єднаних територіальних громад безкоштовно скласти цей документ. У нас проходили засідання робочої групи у складі 27 чоловік, до якої увійшли і молодь, і старше покоління, і представники різного напрямку закладів і установ – соціальної сфери і бізнесу. Проводилося анкетування. За його результатами ми визначали найбільші проблеми, визначали пріоритетність тих питань, які потрібно вирішувати. Ми визначили місію, бачення розвитку, розробляли основні напрямки, потім прописували стратегічні цілі, робили інформаційні картки, де вписували оперативні цілі по кожному стратегічному напрямку, по кожній стратегічній цілі. Тому робота була довготривалою, але це дало свої результати. І ми сьогодні маємо новий підхід до самоврядування, маємо комунікацію з громадськістю і спільно напрацьовану стратегію.

– Такий довгий шлях був для створення стратегії розвитку. Що було найважчим?

– Найважчим було визначити пріоритетність проблеми, тому що кожну людину турбує її питання. Потрібно було дійти до консенсусу та довести, що дане питання пріоритетніше, ніж інше, яке хвилює інших людей. Але, можна сказати, досить жваво, але без критиканства, без якихось скандальних моментів пройшло і напрацювання стратегії, і її обговорення. Дана стратегія понад два місяці була розміщена на сайті, де жителі нашої громади мали можливість вносити свої пропозиції перед громадським обговоренням. 

– Пропозицій багато було уже після написання стратегії?

– Після написання стратегії була одна пропозиція від депутата минулого скликання, але ми дали роз’яснення, що ці пункти, про які в ній говориться, вже включені. А стратегія – більш масштабна. Напрямок стратегічний у нас прописаний, а от оперативні цілі будуть включати саме ті моменти, які були у пропозиції.

– Тобто стратегія вже є, вона затверджена і можна говорити про ті напрямки, які в неї включені? Як же визначили перший головний чи, можливо, пріоритетний напрямок? Який він?

– Є три напрямки: забезпечення комфортних умов для проживання мешканців громади, напрямок економічного зростання громади і напрямок створення безпечного середовища для духовного та фізичного розвитку мешканців громади. Три напрямки, по яких проведені SWOT-аналізи, три напрямки, по яких прописані стратегічні цілі. Для прикладу: в забезпечення комфортних умов для проживання мешканців громади включені стратегічні цілі. Це розвиток дорожньої інфраструктури, який має оперативні цілі, це аналіз стану доріг та дорожніх інженерних споруд, ремонт доріг, облаштування та ремонт дорожніх інженерних споруд, облаштування місця для відпочинку транзитного транспорту, удосконалення роботи комунального підприємства у напрямку дорожніх робіт. Друга стратегічна ціль цього напрямку – це удосконалення системи водопостачання і водовідведення, яка також має п’ять оперативних цілей. Третя стратегічна ціль – це створення системи управління твердими та рідкими побутовими відходами. Четверта стратегічна ціль – створення спроможної мережі для надання якісних освітніх і медичних послуг. П’ята – розвиток інфраструктури для здорового та змістовного дозвілля мешканців. І шоста – розвиток системи надання соціальних та адміністративних послуг.

– Якщо говорити про комфортне життя мешканців і саме про дороги, про які, мабуть, в Україні не говорить лише лінивий, – що з дорогами у Новопразькій громаді, і у своїй стратегії, власне, наскільки велику роль ви приділяєте цьому питанню?

– 21 травня ми також прозвітували перед громадою про рік своєї роботи, про плани на поточний рік. Довели до відома депутатів бачення розвитку громади, в тому числі, говорилось про те, що в минулому році на поточні і капітальні ремонти дорожнього покриття у нашій громаді було витрачено 2,5 мільйона гривень. Досить така суттєва сума, якщо брати саме сільські і селищні населені пункти. Якщо не брати до уваги великі міста області, то це дійсно немаленька сума коштів, і в цьому році ми також передбачили у бюджеті не меншу суму. У Пантазіївці зроблено капітальний ремонт вулиці Центральної, в Шарівці, Гайовому і Квітневому було підсипання дороги, у Новій Празі – поточний ремонт доріг. Також у цьому році за сприяння і та ініціативи голови обласної державної адміністрації Сергія Кузьменка (на час виходу в світ видання С. Кузьменко звільнився з посади – авт.) розпочався капітальний ремонт дороги по вулиці Центральній в селищі Нова Прага. Вирівнююче покриття  на перших двох кілометрах дороги вже нанесене, залишилося нанести розмітку, вже відгрейдеровані узбіччя. Ми виходимо на завершення цього етапу роботи, тому велика подяка Сергію Анатолійовичу за його сприяння, за допомогу у вирішенні цього питання, оскільки вулиця Центральна у Новій Празі з 60-х років минулого століття не знала капітального ремонту.

– За цією стратегією усі такі дороги будуть, як Центральна у Новопразькій громаді?

– Тут, напевне, більше залежить від ресурсів, які матиме громада. Якщо матимемо ресурси на капітальні дороги – будемо працювати. До речі, хочу сказати про те, що нещодавно ми збиралися разом із нашою постійною депутатською комісією, із депутатами, які хотіли взяти участь у засіданні цієї комісії щодо визначення пріоритетності ремонту доріг у громаді. Це такий новий підхід, щоб колективно визначатися із пріоритетністю, із видом робіт. Тож були вибрані вулиці в населених пунктах, по яких ми замовляємо проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт, по яких будемо проводити підсипання й грейдерування, по яких робитимемо поточні ремонти. 

– У цьому ж напрямку розвитку громади важливий пункт – це забезпечення хороших умов водопостачання та водовідведення. Я знаю, що для Нової Праги проблема постачання води достатньо серйозна. Що збираєтеся робити, що запланували?

– Також на цій сесії 21 травня виділили 605 тисяч для розробки проектно-кошторисної документації для реконструкції всієї мережі водопостачання в селищі Нова Прага. Це буде масштабний проект. За попередньою оцінкою вартість виконання реконструкції буде близько 20 мільйонів гривень, тому ми розуміємо, що будемо намагатися залучати кошти з державного бюджету, брати участь у різних грантових програмах, тому що коштів місцевого бюджету, якщо брати всю масштабну реконструкцію, буде недостатньо. Будемо розбивати на черговість, поступово замінювати мережі водопостачання, хоча на сьогоднішній день і користується мережею близько 30% населення селища Нова Прага, але все більше стає проблемним питання якості води у громадських колодязях.

– Також важливе питання – це вивезення побутових відходів, і воно теж прописане у вашій стратегії розвитку. Що будете робити у цьому напрямку?

– Коли ми прийшли працювати, то стикнулися з проблемою того, що немає куди  вивозити сміття. Нам доводилося розпочинати роботу з нуля. Ми зверталися в обласну державну адміністрацію, щоб нам надали земельну ділянку за межами населених пунктів. Це були землі промисловості, тож нам виділили 1,7 гектара земельної ділянки для місця вивезення відходів. Ми розробили паспорт, погодили його у Держпродспоживслужбі, а зараз направляємо у Департамент екологічного розвитку обласної державної адміністрації для затвердження. Тільки після затвердження департаментом матимемо змогу легально, офіційно використовувати це місце видалення відходів. Також у цьому році ми, завдяки сприянню народного депутата Анатолія Кузьменка, отримали 2,8 мільйона гривень з державного бюджету – кошти соціально-економічного розвитку території на придбання комунальної техніки. Провели відкриті торги на придбання сміттєвоза, а також трактора з причепом і навісним обладнанням для благоустрою. Переможець на торгах визначений, залишається отримати техніку і заплатити за неї кошти. Але це тільки початок роботи. Другим етапом масштабної роботи буде саме робота з людьми, адже мало того, що ми знайшли можливості, звернулися до депутата, який нам допоміг і придбали техніку, основний етап роботи стосуватиметься укладання договорів з населенням. Адже  коли людина звикла вивозити сміття у якусь яму чи покинуту хату, нині важко буде зламати ці стереотипи, нелегко буде змусити людину платити за встановленим тарифом. Але це речі потрібні, бо впливають на екологію, і будемо працювати зі свідомістю людей. Радує у цій ситуації те, що найбільш свідомі нині діти, які навчаються у навчально-виховному комплексі, навчально-виховному об’єднанні, загальноосвітніх школах. Вони проводять різноманітні конкурси, переймаються проблемою екології, проблемою поводження зі сміттям. Тому будемо залучати і їх до цієї роботи. Вони також беруть участь у різноманітних всеукраїнських конкурсах, і ці діти – саме той актив, який уже готовий до роботи, але йому потрібно сприяти. Звичайно, зі старшим поколінням буде складніше, це – найбільший пласт роботи.

– Ви сказали, сміттєзвалища взагалі не було, тобто люди викидали сміття, по суті, де хотіли. Це, мабуть, вплинуло на екологію території?

– Я б сказав, що це проблема не тільки нашої громади, це проблема більшості сільських територій в Україні. Є території, де є підприємства, з якими вони домовляються про вивезення сміття, а є території, які просто на це не звертають уваги. З об’єктивних чи суб’єктивних  причин ці питання залишаються на їхній розсуд, але і ми маємо на сьогоднішній день таку проблему. Тому є у нас стратегічна ціль – екологічна, але вона стосується не тільки сміття. Вона стосується і наших річок, водойм, стосується багатьох аспектів. Не можна говорити, що на екологію впливає тільки побутове сміття.

– Що найголовніше, можливо, найбільше, наймасштабніше у цьому екологічному напрямку ви збираєтеся зробити на території Новопразької громади?

– Ми з вами говорили про питну воду, про тверді побутові відходи, але ми повинні говорити і про  рідкі відходи, про які сьогодні мало хто говорить, а у приватному секторі в основному у людей є свердловини та септики. Потрібно організовувати роботу і в цьому напрямку. Ми з вами повинні говорити про ліквідацію вже створених несанкціонованих сміттєзвалищ. Якщо говоримо про річку, то коли я ще працював головою Олександрійської районної державної адміністрації, ми подали заявку в Департамент екології на очищення русла річки Бешка – там проектна заявка була на 30 мільйонів. У цьому році Державне водне підприємство нам обіцяє прочистити одне джерело. Тому робота в цьому напрямку ведеться, але ми розуміємо, що коли мова йде про 30 мільйонів на проект і про 33 мільйони власних бюджетних надходжень, то десь сьогодні є більш важливі, більш буденні питання, які потрібно вирішувати.

Ірина Гайдук

(продовження тут)