Безвізовий режим: чи зміниться українська економіка і ціна на квитки до Парижа. Поради для олександрійців

Україна отримала 6 квітня безвізовий режим із країнами Європи. Одразу після цього рішення Європарламенту почався сьомий вал політичних заяв, коментарів та особистих думок. Як безвіз змінить економіку України та приватне життя громадян? У інформаційному шумі навколо питання безвізу чимало протилежних позицій, в яких небагато об’єктивності. Експерти говорять, що безвізовий режим – це не революція, але деякі позитивні зміни в Україні з’являться.

Безвіз: коротка версія

Для того, щоб зрозуміти, що, власне, відбулось 6 квітня і які це матиме наслідки, спочатку про те, що є власне безвізовим режимом.

По перше – це можливість вільно пересуватись за наявності біометричного закордонного паспорта 30 країнами ЄС та Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція. Є і виключення – Велика Британія та Ірландія, куди можна потрапити виключно за старою візовою системою.

Перебувати за кордоном можна буде лише для того, щоб отримати туристичні враження, підписати комерційний контракт, проконтролювати роботу власної фірми, побувати на науковій конференції або відвідати рідних і друзів. Чинною залишається трудова вимога Шенгенської зони – максимальне перебування в країні до 90 днів за кожні 180 днів. Для комерційно-ділових відвідин цього терміну більше ніж достатньо, як і для туризму та обіймів із рідними. Але це не підійде тим, хто прагнув отримати перетин кордону для трудової міграції. Як і раніше, для цього треба мати постійну візу або візу, що дає право працевлаштування.

Що треба для того, щоб скористатись «безвізком»? Перше – оформити закордонний біометричний паспорт. Також потрібно мати документи, які підтверджують мету поїздки (семінар, подорож), місце проживання (готель, приватний будинок), наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування (іноді достатньо банківської картки із кредитним лімітом чи невеликої суми готівки) і намір повернутися до місця проживання (сім’я, власність, інші стимули).

Громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, якщо подорож відбувається на авто.

Зрозуміло, що умови безвізового перетину кордонів дещо простіші, ніж візові. До речі, якщо у громадянина України є на руках чинний закордонний паспорт з візою, він може як і раніше перетинати кордон без будь-яких новацій. Хто ж тоді скористається перевагами відкритих європейських кордонів?

Комерція і відкриті кордони

Безвізовий режим, звісно, вигідний комерсантам, які тепер зможуть значно простіше перетинати кордон із будь-якою європейською країною. Це важливо не тільки для того, щоб відвідувати економічні форуми чи виставки. Більшість комерсантів це успішно робили і за дії звичайного візового режиму. Але тепер швидкість ухвалення економічних рішень значно зросте. Відсутність штучних бар’єрів із «пробками» на пропускних пунктах та кілометровими чергами до консульських відділів почне інтегрувати економіку малого та середнього бізнесу до значно багатшого і розвиненого європейського ринку виробництва і послуг.

Голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко вважає, що безвіз – це вагомий стимул для розвитку економіки, однак досить реально оцінює межі цього впливу.

«Безвізовий режим стане хорошим сигналом для зарубіжного капіталу, оскільки Європейський Союз цим визнає певний рівень стабільності і безпеки в країні. Це якісно покращить ділові зв’язки українського бізнесу (в т.ч. й малого) з західними партнерами і зробить привабливішим інвестиційний клімат у країні». І вона ж додає: «Відсутність візових бар’єрів насамперед пожвавить авіаційне, залізничне та автомобільне сполучення України з рештою Європи», – говорить експерт.

До речі, саме зараз, коли питання прийняття безвізового режиму добігало кінця, чимало європейських лоукостів стали прихильніше ставитись до українського ринку. Авіаперевізники активно укладають договори на нові авіамаршрути. За нових обставин квитки до Парижа, Мадрида чи Берліна стануть дешевшими внаслідок конкуренції та зняття додаткових обмежень. Про економічні вигоди у приватному житті – нижче у тексті із підзаголовком «Безвіз для простих людей»

Наступна зупинка в об’єднаній Європі?

Одразу після оголошення рішення про безвізовий режим, українська влада почала говорити про розширення торгових преференцій Україні в рамках виконання Асоціації з ЄС. Але це поки що ідеї, які не знайшли швидкої та потрібної Україні відповіді від партнерів.

Хоча отримання безвізу, без сумніву, пов’язане з укладенням свого часу Україною Угоди про Асоціацію, що містить ще й чинні з 2016 року положення про зону вільної торгівлі України з ЄС. І в преамбулі, і в тексті Асоціації говориться про «кероване та безпечне пересування» українців за безвізовими правилами. Не секрет, що і Асоціація, і безвіз, рух до якого розпочали ще у 2010 році, – це складові залучення України до Євросоюзу. Саме тому так довго цей процес відбувався і так неохоче деякі країни віддавали свої голоси. Але нині за український безвізовий простір проголосував 521 з 647 депутатів Європейського парламенту. Це дуже хороший показник, який демонструє позитивне відношення більшості країн ЄС до українського питання. Остаточно процес затвердження рішення, за інформацією Представництва ЄС в Україні, має завершитись формальним голосуванням Ради міністрів ЄС. Європейські інституції не бачать проблем в остаточному вирішенні питання і мають у резерві вже чинний механізм припинення безвізу. Це – гарантії для ЄС і для заспокоєння виборців євродепутатів, хоча реалізація тимчасового зупинення або скасування безвізу досить складна і без гострої потреби її навряд чи хто зможе реалізувати.

Безвізовий режим не дає жодних гарантій отримання Україною статусу країни ЄС. Але якщо більшість громадян України, крім злочинців, терористів та нелегальних трудових мігрантів, матимуть вільний доступ до європейської економіки та культури, це стане практичним кроком до неформального вступу у європейську спільноту. Адже якщо Україна адаптується не тільки зі слів політиків та на паперових звітах чиновників до гармонійного співжиття із Європою, питання вступу до Євросоюзу стане на порядок денний. Хоча це поки що віддалена перспектива, адже корумпованість та непрозорість у багатьох секторах життя не дає змогу Україні отримати омріяний статус країни ЄС.

Безвіз для простих людей

Чи відчують на собі поліпшення життя більшість українців після реального запровадження безвізового режиму, який може статися не раніше червня 2017 року? Так, але не відразу і не в тих сферах, на які дехто сподівається, говорять політологи і економісти. Позитивний вплив стане очевидним лише за декілька років. Експерти зазначають – відчутних економічних змін не помітять навіть любителі статистичної звітності, бо встановлення нових зв’язків та зникнення бар’єрів дає суттєві результати через роки.

Позитиви «відкритих кордонів» відчули на собі наші найближчі євро-сусіди саме поступово. Польща, Чехія, Словаччина і Угорщина після початку дії вільного переміщення країнами ЄС отримали за 5-6 років значне зростання доходів населення у цій четвірці східноєвропейських країн. З показника 14 тисяч євро в рік, середній рівень доходів зріс на 3000 євро і сягнув 17 тисяч. Рівень життя у згаданих країнах почав «дотягуватись» до рівня життя у країнах «старих» членів ЄС. В основному через більш високу конкуренцію на ринку праці та підвищення економічної активності.

Дешевші подорожі, освіта та дружні обійми

Важливим плюсом для громадян, які не переймаються комерцією, але хочуть подорожувати, щось придбати чи відвідати рідних, стане відсутність сплати коштів за візу. В середньому візовий режим – це біля тисячі гривень за доступ до перетину кордону. І це тільки офіційний внесок, без врахування готівкового «кешу» візових «прилипал». Тепер ці гроші можна витратити на придбання та відпочинок або на більш комфортний транспорт. Це стосується багатьох українців, які тільки у минулому році отримали 1 мільйон 360 тисяч шенгенських віз.

Для науковців, інженерів-дослідників, ІТ-спеціалістів, лікарів та митців, взагалі всіх, хто потребує постійного обміну знаннями, безвізовий режим відчиняє двері до багатьох принад європейського життя. Це і сучасні технології та європейські наукові та культурні заклади, фонди, доступ по нових способів фінансування творчої діяльності, здобуття якісної освіти чи отримання диплому для перекваліфікації. За декілька років може сформуватись окремий прошарок громадян, що матимуть не тільки моральний, але й матеріальний зиск із безвізового режиму та почнуть відчувати себе громадянами Європи.

Однак експерти зазначають і інше – трудова міграція навряд чи стане реальністю у великих масштабах, бо до своїх країн європейці будуть із задоволенням приймати висококваліфікованих спеціалістів та людей, що мають капітал. Принаймні до тих пір, як економіка України не підтягнеться до загальноєвропейського рівня.

Коли станемо громадянами Європи?

Якщо усі рішення будуть остаточно ухвалені, коли ж можна відчути всі переваги статусу громадянина Європи для звичайного українця із біометричним закордонними паспортом? Рішення про запровадження безвізового режиму буде опубліковано та набере чинності через 20 днів після публікації в «Офіційному журналі ЄС». Це об’єктивно потрібно для початку стабільної роботи прикордонних служб держав-членів ЄС у режимі нового статусу громадян України.

Кредит довіри

Сьогодні безвізовий режим – це виданий українцям аванс, це сподівання на виконання зобов’язань з української сторони. Наступним кроком має стати фінансова спроможність бізнесу та окремих людей розвиватись і розвивати економіку. Саме тоді можна буде відчути всі переваги й приємності подорожі до країни Ейфелевої вежі у відпустку чи приїжджати на дружню зустріч до Кракова на декілька годин, щоб підписати черговий успішний діловий контракт. І відчути себе людиною, яка не має очікувати візового дозволу на те, щоб бути тим, ким є всі українці за народженням – частиною європейської культури і економіки.

Віктор Голобородько