Альтернативні котельні: енергоефективність чи економічний і екологічний зашморг для олександрійців

В Олександрії семимильними кроками будують районовані котельні на газу та альтернативних видах палива. Фактично ж нове підприємство «Захід-Схід-Енерго», яке пропонують городянам, як ліки від енергетичної кризи, поступово перетворюється в нового монополіста з надання послуг теплозабезпечення. І схоже на те, що це може викликати чимало проблем для самих городян. Чому Олександрія якось одразу опинилась в епіцентрі бурхливої діяльності щедрого інвестора, який готовий працювати навіть за більш низькою, ніж зараз пропонує місцеве теплове господарство, ціною? Який зиск будувати в невеликій Олександрії котельні і активно вкладати у це великі кошти? Відповіді на це ми шукали у нашому журналістському розслідуванні.

Повірили на слово

Виконавчий комітет на своєму останньому засіданні ухвалив рішення про затвердження тимчасових тарифів для підприємства ТОВ «Захід-Схід-Енерго». Це рішення дасть змогу вже сьогодні цьому підприємству продавати тепло міській владі для опалення школи № 2 та школи № 9. Ці тарифи ще будуть проходити експертизу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Проте міська влада запевняє: треба створювати нові котельні і вже зараз погоджуватись на умови, які пропонує інвестор.

Сьогоднішня ціна питання – різниця близько 100 гривень на одній гігакалорії. Міський голова Степан Цапюк навіть сам підрахував і повідомив, що тільки по закладам освіти мерія зекономить 1,2 мільйона гривень. Проте це тоді, коли ціна і далі буде такою, яку нині пропонує власник нових котелень.

Тариф від «Захід-Схід-Енерго» сьогодні складає 1440 гривень за гігакалорію, а от комунальне «Теплокомуненерго» продає тепло бюджетникам за 1540 гривень. До речі, поки що не зрозуміло, яке рішення ухвалить Національна комісія, адже вона може перерахувати тариф. До речі, попередньо прорахований тариф нового постачальника тепла був на рівні 1500 гривень. Тож ціна, яка сьогодні запропонована місту і виглядає привабливою, не виключено, є так би мовити акційною, тимчасовою і, можливо, може дорости до нинішньої від комунальних енергетиків, а то навіть й більше. Такий собі сир у мишоловці, добровільний зашморг на майбутнє. В чому ж тоді виграш? Можливо питання зовсім в іншому.

Тариф стане більшим?

Після того, як виконком ухвалив своє рішення, чиновники на чолі зі Степаном Цапюком відібрали у комунальних тепловиків близько 50 тисяч квадратних метрів опалювальної площі, тим самим зменшивши і так негативний рівень рентабельності комунального підприємства. Додамо, що приміщення комунальних установ (шкіл, лікарень і т.д.) опалюються за тарифом, затвердженим для юридичних осіб. Цей тариф відрізняється від цін, які пропонуються для населення, він значно дорожчий. Елементарний економічний розрахунок показує наслідки такого рішення. При тій же собівартості виробництва тепла на комунальному підприємстві рентабельність роботи підприємства суттєво знизиться, адже об’єм наданих послуг і отриманий від цього валовий дохід (виручка) впадуть. Аби врівноважити отриманий від рішень влади мінусовий баланс і продовжувати залишатись на плаву, потрібно буде якось знижувати собівартість чи вишукувати інші резерви. Або підвищувати тарифи на тепло, що відпускається комунальним підприємством. В іншому випадку – неминуче отримання збитків з усіма наслідками, аж до банкрутства і припинення існування. Враховуючи нинішній стан справ на комунальному підприємстві, а для тих, хто не знає, у комунальних теплопостачальників і зараз існує заборгованість по виплаті заробітної плати, говорити про наявність хоча б якихось резервів навіть не приходиться. Зниження собівартості наданих послуг, враховуючи застаре енергоємне обладнання і мережі, що тривалий час перебувають в експлуатації, та ціни на газ, який купується державою в іноземній валюті, теж мало імовірне. То хіба що за рахунок скорочення штату працівників, але ж економічний ефект від цього для такого великого підприємства буде просто ніякий.

У 2003 році комунальне теплопостачальне підприємство мало 220 тисяч квадратних метрів опалюваних площ бюджетних установ. Нині, враховуючи, що певна кількість бюджетних установ до цього від’єдналась від тепловиків, зрозуміємо, що одним своїм рішенням виконком відібрав у комунального теплогенеруючого підприємства близько 20% теплового навантаження в бюджетній сфері. Відповідно ціна для інших споживачів «Теплокомуненерго» тепер може суттєво зрости, адже, як кажуть економісти, постійні витрати не зміняться: котел буде спалювати енергоносій незалежно від того, чи від’єднали школи від навантаження, чи ні. Так само треба буде платити зарплату і все інше. За словами депутата міської ради Сергія Гриценка, вартість тарифу комунальників може зрости і для населення, приблизно у 1,5 рази. До речі, як було повідомлено на засіданні виконкому, вплив на подальшу діяльність комунального «Теплокомуненерго» від ухвалення згаданих рішень влади щодо від’єднання теплового навантаження зі шкіл міські чиновники взагалі не прораховували. Мер лише наполягав на тому, що це виконання доручення Кабінету Міністрів України, що це нібито питання національної безпеки. Економічних розрахунків ні він, ні підлеглі не наводили, міський голова лише припустив, що, можливо, через рік-два від цих котелень влада може відмовитись. Але в це майже не віриться, враховуючи, що через два роки КП «Теплокомуненерго» може вже і не існувати.

Населення не цікавить

Крім доволі темного майбутнього комунального монстра «Теплокомуненерго» і певних політично-протекційних впроваджень енергоефективності зацікавленими особами на всіх щаблях влади, від державної до місцевої, у вигляді альтернативних районованих котелень, дуже цікавим виглядає інший аспект. Згадане нами приватне теплове підприємство чомусь поки що взагалі не має намірів підключати до своїх котелень квартири олександрійців у багатоповерхівках. Орієнтування приватного інвестора виключно на великі за опалювальною площею об’єкти, в першу чергу ті, що фінансуються з бюджету, може прямо вказувати на зацікавленість у великих обсягах надання гарантовано оплачуваних послуг і не зацікавленості обслуговування населення, з його проблемами, нестачею сімейних бюджетів для оплати комунальних послуг і постійними субсидіями. Але ж це, на нашу думку, поки що. Згодом колись дійде черга і до населення, але з дуже жорсткою стратегією, юридичними хитрощами і т.п.

Що вкидають у наші легені

Є ще і інший важливий момент, про який чомусь не дуже люблять згадувати у стінах міської влади, постійно педалюючи лише важливість заміщення природного газу альтернативними видами палива. Мова йде про екологію в Олександрії, адже не секрет, що, попри свою нинішню дорожнечу, природний газ набагато екологічний під час використання за інші альтернативні види палива. Старожили нашого міста ще пам’ятають, як до середини другої половини минулого сторіччя диміла і чаділа Олександрія, в тому числі ТЕЦ. Як не можна було вивісити на балкон випраний одяг, бо він ставав чорним від кіптяви. Тому і ці нові котельні, які, здавалось би, повинні бути суперекономічними і екологічними, насправді можуть нести небезпеку для здоров’я олександрійців.

Для прикладу, напевно багато з тих, хто живе у так званому «квадраті» неодноразово помічали, як і ми, як труба котельні, що чомусь ледь торкається висоти останніх поверхів, викидає темний дим, не зовсім схожий на продукти згоряння природного газу. Чи можуть там щось спалювати інше? Не виключено що так, хоча жодних підтверджень цьому у нас поки що немає. Насправді котли нових котелень можуть бути модернізованими не тільки для спалювання газу, а й для роботи на дровах, пілетах, лушпинні, брикетах і всьому, що завгодно.

Між тим наше місто, цілком імовірно, в минулому році вже відчуло «гарячий подих» цих новацій. Адже пилу в повітрі за офіційними даними було майже у два рази більше, ніж це дозволяється нормами. Суттєво зросли в першу чергу викиди у повітря сажі, діоксинів сірки. І все це відбулось у 2015 році, саме тоді, коли в місті на повну потужність стали працювати нові котельні.

Ще вчора, а сьогодні

В той же час олександрійський мер ніяк не коментує ні ситуацію з екологією в місті, ні те, що комунальне підприємство «Теплокомуненерго» втрачає обсяги виробництва, але зауважує, що Олександрія може відмовитись від широко пропагованого ним проекту переходу на районовані газові котельні, які фінансуються через наданий кредит.

Згадаємо, що мова йде про кредит від Європейського банку реконструкції і розвитку із мінімальною кредитною ставкою 3% і 6-річним пільговим періодом, після якого дозволяється розпочати сплату кредиту частками, що в цілому триватиме 25 років. Проект цей реалізується спільно із Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО).

Відкриття реконструйованих ЦТП, які перетворились у самостійні газові котельні і тепер геть не вигідні владі і меру, раніше відбувалось із перерізанням стрічок, трансляціями на телебаченні і запевненням у необхідності далі продовжувати рух у цьому напрямку.

Але тепер ці котельні, які працюють на природному газі і не вписуються у нову «теплу» схему влади і бізнесу, мер чомусь став вважати нерентабельними. Чомусь саме тепер мер засумнівався у необхідності використання 25 і 19 млн. прокредитованих євро і обґрунтовує це тим, що він помітив інфляцію і новий курс долара. Все це відбулось чомусь лише зараз, а не тоді, коли курсова різниця була шаленою. Тож чому невеликі котельні, які працюють тільки для бюджетної сфери, так зацікавили міську владу? Відповіді можуть бути різними. Спробуємо запропонувати власну версію майбутніх подій.

Кризовий менеджмент заради підгодованого місця

Нині в Україні в такому доволі нормальному стані, як в Олександрії, залишилось дуже мало теплових господарств. Однак і ці комунальні теплові господарства, що залишились, можуть в один день остаточно збанкрутувати. Як внаслідок своєї неконкурентоспроможності, так і за чиєюсь «допомогою». Хто ж тоді буде рятувати населення і комунальні заклади від холоду? Якраз нині впроваджені альтернативні приватні котельні. Цілком імовірно, що це відбуватиметься за часів вже іншої, майбутньої влади і нового мера. А от бюджетне фінансування на фірми, які можуть мати певне відношення до нинішніх очільників, буде продовжувати надходити як зараз, так і потім. Якщо не напряму, так опосередковано, через, наприклад, постачальників тих же альтернативних видів палива. От вам і варіант, як кажуть, кризового менеджменту від влади з певним приватним зиском на майбутнє.

Крім того не варто забувати, що теплові мережі міських комунальників – це дуже велика кількість металу, який підприємницькі кола з радістю виріжуть в металобрухт, а сама територія і адмінприміщення «Теплокомуненерго» – це велика  кількість землі і господарська будівля із всіма комунікаціями в дуже привабливому районі міста, неподалік центрального ринку. Тож якщо повирізати котли і технологічне обладнання, можна зароблені гроші сміливо вкинути в новий бізнес і організувати діяльність, наприклад, цілого нового окремого ринку або чогось іншого: дороги є, місце, як кажуть, «підгодоване», умови для роботи набагато кращі.

Ще донедавна можна було говорити про фантастичність такого розвитку подій, аби зараз настільки швидко нікому невідома раніше фірма не перетворювалась на нового монополіста, якому міська влада, укладаючи комерційні договори, надає право персонального постачальника тепла у комунальні заклади, в першу чергу найбільшим споживачам тепла – школам і лікарням.

З усього, що ми нині знаємо, складається враження про те, що міська влада починає реалізовувати черговий корупційний проект, в якому чимало мільйонів гривень приватного і чиновницького інтересу. Адже пояснити все те, про що ми говорили, лише питанням національної безпеки просто не дозволяє здоровий глузд.