81 хвилина харківської перемоги ФК “Олександрія”

Олександрійська команда, що нині перебуває у вищому розряді національної футбольної ліги, має за суперників імениті клуби та сильних і майстерних футболістів. Харківська гра на «Металісті», де Харків-арена дає зелене світло донецькому «Шахтареві», стала серйозним випробуванням для олександрійської команди у останній день квітня.

Харків зустрічав олександрійців сонячним ранком, яскравим сонцем на площі біля Історичного музею, де богиня перемоги Ніка (чим не перегук із олександрійськими футбольними пенатами?)  тримає український прапор. Стадіон вражав масштабністю та ретельною перевіркою фанатів і вболівальників, які проходили потрійний контроль поліцейських та стюардів. За сітчастим покривалом сектор гостей міг спостерігати за матчем, де на початку заграв гімн «Шахтаря» з модернізованою версією старої радянської пісні про донецький степ і гірника-парубка.

А старт матчу відбувся у розвідках обох команд під голосний спів та гуркіт барабану майже сотні фанатів і вболівальників, що прибули до однієї із столиць України підтримати улюблену команду. І почалось невелике футбольне диво – мотивація олександрійців якщо не перемогти, то хоча б втримати нічийний результат була настільки високою, що навіть злагоджена гра майстрів була безсилою перед акуратною оборонною тактикою городян. Олександрійці не тільки почали поступово переходити до половини поля суперника, але й намагатись тиснути. Зрештою наполеглива робота олександрійських футболістів мала винагороду, бо вболівальники, хапаючись за серце, переглянули у першому таймі увесь спектр можливих витівок долі: поперечина воріт, штанга, вихід один на один із воротарем «Шахтаря» і численні інші гострі моменти. Скажемо, щоправда, і про прикрість – іменита команда отримала чимало жовтих карток і цілком заслужено, бо гра «Шахтаря» була хоча і виразною, проте грубуватою.

Інтрига посилилась тоді, коли до 81 хвилини стадіон не бачив жодного взяття воріт. І це була справжня олександрійська перемога над одним із лідерів чемпіонату. Але «Шахтар», який посилився у нападі та розумів небезпеку подальшого розгортання олександрійського сценарію, зрештою домігся свого – гол забиває Феррейра у дуеті із Срною. Але навіть тоді, коли надії на нічию чи перемогу майже згасли, олександріці не полишали спроб відібрати очки у лідерів. Та вже «Шахтр» зачинився і відверто дотягував час, бо сподівань на милість олександрійців у них не було.

Варто відзначити вдалу гру на полі Поляруса, Чеботаєва, Банади, які, власне, були авторами дуже гострих моментів. А ще варто сказати про відвагу голкіпера Новака, який в завершенні матчу не тільки активно діяв на дальніх дистанціях від воріт, але й як справжній майстер зробив класичний підкат у безвихідній ситуації та порятував від неминучого голу.

Як би там не було, але 81 хвилина олександрійської перемоги назавжди залишиться на «Металісті». Це була звитяга над лідером, що не мав спортивної жаги перемоги!

Віктор Голобородько