Апогей абсурду, або чому не хочуть об’єднувати нову громаду в Олександрії?

У природі є явища, які описує теорія хвиль. Основною характеристикою хвилі є амплітуда коливань і напрямок її поширення. Деякі елементи цієї теорії присутні і в нашому житті. Це, наприклад, коли інформаційний потік штучно розганяють до якихось максимальних значень для певної категорії слухачів з метою викликати в останніх сильні емоції. Так відбувається у інформаційному просторі Олександрії, стосовно процесу децентралізації. Останні події на сесії обласної ради показують, що амплітуда емоційних коливань досягає свого максимуму. Добре це чи погано, чим закінчиться це штучне протистояння, і хто від цього виграє, а хто програє? Хочемо дати відповідь на ці запитання як депутати, обрані від міста Олександрії, і як представники політичних сил «Об’єднання «САМОПОМІЧ» та Радикальної партії Олега Ляшка.

Взагалі, децентралізація — це передача значних повноважень та бюджетів від держави до органів місцевого самоврядування, щоб якомога більше повноважень мали ті органи, які ближче до людей, і де їх можна реалізовувати найуспішніше. Через процес децентралізації пройшло багато країн і він давно довів свою ефективність. Сьогодні брак інформації у звичайних людей дуже спотворив уявлення про даний процес, а політики різного штибу намагаються використати його в своїх популістських планах.

То як децентралізація проходить в Кіровоградській області? Одним із етапів децентралізації є створення об’єднаних територіальних громад, в області їх створено 5. Дві з них – Маловисківська і Бобринецька ще у минулому році обрали своїх голів і з початку року отримують окреме фінансування. Додатково їм виділено з державного бюджету 8 мільйонів гривень, а їхні доходи в порівнянні з минулим роком збільшилися в 7 разів!

За яким принципом об’єднувалися території в громади? По-перше, добровільності. По-друге, їх об’єднання повинно відповідати умовам Концепції реформування місцевого самоврядування: населені пункти повинні мати спільну межу. По-третє, об’єднана громада повинна бути спроможною себе утримувати. Тому в основі децентралізації лежить економіка та її процеси, а не інтереси окремих політичних партій чи груп.

Що ж роблять Олександрійські можновладці, а до них можна віднести представників місцевих осередків партій Опозиційного блоку, «Батьківщини» та декого із Радикальної партії, які отримали теплі місця в міськраді? Вони перетворюють економічні і соціальні процеси у політичну гру. Якби в цій грі чубилися самі політики, то Бог з ними. Біда у тім, що вони в неї вже втягнули звичайних містян, які з негативом ставляться до представників сіл і Олександрійського району. А представники Олександрійщини, в свою чергу, відповідають взаємністю. В їхні голови вже вклали думку, що об’єднання нічого не дасть, а буде тільки гірше і все це відбудеться без їхньої згоди. Думки і бачення представників інших партій тепер інтерпретуються як такі, що не співпадають з думкою громади, а затверджений на сесії обласної ради Перспективний план – як, мовляв, апогей несправедливості.

Насправді відбувається апогей абсурду і маніпулювання, в тому числі емоціями і думками людей, що є моральним злочином!

По-перше, і саме головне. Прийнятий Перспективний план – це план, а не остаточне рішення! Якщо якісь громади добровільно, наголошуємо – добровільно(!), приймуть рішення об’єднатися по-іншому і це відповідатиме умовам Концепції реформування місцевого самоврядування (про що розповідали вище), то хай, на здоров’я, об’єднуються.

По-друге. Села, що розташовані навколо міста Олександрії, так само як і саме місто, вже давно інтегровані одне в одне. Це легко побачити на прикладі міграції робочої сили: люди їздять на роботу із села в місто і навпаки. Із створенням у 2017 році госпітальних округів буде єдиний медичний простір. Хоча фактично він давно уже є, бо не секрет, що дехто з міських жителів лікується в районній лікарні, а сільські хворі отримують лікування в міських закладах і їм там ніхто не відмовляє. І освітній простір теж буде один, бо, враховуючи освітню реформу, коли старші класи повинні будуть розділятися на профільні, то в чиї школи будуть возити сільських дітей?

І по-третє. Розвінчуємо міф про те, що місто є передовим в області. Прикро це визнавати, але цифри річ вперта: вже багато років бюджет міста Олександрії є аутсайдером серед територій по власних надходженнях. Так, рівень забезпечення видатків власними доходами в місті станом на 1 листопада 2016 року склав лише 38,5%. Такий самий показник по області складає 86,6%, а по Олександрійському району – 65,4%. Це означає, що бюджет нашого міста на майже 2/3 залежить від грошей, які отримуємо з держави, від субвенцій. Це означає, що ми не можемо повноцінно утримувати ні освіту, ні медицину, ні культуру, а про якийсь розвиток взагалі промовчимо. Є ще одна негарна цифра – це рівень заробітної плати, який найнижчий в області – 3213 грн., коли середній обласний показник – 3837 грн., а в Олександрійському районі – 3789 грн. Той, хто не здогадується, чому такий низький заробіток, скажемо: переважну частку працюючих складають бюджетники.

Чому в районі справи кращі? Тому що в них є земля, яка обробляється і з якої платиться податок, а у міста її немає, зате в ньому є підприємства, але вони не працюють і не наповнюють податками бюджет. Тому і не дивно, що район не надто сильно бажає об’єднатися зі слабким економічно містом. Але в місті є розвинена інфраструктура соціальних та інших закладів (аптеки, банки), які не треба створювати заново (як для нової громади), дороги та автобусне сполучення з селами району. Так, є багато питань, але їх можна спокійно вирішити, не збурюючи людей.

Не впевнені, що у такому протистоянні буде переможець, але знаємо точно, що програють прості люди, наші мешканці, бо їх основні пріоритети: здоров’я, освіта дітей та робота залишаться поза можливістю місцевої влади зробити їх достойними.

Не будемо втомлювати читача ще цілою низкою фактів, але додамо, що процес децентралізації невідворотній. Як об’єднуватися громадам – їм вирішувати. І не обов’язково притримуючись згаданого вище плану. А все інше – мішура, яку намагаються видати за велику проблему.

Наступного разу, коли піде чергова хвиля дезінформації, пам’ятайте, що хвилі не тільки випромінюються і поглинаються, а ще й відбиваються, тож поверніться до неї іншою стороною.

Депутати обласної ради з фракції «Об’єднання «САМОПОМІЧ» Олександр Приходько, Ірина Чемерис, Любов Мороз

Депутат обласної ради з фракції Радикальної партії Олега Ляшка Людмила Скоропад