Якiсть життя

на попередню сторiнку

Дифтерія повернулася: чому люди почали хворіти і як захиститися від небезпечної хвороби

Дифтерія повернулася: чому люди почали хворіти і як захиститися від небезпечної хвороби

Про таке небезпечне захворювання, як дифтерія, всі вже давно забули, адже випадків цієї хвороби в Україні не було декілька десятків років. Але в цьому році дифтерія знову повернулася, про що неодноразово говорили з екранів телевізорів. Чому люди в Україні знову почали хворіти на дифтерію, чим вона така небезпечна та як захистити себе, ми дізнавалися у лікаря-інфекціоніста, завідувачки інфекційним відділенням  Олександрійської центральної районної лікарні Юлії Крижановської.


- Чому дифтерія знову повернулася в Україну і чи буде вона й надалі поширюватися?

- Виникнення дифтерії на сьогоднішній день, на щастя, - це поодинокі випадки. Причина появи хвороби - те, що населення щеплене не у повному обсязі. Щоб випадків захворювання не виникало, потрібно, щоб 95-97%  населення було щеплене проти дифтерії. Якби так було, то я думаю, взагалі б не виникало ніяких одиничних, спорадичних випадків захворювання на дифтерію на території України. 


- Ви говорили, що аби запобігти випадкам дифтерії, треба щоб 95-97% населення було щеплене. Скільки відсотків людей в Україні на сьогодні  щеплене проти цього захворювання?

- Якщо 50-55% людей щеплено, то це добре. Дорослі менше щеплені, ніж діти. Якщо серед дітей щеплені близько 60-70% від усієї кількості, то серед дорослих ситуація набагато гірша. Чому не щеплюються - невідомо. Можливо, просто не звертаються, може за кордон від’їжджають, або з якихось інших причин.


- Скільки в цьому році було випадків захворювання на дифтерію? Де саме вони були зафіксовані?

- За 2019 рік зареєстровано вже 20 випадків виникнення захворювання на дифтерію, які підтверджені в лабораторії. Дифтерію виявили у Хмельницькій, Харківській областях, в Ужгороді та у Києві. В Ужгороді на дифтерію захворіли студенти, вірогідно, що там серед студентів був іноземний бактеріоносій, який і розніс цю інфекцію. У Києві захворів хлопчик. І в Харкові теж дитина захворіла. В інших областях, зокрема і в Кіровоградській, випадків дифтерії не було.


- Чим небезпечна дифтерія і чому так важливо робити щеплення?

- Якщо порівнювати кір і дифтерію, то кір у порівнянні з дифтерією зовсім не страшне захворювання. Кір - вірусне захворювання, а дифтерія - це бактерія, і вона може в кожної людини проявлятися по-різному. Найстрашніше, коли людина - бактеріоносій, тому що на перший погляд вона здорова, але ходить і розповсюджує цей збудник, і люди, які схильні до захворювання, можуть захворіти на дифтерію. Існують сприйнятливі люди: це ті, що нещеплені, або щеплені не в повному обсязі, або щеплені, але в них з певних причин не виробився імунітет - таке може бути досить рідко. Якщо захворіє людина, в якої не виробився повною мірою імунітет, то вона, здебільшого, переносить захворювання в легкій або середній формі. 

А найбільше ми боїмося не саму дифтерію - ми боїмося її ускладнень. Це можуть бути ранні (перші 3 тижні) і пізні (4-6 тижнів) міокардіти, ураження нервової системи аж до ураження черепно-мозкових нервів, можуть бути рухові, сенсорні розлади, одностороннє та двостороннє ураження нервової системи, також ураження нирок (токсичний нефроз аж до гострої ниркової недостатності). При дифтерії можливі також летальні наслідки. Коли людина переносить дифтерію в легкій формі, вірогідніше всього в неї не буде цих ускладнень. Тому треба вакцинуватися в будь-якому випадку, оскільки щеплення захистить нас від захворювання. Але якщо вже захворювання й буде, то це буде легка форма.


- Коли потрібно робити щеплення від дифтерії?

- Дітям робляться щеплення проти дифтерії згідно з календарем щеплень: у 2, 4, 6 і 18 місяців, потім у 6 років. Далі потрібно робити ревакцинацію від дифтерії один раз на 10 років, тобто в 16, 26 років і так далі. Вікового обмеження по щепленню немає, протипоказань до щеплення - немає. Всупереч думці багатьох людей, хронічні захворювання теж не є протипоказанням для проведення щеплення від дифтерії. Календар щеплень, в якому фіксуються всі зроблені щеплення, як правило, повинен зберігатися у кабінеті щеплень, якщо це дитяча лікарня. Якщо це сімейний лікар або терапевт, то календар щеплень зберігається, як правило, у цього лікаря. Якщо люди в нього задекларовані, він веде облік і бачить, що 10 років уже минули і людині пора робити щеплення. Сімейні лікарі викликають своїх пацієнтів і проводять їм щеплення. За незадекларованими громадянами, у зв’язку з теперішньою медичною реформою, ніхто обліку не веде і ніхто їх не викликає, бо немає кому цього зробить. Тому треба кожному задекларуватися. Але, якщо людина незадекларована і самостійно звертається в лікарню для проведення щеплення, їй не буде в цьому відмовлено - щеплення ми проводимо всім, хто звертається в лікарню за цією допомогою. Але для цього треба обов’язково мати при собі календар щеплень. Сімейний лікар оглядає людину і проводять щеплення. Ніяких аналізів перед щепленням не потрібно здавати. Головне, щоб після огляду у сімейного лікаря людина була здоровою.


- У яких випадках щеплення не проводиться?

- Не робиться щеплення, якщо пацієнт протягом останнього місяця хворів на якісь гострі респіраторні захворювання, якщо на момент огляду у людини підвищена температура. Перелік невеликий, у цих випадках просто треба трохи почекати, і вже через місяць після  захворювання можна проводити щеплення.


- Якою вакциною робиться щеплення?

- Державою закуплена індійська вакцина і на кожній первинній ланці вона є. Ця вакцина - десятидозна, тобто розрахована на 10 людей. Також в аптеках продається  харківська вакцина, одна ампула якої коштує близько 50 гривень. Це теж чудова вакцина, яку можна застосовувати і для дітей, і для дорослих. Після цієї вакцини післявакцинальні реакції виникають рідше. Ця вакцина дводозна, тобто з однієї ампули можуть щепитися дві людини, але це треба зробити одразу після її відкриття. Якщо ви хочете придбати в аптеці харківську вакцину, то обов’язково потрібно дотримуватися холодового ланцюга, тобто треба йти в аптеку за вакциною зі  спеціальною сумкою. Не можна купити вакцину, півдня проходити з нею, а потім робити щеплення. Тут потрібно дотримуватися усіх критеріїв транспортування і введення сироватки, щоб від аптеки до лікарні вона зберегла свої властивості, тобто весь холодовий ланцюг, в якому вона повинна зберігатися до введення. 

Деякі лікарі самі закуповують такі вакцини. Це вже терапевт, педіатр або сімейний лікар вирішує індивідуально зі своїми задекларованими пацієнтами. Ми, інфекціоністи, щеплення не проводимо і профілактикою щеплень не займаємося - ми займаємося лікуванням. Профілактика лягає на плечі педіатрів, терапевтів та сімейних лікарів.


- Чи буває реакція після щеплення від дифтерії? Яка саме?

- Інколи в людей буває післявакцинальна реакція, якої, можливо, всі й бояться. Але це нормальна реакція на щеплення. Це може бути почервоніння навколо місця уколу, який, як правило, робиться у дельтоподібний м’яз верхньої кінцівки. Можливе також місцеве або загальне підвищення температури. Як правило, до субфебрильних цифр не доходить - зазвичай може бути 37-37,5, не більше. Ця реакція може бути 2-3 дні, а може бути тільки на другий день однократне підвищення - у кожного індивідуально. Частіше всього у людей не буває ніякої реакції.


- Ви говорили, що вакцина від дифтерії в Україні є. В Олександрії теж немає дефіциту вакцини?

- Дефіциту вакцини у нашій лікарні  немає, вакцини закуплені в достатній кількості. Вони знаходяться на первинній ланці на території лікарні і роздані по району сімейним лікарям в амбулаторії. Щеплення проводиться людям безкоштовно.


- Які симптоми можуть вказувати на дифтерію? Як вчасно її розпізнати?

- Найчастіше буває дифтерія ротоглотки, але дифтерія може бути і ока, і статевих органів. Тобто, саме у тому місці, куди потрапляє збудник, і розвивається захворювання. Частіше за все дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, і, здебільшого, вона осідає на слизовій ротоглотки. Дифтерія виділяє дифтерійну паличку, яка, в свою чергу, виділяє екзотоксин, який є дуже токсичним для людини, і там, де він проникає у слизову, там і виникає відповідна клініка. Якщо це ротоглотка, то з’являються характерні нальоти, такі фібринові плівки. Вони мають такий біло-сірий колір, вони цупкі, і при огляді лікар обов’язково повинен звертати увагу на ці плівки. Вони погано знімаються, і при першій спробі зняти ці плівки, слизова починає кровити, адже цей фібрин проростає у слизову. Це перша ознака того, що  вірогідніше за все це дифтерія. У такому випадку лікарю одразу при хворому потрібно проводити диференційну діагностику з лакунарними ангінами, з гострими тонзилітами і дифтерією. Зараз у нашому сучасному світі це обов’язково потрібно робити, адже нині напружена ситуація по цих захворюваннях. 

Ще одним симптомом є біль у горлі, але біль менш виражений, ніж при ангіні. Якщо при ангіні біль посилюється під час ковтання, то при дифтерії такого не буде. При дифтерії біль у горлі взагалі не буде виходити у людини на перший план, тому що цей екзотоксин має знеболюючу властивість. Також при дифтерії може бути набряк шиї - за цим симптомом ми також визначаємося з важкістю перебігу цього захворювання. Буває підвищення температури тіла, але це не специфічна клінічна ознака - у кожного може бути по-різному. Ще можливе збільшення лімфатичних вузлів. Як правило, це шийні, піднижнєщелепні збільшення лімфоузлів.

Щодо діагностики, то всі ангінозні хворі (так ми їх називаємо) обов’язково обстежуються на бактерію Леффнера. Для цього аналізу береться мазок із зіву, там де утворилися нальоти, і направляється у баклабораторію. При потребі, якщо дифтерія під питанням, ми беремо бактеріоскопію - це коли аналіз робиться з мазка протягом однієї години і нам уже через годину лабораторний центр видає результат. Якщо вони бачать барабанні палички (це вже специфічна дифтерія), то тоді ми виставляємо дифтерію, підтверджену лабораторно. Після цього вже постає питання, чи це токсигенний штам, чи ні - це теж важливий момент. Існують токсигенні і нетоксигенні штами дифтерії. За токсигенні ми раніше говорили - це, як правило, важка форма, яка дає ускладнення. При нетоксигенних штамах таких ускладнень, скоріш за все, не буде. 


- Як лікувати дифтерію?

- Лікування дифтерії полягає у введенні протидифтерійної сироватки. Ця сироватка в Україні є, але у вигляді гуманітарної допомоги і в обмеженій кількості. На нашу область виділено всього 8 флаконів. На одного хворого потрібно два флакони сироватки, тож виходить, що ми можемо вилікувати тільки чотири людини по всій Кіровоградській області, якщо буде спалах дифтерії. Але ця сироватка вводиться тільки у важких випадках. Якщо середній або легкий перебіг, то, як правило, вона не вводиться. Тоді лікування здійснюється за допомогою антибіотиків пеніцилінового ряду. При виникненні перших клінічних проявів дифтерії треба звертатися до лікаря, який направить хворого на правильне лікування, тому що всі хворі з підозрою на  дифтерію стовідсотково госпіталізуються у відділення, потім починається збір контактних хворих і т.д. 


- Як можна вберегти себе від захворювання на дифтерію?

- Єдиним захистом від захворювання є вакцинація. Зараз людям потрібно підняти всі свої календарі щеплень і уважно продивитися їх. Зараз чомусь на задній план відійшли ці щеплення, тому і виникає така ситуація у нас зараз. Хочеться людей закликати до того, щоб вони йшли в лікарні, проводили щеплення від дифтерії згідно з календарем кожні 10 років, слідкували за цим. Я думаю, якщо у нас підвищиться кількість щеплень до 95-97%, а ті 3%, в яких є медичний відвід (це переважно діти з різними захворюваннями), то нам взагалі будуть не страшні будь-які інфекційні захворювання.

Записала Юлія Пастух

0    185     29.11.2019


Коментарі (0)

Для додавання коментарів необхідно авторизуватися!