Хто хоче управляти Олександрією? «Суміш» кандидатів від партії «Сила людей»

Політична партія «Сила людей» в Олександрії – це поєднання пенсіонерів, представників приватного бізнесу, працівників комунальних закладів, які, при всій повазі до них, апріорі не можуть бути незалежними від діючої влади, та тимчасово непрацюючих громадян, які, імовірно, йдуть на вибори аби отримати таки роботу з гідною, на їх думку, оплатою праці.

Цікавим у цій списковій «суміші» кандидатів є те, що очолює список людина з найближчого оточення олександрійського мера Степана Цапюка – Володимир Дожджаник, якому паралельно з балотуванням в міську раду закидають участь у виборах Олександрійського міського голови як технічного кандидата у виборчому проекті діючої міської влади задля відбирання голосів у конкурентів С. Цапюка.

Тепер до самого списку кандидатів:

Перший у списку – Володимир Дожджаник. Нині діючий міський депутат, який прийшов до Олександрійської міської ради під партійними знаменами та гаслами «Сильної України» – сателіта Партії регіонів, що згодом був нею ж і поглинений. З самого початку свого депутатства В. Дожджаник зі своїми партнерами по фракції увійшов до промерської більшості та синхронно голосував за всі протиправні, антинародні рішення міської ради, в т.ч. на підтримку силових дій Януковича по розгону демонстрантів в Києві та запровадження «кривавих, диктаторських» законів 16 січня. Своїх вибачень за це публічно громадянам так і не приніс. Його прізвище також фігурувало у забезпеченні «тітушками» антимайданів та у корупційних скандалах щодо силового протистояння з громадськістю та підприємцями, які протестували проти передачі в оренду рідні С. Цапюка та його заступників комунального центрального ринку, та навколо непрозорого продажу задешево комунальної частки колишньої ТЕЦ 1-2. Після зміни політичної влади в нашій країні В. Дожджаник відразу взяв курс на «перефарбування», очоливши осередок партії з демократичного табору під назвою «Сила людей». В офіційній біографії В. Дожджаника зазначено, що він є директором ТОВ «Телерадіокомпанія «Маяк». Крім того з його слів стало відомо, що він є співвласником чималої кількості нерухомості в Олександрії та ряду підприємств, які між тим чомусь офіційно не задекларував.

Любов Бедрик – пенсіонер.

Тетяна Бессмольна – приватний підприємець, актор місцевого народного театру, вона ж під час недавнього засідання Олександрійської міської виборчої комісії вдалась до штовханини жінки-заступника голови виборчкому та влаштувала лемент під час проведення засідання.

Олександр Бодяко – директор Олександрійського аграрного технікуму Білоцерківського національного агарного університету.

Олена Бондаренко – приватний підприємець.

Михайло Буза – пенсіонер, діючий депутат Олександрійської міськради, до якої був обраний, як представник партії «Єдиний центр». В кулуарах він заявив про те, що, мовляв, був помилково, «автоматично» зарахований до переліку міських депутатів, які проголосували в підтримку дій Януковича щодо силового розгону демонстрантів та схвалення січневих «диктаторських» законів. За його словами, у цей час перебував у курилці. Однак публічно свою заяву висловити чомусь не схотів.

Олександр Буйваленко – приватний підприємець.

Роман Воронков – близька особа до В. Дожджаника. Директор Олександрійського представництва товариства «ІСП Шторм». Його ж голос звучить в радіоефірі ТРК «Маяк», де В. Дожджаник значиться директором.

Юлія Гончарова – директор приватного туристичного підприємства «Тревел», що займається організацією відпочинку.

Володимир Гориславець – керівник служби безпеки «Титан-Електро».

Олег Горичко – просто непрацюючий громадянин.

Світлана Гутнєва – заступник директора з навчально-виховної роботи школи № 15.

Роман Жосан – приватний підприємець, що придбав у власність колишній міський тир у парку відпочинку по вул. Шевченка. Справа з легалізацією цієї території, що фактично врізалась у рекреаційну зону міста, довго не розглядалась, проте після втручання в неї мера Степана Цапюка зрушила з місця, звісно на користь підприємця. Крім тиру має у власності автомийку «Мойка.24» по вул. Героїв Сталінграду, що поряд з хлібопекарським комплексом «Слов’яночка».

Віктор Залевський – директор Димитрівської дитячої музичної школи, що прийшов на зміну звільненому багаторічному керівнику цієї установи, який відверто не влаштовував чинну міську владу. Закулісна версія звільнення минулого керівника – небажання переміщати взимку школу до іншого приміщення, внаслідок чого, на думку влади, міг загинути унікальний музичний інструмент.

Вадим Кирильчук – ще один непрацюючий громадянин. Раніше був юристом управління соціального захисту населення Олександрійської міськради.

Дмитро Клюєв – пенсіонер. Саме так вказано у документах Центрвиборчкому. Д. Клюєв виступав у КВК, грав у народному театрі, був конферансьє, працював директором палацу культури «Світлопільський», звідки його нинішня влада попросила через не до кінця зрозумілі обставини. Городяни часто запрошують Д. Клюєва на свята в якості тамади.

Віра Козенко – старший інспектор управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі.

Володимир Кучеренко – директор товариства «ПКП «Кран-Сервіс».

Дмитро Лаврентьєв – директор відділення «Приватбанку».

Катерина Макаренко – музичний редактор «Телерадіокомпанії «Маяк».

Анатолій Максимчук – пенсіонер. Єдине, що вдалось довідатись, це те, що він – екс-кандидат у народні депутати України по сусідній Знам’янці. Тоді, вже у далекому 1998 році, він здобув аж 1,27% голосів виборців. На той час він працював у Знам’янці заступником голови правління ВАТ «Завод «Пуансон», який постигла така ж участь занедбання, як і колись потужних підприємств Олександрії.

Лариса Маценко – ще один непрацюючий громадянин, жителька села Звенигородка.

Юрій Мозговий – головний лікар Олександрійської міської лікарні № 3.

Любов Насипайко – фельдшер олександрійської екстреної швидкої медичної допомоги.

Юрій Піранков – приватний підприємець, що займається роздрібною торгівлею.

Людмила Привалова – пенсіонер. Одна з тих, хто «хоронив» залишки вугільної галузі Олександрійщини, зокрема, саме вона входила до складу ліквідаційної комісії державного підприємства «Бурвугілля», як інженер відділу кадрів.

Павло Роженцев – пенсіонер, колишній головний лікар центральної районної лікарні.

Віктор Свіженко – співвласник та керівник товариства «Гончар». Крім самого кандидата співвласником цього підприємства значиться його партнер по бізнесу Микола Гончар. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Не виключено, що це підприємство може бути частиною прихованого і незадекларованого бізнесу В. Дожджаника, про який останній повідомив під час своєї скандально-відомої інтернет-конференції. Зокрема В. Дожджаник повідомив, що є співзасновником декількох підприємств, в т.ч. підприємства з деревообробки, проте у власній декларації наявність корпоративних прав на нього чомусь не відобразив.

Оксана Серазітдінова – старший менеджер товариства «Мові Хелс». Чи не найцікавіший кандидат. Адже якщо інформація щодо її роботи у цьому підприємстві є достовірною, не зовсім зрозуміло, що робить в Олександрії старший менеджер «Мові хелс». З такою примітною назвою за наявними обліками нам вдалось відшукати лише одне підприємство.  Цікавим є те, що це товариство зареєстроване в Києві та утворено усього то 15 гривневим внеском українця та двох жителів Кіпру. Попри це, за обліками, фірма займається доволі серйозним видом діяльності – виробництво і торгівля фармацевтичними препаратами та матеріалами.

Олександр Сіленко – заступник начальника управління ветеринарної медицини в Олександрійському районі.

Ігор Турбаївський – пенсіонер.

Сергій Феденко – ще один непрацюючий кандидат.

Ілля Фролов – знову ж таки непрацюючий.

Олег Холохоленко – викладач педагогічного коледжу ім. В.О. Сухомлинського.

Ігор Ципуринда – фізична особа-підприємець.

Сергій Чернишов – приватний нотаріус Олександрійського міського нотаріального округу.

Олексій Ящук – приватний підприємець.