У чиї руки передати житлові будинки?

У чиї руки передати житлові будинки?

Впродовж останнього десятиріччя Україна досить активно впроваджує створення ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків).

На сьогоднішній день мешканці багатоповерхівок у різних регіонах України відходять від сталої схеми підпорядкування комунальним ЖЕКам. Однак і несміливо беруть на себе обов’язки утримувати за власний кошт свої багатоповерхівки. Отже, що обрати: залишитися «у руках» ЖЕКів, чи створити ОСББ?

Що таке ОСББ і чому у ньому виникла потреба?
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків покликане покращити утримання житлових будинків та прибудинкової території, сприяти наданню якісних комунальних послуг, раціонально використовувати кошти членів ОСББ. Таке об’днання можуть створити власники будь-якого житлового багатоквартирного будинку.
Така форма управління житловим фондом виникла в Москві у 1924 році, як реакція на примусове виселення та ущільнення житлової площі квартир. Тоді ж і виникли перші житлові кооперативи, які займалися господарськими питаннями своїх будинків на кошти, зібрані від квартплати.

У радянський час це поняття практично зникло, кооперативи замінили теперішні ЖЕКи. У наш час жалюгідне фінансування ЖЕКів зводить якість надання комунальних послуг нанівець. За інформацією міського управління ЖКГ, в Кіровограді налічується близько 1500 багатоповерхових будинків, більшість з яких потребує капітального ремонту.
Поки міськвиконком ламає голову, куди першочергово виділити кошти, більшість кіровоградців скаржаться на необгрунтовано високі тарифи та бездіяльність окремих ЖЕКів. Проте, люди від їхніх послуг не відмовляються, бо бояться втратити навіть те обслуговування, що мають. І хоча платять жителі багатоповерхівок за весь спектр комунальних послуг справно, ці послуги надаються не в повному обсязі. Частково ситуацію рятує добровільне прибирання будинків їхніми мешканцями, проведення суботників та ремонт під’їздів за власний кошт. Ці турботи бере на себе ініціативна група, яка збирає кошти та організовує на ремонтні роботи жителів багатоповерхівки. Часто це роблять завідуючі будинками, які, до речі, і є ініціаторами самоорганізації населення і створення ОСББ. Проте однієї ініціативи громадян замало. Для цього потрібно розібратися у складних перипетіях законодавства.

Як створити ОСББ?
Щоб створити ОСББ необхідно зібрати ініціативну групу, у яку має війти більше половини власників квартир будинку (п’ятдесят відсотків не можна, а п’ятдесят один відсоток – будь-ласка).

Якщо більшість власників квартир не проти створення ОСББ, необхідно провести відповідну підготовчу роботу. По-перше, треба визначитись з датою установчих зборів. За два тижні до їх проведення необхідно поінформувати майбутніх учасників об’єднання. До проведення зборів необхідно підготувати проект Статуту об’єднання. На установчих зборах приймається рішення про створення ОСББ, обираються його Правління і ревізійна комісія та затверджується Статут.

Другий етап, це реєстрація ОСББ. Пакет документів подається у виконком Кіровоградської міськради на реєстрацію. Для цього необхідно: протокол установчих зборів, затверджений Статут, заповнену реєстраційну картку і список членів ОСББ. Протягом одного місяця виконком має прийняти рішення про реєстрацію ОСББ і видати відповідне свідоцтво. Копію отриманого свідоцтва і реєстраційну картку необхідно подати до міської реєстраційно-ліцензійної палати. Протягом трьох днів вам мають видати ще одне свідоцтво – про реєстрацію ОСББ як юридичної особи.

Третім, заключним етапом створення об’єднання, буде отримання довідки в управлінні статистики, постановка на облік в податковій інспекції, управлінні пенсійного фонду, відділеннях фондів соцстраху. Потім необхідно відкрити рахунок у будь-якому банку і виготовити печатку. Після цього ОСББ вважається остаточно створеним. Відтепер у нього є всі реквізити, необхідні для господарської діяльності.

Не менш важливим фактором для прийняття рішення на користь створення ОСББ є гарний приклад сусідів. Тут спрацьовує психологічний фактор: якщо у сусіда гарно в дворі, а в під’їздах чисто, то й собі хочеться зробити таку красу. Проте, дійсність внесла свої невеликі корективи. Якщо у деталях кіровоградці беруть хороший приклад, як-от гарні дитячі майданчики, квіти біля під’їзду, то ОСББ не поспішають створювати. Три об’єднання в обласному центрі за три з невеликим хвостиком років – не така вже й велика цифра.

З моменту створення першого ОСББ у 1997-му пройшло п’ятнадцять років. За цей час у Кіровограді встигли створити 18 ОСББ у будинках 1980 – 1990 року будівництва. У них за плечима ще не має серйозних проблем із зношеністю житлового фонду, дірявими дахами та іржавими комунікаціями. Якраз через це люди і бояться залишитися із проблемами сам на сам, бо як тільки міська влада «вмиє руки», увесь тягар турбот ляже на плечі жильців. З цієї причини одне ОСББ і попросилося назад, до ЖЕКу № 7. З цього і випливає наступна передумова створення ОСББ – впевненість у завтрашньому дні. Фахівцями підраховано, що на проведення капітального ремонту одного дев’ятиповерхового будинку необхідно близько 3 мільйонів гривень. Чи ж підйомною є ця сума для місцевого бюджету? Звісно, ні. Якщо ж ми декларуємо всю серйозність намірів провести реформу житлово-комунального господарства, то хочеться мати такі правила гри, коли спочатку закладається достатня фінансова база для першого капітального ремонту, а згодом люди візьмуть на себе відповідальність за підтримання будинку у доброму стані й не залишаться сам на сам зі своїми проблемами.

А що на практиці?
Створюючи ОСББ ми сподіваємося або на зменшення комунальних тарифів, або на наведення ладу в наших будинках, вирішення різноманітних господарських проблем. Для цього треба зробити вибір: звертатися до ЖЕКів та встановити прозорі «правила гри», або йти до приватних фірм, які надають подібні послуги, наприклад, ремонтують каналізаційні мережі чи вивозять сміття. Як зазначають керівники вже створених ОСББ, економніше наймати працівників окремо, співпрацювати з приватними підприємствами, які надають послуги і дешевше, і якісніше. Проте, разом із перевагами самостійності є і одне але. Воно полягає у тому, що держава після проведення першого капітального ремонту, фінансово більше не допомагає новоствореному ОСББ. Хоча можна було б підтримувати ініціативи власників наданням дотацій чи звільненням від плати за земельну ділянку.

Дивно із вуст міського керівництва звучить фраза про те, що у всьому винна погана поінформованість населення. А що потрібно для того, щоб населення знало, як можна створити ОСББ? Реклама на телебаченні, детальна і правдива інформація про вже існуючі об’єднання, публічні виступи перед міською громадою, розклеювання листівок та інших інформаційних плакатів – усім цим можна донести інформацію до людей.

Безвідповідальність – головна причина небажання створювати ОСББ, – скрушно констатував на прес-конференції начальник головного управління житлово-комунального господарства Олександр Хачатурян. У цю тезу віриться слабко. Невже на 1500 багатоповерхівок у Кіровограді стільки безвідповідальних власників? Навряд! Тож, напевно, крім недостатньої роз’яснювальної роботи, були й інші причини, наприклад, відсутність прописаного механізму співпраці міської влади і мешканців багатоповерхівок, які висловили бажання створити ОСББ.

А як в інших містах?
На сьогодні в Україні ми маємо близько 14 тисяч об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, що становить 10 відсотків від кількості всіх багатоквартирних будинків у країні. Лише за 2011 рік в країні було створено 1780 об’єднань. Найвищий рівень створення ОСББ спостерігається в Донецькій (308), Миколаївській (156) і Львівській (126) областях. Низький рівень створення ОСББ торік був зафіксований у Севастополі (10), Чернівецькій (12), Полтавській (17) і Кіровоградській (16) областях. Тож можемо констатувати, що Кіровоградщина за темпами створення ОСББ займає місце в «почесних» останніх рядах.

Отож, рішення створювати чи не створювати у себе об’єднання співвласників кожен має приймати сам. Якщо поцікавитися досвідом уже створених у Кіровограді ОСББ, то певні висновки можна зробити, поглянувши на зовнішній вигляд будинків. Біля кожної багатоповерхівки ви побачите гарне подвір’я із квітами, дитячим майданчиком та лавками – все охайне та пофарбоване. Розкиданого сміття біля контейнерів там ви теж не знайдете. Серед нарікань почуєте скарги на недосконале законодавство, в якому чимало невідповідностей та бюрократичних моментів, складність процедури створення ОСББ, брак необхідних знань для ведення самостійного господарювання, відсутність міської програми підтримки створення ОСББ.

Усі ці скарги начальник головного управління житлово-комунального господарства Олександр Хачатурян пообіцяв взяти на контроль та поступово виправляти, зокрема, створити у міськвиконкомі юридичну службу, що буде опікуватися проблемами ОСББ, та подати на ім’я міського голови клопотання про виділення коштів на проведення в будинках новостворених ОСББ першого капітального ремонту.