Бережіть себе від туберкульозу!

Останніми роками в Україні невпинно зростає показник захворюваності на туберкульоз. Туберкульоз – це заразна інфекційна хвороба. Захворювання починається тоді, коли в організм потрапляють особливі мікроби, що звуться туберкульозними паличками або мікобактеріями туберкульозу.

Як же найчастіше заражається туберкульозом здорова людина? Це відбувається найчастіше шляхом вдихання забрудненого туберкульозними паличками повітря. Тоді туберкульозні палички потрапляють безпосередньо в легені. Зараження можливе й під час контакту з харкотинням хворого при поцілунках та рукостисканнях. Харчові продукти, забруднені туберкульозними паличками, користування посудом й усіма речами, якими користувався хворий – це все також нерідко буває джерелом зараження. Вживання некип’яченого молока корів, хворих на туберкульоз, також веде до зараження туберкульозом. Зараженню сприяють негігієнічні умови життя й постійний тісний контакт із туберкульозним хворим. Особливо легко заражаються туберкульозом діти. Не можна допускати, щоб діти контактували з туберкульозними хворими. Не слід дозволяти цілувати дітей не тільки хворим, але й здоровим. Хворий повинен мати окрему кімнату, а якщо це неможливо, то для нього відокремлюють частину кімнати. Дитячі ліжка повинні стояти від ліжка хворого на відстані не менш ніж З метри, хоча це дуже умовно, бо найкраще ізолювати хворого від здорової дитини в різних кімнатах. Усі дитячі речі та іграшки треба зберігати окремо і не допускати їх контакту з речами інших членів сім’ї.

Усе населення повинно знати й пам’ятати, що із заразним хворим на туберкульоз можна зустрітися на виробництві, в установі, місцях громадського харчування, тролейбусах, автобусах, трамваях, метро, фунікульорі, літаку, потягу, театрах, кіно,  поліклініці, аптеці,  церкві, на ринку та в інших місцях громадського користування. Оскільки не можна виключити можливості контакту із хворими на заразні форми туберкульозу легенів в умовах сучасної епідемії цієї недуги, то слід знати елементарні принципи захисту від туберкульозу.

Найважливішим засобом захисту від туберкульозу є дотримання правил особистої гігієни, утримання в чистоті свого одягу та взуття, часте миття рук не тільки перед їжею, а одразу після приходу з вулиці додому. Вести здоровий спосіб життя: регулярно відпочивати, виконувати фізичні вправи, не палити, не вживати алкоголю, наркотиків. Для утримання імунітету на належному рівні слід добре харчуватися. Їжа повинна бути різноманітною, багатою на білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мікроелементи. Щоб уберегти себе від туберкульозу, не купуйте молоко, сметану, сир, м’ясо на стихійних ринках, де вони не перевіряються і можуть бути заражені. Житлові та робочі приміщення треба добре провітрювати, робити вологе прибирання, а також відкривати штори, гардини, щоб у кімнату заглядало сонце, яке вбиває мікобактерії туберкульозу. Це в значній мірі забезпечує захиствід зараження туберкульозом.

Отже, незалежно від того, яким чином мікобактерії туберкульозу проникли в організм, вони оселяються в тому органі, опірність якого до туберкульозу найменша. Це можуть бути легені, кістки, нирки, очі, шкіра, м’язи, печінка, мозок, сечостатеві органи й будь-які інші. Практично немає таких органів, які не могли б уражатися туберкульозом.

Хвороба виникає непомітно, підступно й руйнує уражені органи. Хворі нерідко навіть не помічають свого захворювання, доки не ушкодиться велика ділянка органу чи не виникнуть ускладнення недуги.

Кожен громадянин повинен знати дев’ять основних симптомів туберкульозу легенів: кашель 3 тижні й більше, у т.ч. з відхаркуванням мокротиння; втрата маси тіла; стомлюваність; лихоманка; потіння вночі; біль у грудній клітці; задишка; втрата апетиту; кровохаркання.

При ураженнях туберкульозом інших органів людини можуть бути три загальні симптоми: втрата маси тіла; лихоманка; потіння вночі. Інші симптоми нелегеневого туберкульозу залежать від того, який орган уражений. Наприклад, при туберкульозі лімфатичних вузлів, вони припухають, з них витікає гній. При туберкульозі суглобів вони припухлі та болять. При туберкульозі мозку та його оболонок дуже болить голова, спостерігається сонливість. При туберкульозі нирок буває біль у попереку, виділяється гнійна сеча. При туберкульозі жіночих статевих органів жінки стають безплідними і відчувають біль унизу живота.

При наявності будь-яких із названих ознак треба негайно звернутися до лікаря.

Отже, туберкульоз – це інфекційна, соціально небезпечна хвороба, яка викликається мікобактеріями туберкульозу, перебігає з періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, може вражати всіх людей, але найчастіше найбідніші, соціально дезадаптовані верстви населення (біженці, мігранти, особи, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, особи без постійного місця проживання, алкоголіки, наркомани тощо), спричиняє високу тимчасову та стійку втрату працездатності, вимагає тривалого (від 6-8 міс. і більше, інколи все життя) комплексного лікування та реабілітації хворих. Краще остерігатися туберкульозу, аніж лікувати його. Чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим ефективніше його лікування. Будьте пильні! Дорослі, навчайте дітей особистої гігієни, не забувайте 1 раз у рік завести дитину у прищеплювальний кабінет своєї поліклініки, щоб зробити пробу Манту. Дітям 7-ми і 14-річного віку треба зробити ревакцинацію вакциною БЦЖ, якщо у них негативна проба Манту. Не забувайте самі 1 раз у рік зробити флюорографію грудної клітки.

Пам`ятайте, ваше здоров’я – у ваших руках!

Кохан О.А., лікар–пульмонолог МЛ№1