Влада Олександрії в ступорі: ультиматуми і пошуки міфічних компромісів

В унісон продовженню зимових свят і спаду політичної активності в цілому по країні, зупинилось і колесо змін, яке нещодавно торкнулось міського «білого дому» на Європейській площі Олександрії. Те, що ці зміни потрібні, майже ні в кого немає сумнівів. Проте чи будуть вони швидкими та чи взагалі відбудуться ближчим часом, наразі не зрозуміло. Риторика сторін протистояння у місцевій владі стає більш радикальною. Остання заява депутатської більшості зовсім не схожа на попередні, адже депутатський корпус фактично заявив міському голові ультиматум: або продовження третьої сесії, яку мер закрив і вважає історією, або депутати і без мера впораються та ухвалять потрібні рішення. Відповідь мера не забарилася – він не збирається приставати на вимоги міських депутатів.

Сесія без мера

Спочатку нагадаємо, що ситуація застопорилась на зустрічній противазі. Мер не погоджується із реформістськими пропозиціями депутатів. А відповідно депутатська більшість не пристає на пропозиції мера залишити все, як є. Дві сили зійшлись на шляху формування нової виконавчої влади міста і не можуть дійти згоди у ключових питаннях: правил гри влади – регламенту Олександрійської міської ради сьомого скликання і щодо персонального складу виконавчих органів ради.

Зрештою депутатська більшість Олександрійської міської ради вирішила, що в змозі провести продовження третьої сесії міськради і без участі в ній міського голови «з метою конструктивного вирішення нагальних проблем міста». Про це йде мова у відкритому листі-зверненні, що був оприлюднений на минулому тижні. Це звернення до міського голови підписали 25 депутатів міської ради, уся без виключення нині існуюча депутатська більшість міської ради сьомого скликання.

Депутати вважають, що Олександрійський міський голова порушує законодавство, ігноруючи думку депутатів, шантажує та залякує окремих депутатів міської ради за їх принципову позицію. В діях С. Цапюка депутати вбачають також перешкоджання депутатській діяльності, а блокування роботи міської ради відбувається, на їх думку, міським головою та його першим заступником навмисно. У зверненні депутати закликали членів виконавчого комітету не підтримувати незаконні дії Олександрійського міського голови С. Цапюка та його першого заступника Л. Давиденко.

Депутати запропонували меру скасувати його розпорядження про скликання четвертої та п’ятої сесії, продовжити роботу третьої сесії міської ради і провести консультації щодо формування нового виконавчого комітету. Текст звернення невеликий за обсягом, адресований, до речі, не тільки меру і членам виконкому, а й усім жителям міста, тому публікуємо його у повному обсязі:

«Міському голові Цапюку С.К.

Членам виконавчого комітету

Мешканцям міста

Відкритий лист-звернення

Ми, депутати Олександрійської міської ради, звертаємося до міського голови, членів виконавчого комітету з вимогою припинити порушення законодавства міським головою при проведенні сесій міської ради, ігнорування думки депутатів, шантажу та залякування окремих депутатів міської ради за їх принципову позицію.

Заявляємо, що при проведенні 3-ї сесії міської ради, міським головою було порушено низку статей Регламенту міської ради, ЗУ «Про місцеве самоврядування», ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», а саме: ст. 31, ч. 3, ст. 22, ч. 4 ст. 20 Регламенту міської ради 6 скликання; ч. 13, ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»; ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад».

Більше того, в діях міського голови ми вбачаємо пряме перешкоджання виконанню обов’язків окремими депутатами міської ради. Такі дії міського голови, на наше переконання, підпадають під дії ст. 351 КК України, про що вже зроблена заява до Генеральної прокуратури України.

Міським головою та його першим заступником навмисно створюється ситуація, коли блокується робота міської ради. Ми не в змозі миритися з тим, як порушуються закони України, та працювати в протизаконному полі.

Закликаємо міського голову повернутися до роботи згідно чинного законодавства, відмінити незаконні розпорядження про скликання 4-ї та 5-ї сесій міської ради та повернутися до розгляду питань порядку денного 3-ї сесії. Наголошуємо на тому, що продовження протиправних дій міського голови може призвести до колапсу всього міста.

Разом з тим, хочемо звернутися до усіх членів виконавчого комітету не підтримувати незаконні дії міського голови та його першого заступника. Сподіваємося на порозуміння заради спокою у нашому місті.

Хочемо заспокоїти всіх мешканців міста та запевнити у тому, що депутатський корпус повністю спроможний та компетентний зробити все, щоб був прийнятий бюджет міста, відновились пільгові перевезення, вчасно виплачувались зарплати та пенсії. Але наголошуємо, що це потрібно робити у законний спосіб, і ми змусимо мера це робити.

Виходячи з викладеного, вимагаємо від міського голови у термін до 20.01.2016 р.:

1. Скасувати розпорядження міського голови про проведення 4-ї та 5-ї сесій міської ради.

2. Продовжити роботу 3-ї сесії міської ради з включенням питань розгляду бюджету до порядку денного.

3. Провести консультації з лідерами політичних сил, які пройшли до міської ради, з приводу формування нового виконавчого комітету міської ради.

У разі невиконання вимог депутатів міської ради, ми залишаємо за собою право самостійно провести 3-ю сесію міської ради в рамках чинного законодавства з метою конструктивного вирішення нагальних проблем міста.

Запевняємо громаду міста, що депутатська більшість налаштована на конструктивну роботу та порозуміння з міським головою.

14.01.2016 р.

З повагою, депутати Олександрійської міської ради

 сьомого скликання»

Всього 25 підписів.

За четвертою провалено і п’яту сесію

Разом з тим олександрійський мер не збирається приставати на пропозиції депутатів і продовжує, як кажуть, гнути свою лінію. Зокрема, не погоджуючись із позицією депутатів, він вирішив 14 січня скликати п’яту сесію Олександрійської міської ради VII скликання. Проте її провести не вдалося, як і напередодні четверту.

Як цілком справедливо зазначає сайт міської ради, «для роботи сесії необхідна присутність не менше половини складу депутатського корпусу», проте «за попередньою реєстрацією на сесію прибуло лише 14 депутатів». І далі міська виконавча влада констатує як факт: «У зв’язку з відсутністю необхідної більшості депутатів відкрити і розпочати сесію не було можливості. У сесійній залі від «Опозиційного блоку» були присутні О. Банковський, О. Головачова, А. Горошко, О. Долгіх, Г. Кісельова, В. Лоцман, В. Приходько, Т. Темник. Від партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – П. Шевченко, І. Руденко. Політичну партію «Сила людей» представляли О. Бондаренко та О. Холохоленко. Від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» взяли участь О. Богоявленська та О. Нєгіна».

На сесію міської ради у повному складі не з’явилися депутати від партій «БПП Солідарність», «Об’єднання «Самопоміч» та Радикальної партії Олега Ляшка: І. Баранов, В. Заріцький, А. Коломійцев, Я. Мацак, М. Острівний, С. Ракута, М. Сулятицький, В. Хірса; Ю. Бойко, М. Воробченко, Д. Колісник, М. Матвієнко, Є. Моцний; С. Гриценко, В. Данільченко, М. Смакула та О. Ходак. Від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» не взяли участь у сесії Є. Алімов, В. Жежеря, Н. Олійник; від «Сили людей» В. Дожджаник; від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» – С. Мельник.

Як зазначає офіційний сайт міської ради: «Міський голова С. Цапюк пояснив присутнім, що питання, внесені на сесію, потребують термінового вирішення, адже серед них фінансування пільгових пасажирських перевезень, виплата заробітних плат та утримання професійно-технічних навчальних закладів, які передані на міський бюджет, закупівля інсуліну для хворих на цукровий діабет та фінансування інших соціальних пільг для населення. Депутати, які повинні розглядати та вирішувати важливі питання життєдіяльності міста і громади, через невизначені причини не приходять на сесію міської ради, тим самим намагаючись блокувати роботу міста».

У завершенні інформації про хід сесії, яка не відбулась через ігнорування її депутатами лунає типова для міської влади останнього часу риторика: «Наостанок міський голова висловив сподівання, що депутати проявлять свідомість і відповідальність за громаду та поставлять на перше місце пріоритети та проблеми міста, а не свої політичні амбіції».

Ультиматум на ультиматум

Немов у підтвердження того, що мер не бачить ніяких компромісів у тому форматі, в якому бачать їх депутати, стала поява у понеділок, 18 січня, відповіді на звернення міських депутатів. В цьому розлогому документі, який був оприлюднений офіційним сайтом міськради, на шести сторінках дрібним шрифтом мер доводить власну позицію з її юридичним обґрунтуванням і завершує її улюбленим формулюванням про те, що саме він є «головна посадова особа місцевого самоврядування в м. Олександрії», а депутати, які повідомляють про можливість проведення сесії міської ради без міського голови, діятимуть неправомірно, тому «прийняті на таких «самостійних» сесіях рішення будуть юридично нікчемними з моменту їх прийняття та не матимуть ніякого юридичного значення». От такий собі ультиматум мера на ультиматум депутатів.

У тексті відповіді мера в основному лунають визначення «незаконні», «протиправні», проте це, звісно, лише думка мера та його оточення, адже визначати законність чи незаконність дій і рішень, як відомо, може тільки суд.

Ось показова цитата тексту: «З огляду на невідповідність 27 статей та положень затвердженого Вами Регламенту Олександрійської міської ради 7 скликання нормам Конституції та законів України…».

Тобто мер разом із підлеглими визначив не тільки невідповідність нового регламенту міськради законам, але й взяв на себе повноваження тлумачити українську Конституцію. Це, звісно, не дивина, С. Цапюк і раніше перебирав на себе не тільки законотворчу функцію, а й судових органів, і державних виконавців. Проте саме в цьому випадку, чому меру не дозволено робити якісь певні висновки із документів, підготовлених депутатами? До того ж, якщо депутати, з більшістю у 2/3 міської ради, реально не діють, а тільки те і роблять, що закликають до знайдення якогось міфічного компромісу там, де його мер не бачить ні за яких обставин. На противагу позиції депутатської більшості мер наводить свої юридичні обґрунтування, на підставі яких вважає, «що при скликанні 4-ї та 5-ї сесій Олександрійської міської ради 7 скликання діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому видані ним відповідні розпорядження є законними». І як завжди наостанок знайомі тези мера задля перекладання можливої майбутньої відповідальності на інших: «Закликаю Вас до конструктиву в інтересах громади міста Олександрії та сподіваюсь на результативну співпрацю».

Отже як результат констатуємо. На ультиматум у вигляді звернення депутатів щодо неправомірних дій мера – відповідь міського голови, що все правомірно, з таким же ультиматумом утримуватись від незаконних дій і рішень. Все це нагадує гру у пінг-понг, результату від якої чекати не доводиться, адже, якщо хтось і поставить у цьому крапку і доведе, хто правий, а хто діяв незаконно, то це тільки суд. Але ж коли це буде? Якщо буде взагалі.

Ахіллесова п’ята компромісів

Поряд з процитованим нами зверненням депутатської більшості до мера, виконкому та мешканців міста практично одразу з’явилось ще одне звернення, яке також заслуговує на увагу. Адже в ньому нарешті відкрито вимальовується справжня картина нинішнього ступору місцевої влади Олександрії, хоча і проголошується, що нібито ніякої кризи влади не існує, та знову говориться про готовність до компромісів з мером поряд з висуненням неприйнятного для нього ультиматуму, ахіллесової п’яти мера. Депутати від «Самопомочі» наголосили, що для нинішнього першого заступника міського голови Л. Давиденко в мерії місця більше немає і формуватиметься нова виконавча влада категорично без неї.

Власне про це і ми, і громадські активісти вже давно і неодноразово говорили у своїх публікаціях і зверненнях. Нарешті це стало зрозуміло депутатам міської ради, які не так давно приступили до своїх обов’язків. Адже ігри і непорозуміння сторін навколо питання формування нової виконавчої влади – це ігри фактично навколо лише однієї одіозної персони, однієї заангажованої людини, без якої міський голова С. Цапюк просто не уявляє свого комфортного перебування в мерському кріслі. Це – справжня муза «творчості» олександрійського мера, без участі якої не відбувається жоден скандал в мерії, – Людмила Давиденко. Складно не погодитись з тими твердженнями, висловленими у зверненні, що коли у політику доплітають особисті пристрасті, прихильність, то це може бути поганим для всього міста.

Текст цього звернення до олександрійців опубліковано на офіційній сторінці місцевої організації «Самопомочі» і він є досить цікавим для розуміння політичної ситуації в місті.

«Чи треба місту посада за півтора мільйони?!

Політичні події в місті дуже стрімко набирають нових обертів. З 8 січня вже відбулися, а точніше не відбулися дві сесії, на 14 січня оголошена ще одна позачергова. З «голубих» екранів на нас дивиться стривожене обличчя мера та долітають пронизливі слова: «Відкиньте свої амбіції!..» Після такого перегляду хочеться перед мером поставити дзеркало, щоб він повторював ці слова саме дивлячись у нього.

Олександрійська міська організація політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» звертається до своїх виборців та всіх мешканців!

Шановна громадо! Коли ми йшли на вибори, то чесно обіцяли, що обов’язково змінимо систему влади нашого міста. Багато з вас нас підтримало і прийшли на вибори, також багато людей зневірилися та проігнорували своє волевиявлення, проте наша команда спільно з однодумцями із міських організацій «БПП Солідарність», «Батьківщина», «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Укроп» об’єдналися заради спільної мети: зупинити корупцію в місті, зупинити його занепад, зупинити політичні маніпуляції – звільнити місто від Людмили Давиденко!

Ми поважаємо вибір тієї частини людей, які вибрали мером Степана Цапюка. Це їх вибір та їх воля. Проте сама Давиденко відмовилася бути міським депутатом і перейшла в обласну раду, саме в надії зберегти за собою посаду першого заступника, чим і показує свої корисливі мотиви.

Шантажем і залякуваннями, заграваннями і обманом нас намагалися «переконати» у збереженні цієї посади за Л. Давиденко.

Але наша команда не зраджує своїх переконань та своїх виборців. Ми готові йти на компроміси, вказали на це у висновках комісій, але мер не став озвучувати їх та закрив другу сесію. Ми наполягаємо: виконком – без Давиденко!

Не вірте маніпуляціям, що більшість бореться за крісла у виконавчому комітеті. «Самопоміч» готова віддати свою квоту людині чесній, незаплямованій, професіоналу.

Для того, щоб зберегти свій вплив на електорат, прибічники Давиденко стали заявляти про дострокові вибори мера, депутатів міської ради та про політичну кризу влади.

Виважено заявляємо:

– НЕ ІСНУЄ ніякої кризи політичної влади, а є пряме бажання зберегти пост за Людмилою Давиденко;

– ніяких перевиборів НЕ ПОТРІБНО: по-перше, вони обійдуться бюджету міста у 1,5 млн. грн.!, по-друге, результат мало чим буде відрізнятися від попереднього!

 – ми виконаємо свою обіцянку – ми змінимо систему влади у нашому місті!

Громаді потрібно знати, що перевибори – це ціна за посаду Давиденко, це ціна амбіцій однієї особи, яка маніпулює політичними настроями на фоні економічного занепаду міста (за 13 років господарювання С. Цапюка), і ціна цієї посади – 1,5 млн. грн.!!!

Тому, шановні можновладці міста (в т.ч. і теперішній виконком), зупиніть нагнітання ситуації серед бюджетників. Так, виплата заробітної плати – першочергове завдання для кожного з нас, але і для вас – теж. Не потрібно перекладати свою відповідальність на інших.

Не крадіть у міста 1,5 млн. грн., невже цього варта одна людина?!»

Гордіїв вузол

Отож, як бачимо, протистояння в міській владі продовжується. Спроби спонукати сторони до перемовин завершуються поки що тільки заявами, від яких і мер, і депутати віддаляються все більше і більше як один від одного, так і від так шуканого міфічного компромісу.

Схоже на те, що прийшов час ультиматумів і нині саме така форма спілкування володарює у стінах міської влади. Зі сторони депутатів якоїсь конкретної рішучості радикальних змін поки що і близько не спостерігається, проте мер вже давно зайняв глуху оборону у власному куті і в будь-який час готовий опустити забрало.

Прогнози на те, що добровільний консенсус між сторонами буде знайдено, наразі досить скептичні. Доведення протиправності дій і рішень задля початку процедури дострокового припинення повноважень – шлях дієвий, але тривалий та потребує матеріальних витрат, стратегії, тактики, координації і фахівців справи. Сукупної наявності цього в команді нової депутатської більшості, скажемо відверто, ми поки що не помітили. Тому чи не єдиним логічним варіантом, що насправді спроможний в один момент розв’язати гордіїв вузол кризи міської влади Олександрії, все більше лунає необхідність проведення позачергових виборів.

Дійсно, якщо є проблема, то для її вирішення задіється певний механізм її вирішення. Якщо не працює один механізм, використовують інший або їх сукупність. Але ж проблема невдалого функціонування механізмів може міститись не тільки в недосконалості самого механізму, а й в мізках, які цими механізмами управляють. З точки зору практичності для олександрійців, проблему ступору місцевої влади якраз найпростіше вирішити заміною мозкового центру. З огляду на це наводимо коментарі правників з приводу того, чи може все це протистояння у владі Олександрії дійсно завершитись позачерговими виборами.

Для того, щоб ретельно вивчити це питання, довелось перечитати чимало літератури і ще більше консультуватись із різними фахівцями. Якщо зібрати докупи їх коментарі, то можна зазначити наступне.

Перше. З суто юридичної точки зору протистояння може тривати роками. Вирішити його можна проведенням позачергових виборів, якщо депутати докажуть парламенту, а бажано доведуть через суд те, що мер діє незаконно. Або ж навпаки – мер доведе, що депутати діють за межами законодавчого поля. До речі, якщо депутати все ж вирішать відсторонити мера від обов’язків, то для цього їм достатньо ухвалити якісне обґрунтоване рішення, здатне встояти в суді. А от мер, до речі, так зробити не може. Проте колапс місцевої влади все одно продовжиться, якщо гілки влади не знайдуть компромісного рішення, і тоді – тільки позачергові вибори і мера, і міської ради.

Як нам підкреслили фахівці, позачергові вибори в Україні не є якимось винятком. Проводити їх не припиняли, і вони проводитимуться, імовірно, і далі. Яскравий приклад – Кривий Ріг, де, якщо поглянути на ситуацію неупереджено, позачергові вибори призначили з суто політичних мотивів. Тож якщо визріють політичні гравці до позачергових виборів, то не виключено, що тоді може стартувати і такий хід подій. Для цього потрібна буде скоординована дія Центральної виборчої комісії та Верховної ради України. Тож, звісно, для цього необхідно політичне рішення на вищому рівні, яке може назріти, коли на місцях ситуацію ніяк вирішити не зможуть.

Додамо декілька цифр статистики, щоб зрозуміти, наскільки часто призначаються позачергові виборчі кампанії та чи насправді відбувається їх підготовка в Україні, чи ні. Тільки під час роботи декількох сесій парламенту 8 скликання, підкомітет з питань органів самоорганізації населення, місцевих виборів та інших форм безпосередньої демократії підготував, а комітет розглянув і подав на розгляд Верховної Ради України 262 проекти постанов про призначення позачергових виборів. Зокрема, 22-х міських, 21-го селищного та 218-ти сільських голів, а також депутатів. І це мова йде про поточне скликання парламенту. Тобто позачергові вибори можуть відбутись, бо ніхто політичну ситуацію не «заморожував».

Друге важливе зауваження наших експертів полягає у тому, що задля позачергових виборів в Олександрії утворювати нову виборчу комісію не треба. Тому всі механізми проведення виборів є в наявності: діюча міська виборча комісія, яка позачергові вибори (в разі потреби) і проведе. Є діючі дільничні комісії (можливо внесуть у їх склад певні зміни). Буде і бюджетне фінансування, яке відповідно до законодавства надійде централізовано. Таким чином суто технічних проблем із проведенням виборів теж немає.

Третє. Позачергові вибори міської ради не означають автоматично позачергового обрання мера. Міський голова обирається і звільняється за окремою і не зовсім схожою процедурою. Тому логічно, щоб парламент ухвалював з цього питання окремі рішення, як це вже і було. Хоча зазвичай Верховна Рада України не призначає позачергових виборів і міської ради, і міського голови одночасно, бо місто тоді може бути взагалі не кероване. У цьому сенсі важливо і інше.Відомо, що олександрійський мер «справжній хазяїн» свого слова за принципом «слово – дав, слово – забрав». Він неодноразово говорив одне, а потім забирав свої слова назад, тому не виключено, що одна справа пообіцяти провести одночасні вибори всіх: і мера, і депутатів, а інша – написати заяву на звільнення з посади за власним бажанням. Тому велика імовірність того, що коли до цього насправді дійде справа, то поданої заяви від С. Цапюка ми так і не побачимо.

Четверте важливе зауваження. Зміни до Конституції, що обмежують строк дії депутатів нинішніх місцевих рад двома роками, про які багато говорили, поки що ніхто не затвердив. Тепер мову ведуть вже про Конституційні Збори, які будуть схвалювати текст нової Конституції. Тому формально п’ятирічний термін діяльності депутатів місцевого самоврядування ніхто не відміняв. А значить ступор в роботі міської ради може затягнутись надовго, тому і часу для проведення позачергових виборів є чимало, як і законодавчих термінів на їх реалізацію.

За крок до…

Тож ми за декілька кроків до чогось нового: або неочікуваного (майже фантастичного) компромісу, або до позачергових виборів міських депутатів і, можливо, – міського голови. Залишається лише додати, підсумок, який не має відношення до юридичних моментів, полягає у простій сентенції: якщо мер не бажає, а депутати не здатні – треба обрати іншого мера та депутатів, що будуть здатні вирішувати проблеми міста та рішуче діяти, а не зупиняти роботу міської влади. Зрозуміло, що мер законодавчо правий у необхідності враховувати його думку, проте він не має права так затято опиратися у кадровому призначенні, ставлячи в залежність від цього не настільки суттєвого питання, життя всього міста. У такому підході багато особистого, що відверто заважає справі. Проте саме цим мер і спонукає депутатів йти до суду та намагатись там захищати інтереси.

Депутати у свою чергу затято виступають проти усього складу виконавчої вертикалі міського голови, пропонуючи меру в альтернативу своїх кандидатів. Тим самим фактично роззброюючи міського голову і залишаючи його без комфортного перебування на посаді. Це неприйнятно для мера, але є необхідним для депутатів. Тож або буде зламано стереотип поведінки обох сторін і ми побачимо прогрес після остаточного завершення новорічно-різдвяних свят, або ми всерйоз і вже незворотньо рухаємось у бік позачергової виборчої кампанії, яка потрібна хоча б для того, щоб до міськради прийшли люди з більш чіткими переконаннями і жорсткою життєвою позицією. Інакше ми будемо щодня читати ультимативні звернення і наступного дня відповіді на них, але так і не побачимо жодного реального рішення міської влади.

Коли верстався номер, стало відомо, що у п’ятницю, 22 січня, планується провести сесію міської ради, на якій можуть відкоригувати бюджет, в тому числі щоб врегулювати питання пільгових перевезень, а крім того затвердити регламент міської ради і навіть схвалити новий склад виконкому і заступників мера. Говорять і про те, що першим заступником мера стане не одіозна особистість Л. Давиденко, а хтось інший, чиє ім’я не оприлюднюється. Якщо це так, тоді найближчим до цієї посади є Геннадій Лоцман – довірена особа заступниці мера. Якщо дійсно події будуть розгортатись саме так, тоді це буде персональне рішення самої Л. Давденко, а не мера. Спонукати ж її відійти у тимчасову політичну тінь можуть кримінальні провадження, де фігурує зв’язок з комунальним майном, зокрема гучна справа з приватизацією комунальної 150-ї аптеки близькими до Л. Давиденко людьми. В будь-якому разі посада першого заступника буде за мером і формально він та його оточення не втратять контроль. Можливо йти на поступки спонукає і надмірна увага з боку державних інститутів до діяльності і мера, і нового депутатського корпусу, в тому числі Центральної виборчої комісії та парламенту, які змушені реагувати на конфлікт, що привертає занадто багато уваги і навряд чи вигідний всім сторонам. Однак все це – лише імовірні варіанти розвитку подій. Але якщо так станеться, то ситуація може докорінно змінитись.

Олександр Нємец