Пухлина головного мозку: симптоми, причини виникнення, діагностика і лікування

Пухлина – це патологічна новостворена тканина. Іншими словами, пухлиною можна назвати неконтрольоване розростання тканин, що складаються зі змінених клітин. Щодня в організмі людини утворюються мільйони ракових клітин. Однак захисні властивості організму не дозволяють вийти ситуації з-під контролю. Небезпечні клітини вчасно знищуються самим організмом. Однак іноді ця система захисту дає збій і починається процес утворення ракових клітин. Сьогодні ми поговоримо про фактори виникнення пухлин та безпосередні ознаки пухлин головного мозку.

Пухлина: якою вона може бути

Пухлини головного мозку — це доброякісні або злоякісні новоутворення, які виникають у головному мозку внаслідок запуску процесу неконтрольованого, відхиленого від норми ділення клітин. Ці «погані» клітини у минулому були нормальною тканиною головного мозку, лімфатичної тканини, кровоносних судин мозку, черепно-мозкових нервів, мозкових оболонок, черепа, залозистих утворень мозку (гіпофіза та епіфізу). Такі ж клітини виникають унаслідок метастазування первинної пухлини, що знаходиться в іншому органі тіла.

Метастаз — це ураження здорового органу патологічними клітинами, що викликане переміщенням пухлинних клітин з вогнища хвороби в інше місце у організмі.

Переміщення може відбуватися через кровоносну або лімфатичну системи. Процес утворення метастазів називається метастазуванням. Це є варіантом ускладнення або прогресування раку.

Хворі на пухлини головного мозку становлять близько 4% – 5% з кількості хворих з ураженнями нервової системи. Пухлини головного мозку за частотою займають п’яте місце серед пухлин інших локалізацій, поступаючись пухлинам шлунку, матки, легень і стравоходу.

Зустрічаються пухлини головного мозку у будь-якому віці, проте переважно виникають у 12-18 років або у віковому діапазоні 45—50 років.

Пухлини головного мозку бувають:

• первинними і вторинними (метастатичними),

• доброякісними і злоякісними,

• одиничними і множинними.

Залежно від розташування по відношенню до речовини мозку пухлини розрізняють:

• позамозкові (екстрацеребральні)

• внутрішньомозкові (інтрацеребральні).

Пухлини можуть зустрічатись і у дітей. Начастіші серед них:

• астроцитома – 45% випадків.

• медулобластома – 20% випадків.

• краніофарінгіома – 10-20% випадків.

Чому виникає пухлина?

Причини та фактори виникнення пухлин дуже різноманітні. Серед них:

• генетика – сюди відносять генетичні патології, що передаються у спадок від батьків;

• спосіб життя – згубні звички людини, що руйнують клітини організму зовнішнім або внутрішнім впливом, ступінь фізичної активності і поєднання навантажень і відпочинку;

• навколишнє середовище – те, що ми їмо, п’ємо, чим дихаємо, з чим контактуємо;

• біологія – інфекції та віруси, вплив яких сприяє розвитку раку;

• травми голови;

• радіаційний вплив;

• робота на шкідливому виробництві.

За інформацією Комітету з профілактики раку ВООЗ, виникнення пухлин у 90% пов’язані з впливом зовнішніх факторів, а 10% залежать від генетичних факторів і вірусів. Але така точка зору підтримується не всіма науковцями-лікарями.

Ризики виникнення раку

Відомо, що у чим більш несприятливих умовах знаходиться клітина, тим більша ймовірність виникнення помилок під час її розвитку, що і провокує виникнення тих самих «поганих», ракових новоутвореннь.

Травматизація шкіри, слизових оболонок або інших тканин організму будь-якими механічними чи хімічними подразниками веде до збільшення ризику виникнення пухлини в цьому місці. Саме це підвищує ризики захворюваності на рак тих органів, слизова оболонка яких піддається найбільш інтенсивному природному навантаженню: рак легень, шлунку, товстого кишківника й ін. Подразнення слизової бронхів тютюновим димом, слизової стравоходу й шлунку грубою і гострою їжею, травмування щільним калом ампули прямої кишки й заднього проходу і тому подібне веде до передракових захворювань і ще більше підвищує ризик виникнення раку. Постійно травмовані родимки чи рубці, виразки, що тривалий час не загоюються, також ведуть до інтенсивного клітинного ділення в несприятливих умовах і підвищення цього ризику.

В несприятливі умови потрапляють і клітини внутрішніх органів, функція яких порушена внаслідок різних внутрішніх і зовнішніх факторів. Найчастіше уражуються залози. Це обумовлює підвищений ризик виникнення раку молочної залози, матки і яєчників у жінок, передміхурової залози в чоловіків і т.д. Часто саме ця причина стає головною в розвитку пухлин у молодих людей.

Штучні речовини, випромінювання і рак

Зовнішні канцерогенні фактори які сприяють розвитку онкологічних захворювань схематично можна розділити на три основні групи: фізичні, хімічні й біологічні.

Необхідно, однак підкреслити, що механізм дії зовнішніх канцерогенних факторів на клітину остаточно не з’ясований. Науковцям відомо, переважно завдяки експериментам на тваринах, велику кількість хімічних речовин, що можуть бути канцерогенними. До них відносяться:

• ароматичні вуглеводи (бензопірен, бензантрацен);

• ароматичні аміни (анілінові барвники, нафтиламін);

• азотисті сполуки, отрутохімікати (гербіциди, інсектициди);

• мінеральні добрива;

• флавоноїди, азбест і т.п.

Джерелом більшості канцерогенів у навколишньому середовищі є викиди промислового виробництва. Через забруднені ґрунт, воду, повітря, біологічні організми, канцерогени попадають на шкіру, в легені, а з харчовими продуктами – у внутрішнє середовище організму. Канцерогенні речовини утворюються при згорянні тютюну і вдихаються під час куріння.

З фізичних факторів особливої уваги заслуговують різні випромінювання. В результаті ядерних випробувань, аварій на атомних електростанціях, атомних кораблях і підвідних човнах, розширення сфери діяльності людини, пов’язаної з використанням джерел випромінювання, великих масштабів набуло поширення радіонуклідів. Ці утворення можуть потрапляти в організм із питною водою, харчовими продуктами. А оскільки вони руйнуються десятками років, то їх негативна дія в організмі довготривала.

Спосіб життя і онкологія

Чемпіоном серед факторів онкологічного ризику є куріння. Якщо компоненти тютюнового диму потрапляють у легені людини, вони починають свій шкідливий вплив, всмоктуючись у кров.

Ще однією поганою звичкою є вживання алкоголю. Сучасні методи довели, що алкоголь є причиною не тільки раку печінки, але й причиною порушення роботи ендокринної системи, що в свою чергу призводить до гормональних порушень. Гормональні порушення ведуть до раку молочної залози та раку яєчників.

Недостатній сон також викликає рак. І пов’язано це не тільки з кількістю сну, коли недосипання знижує загальні захисні властивості організму, але і з якістю відпочинку.

Малорухливий спосіб життя призводить порушення обміну речовин. А це також підточує сили організму зсередини, як і надлишкове перебування на сонці. Останній фактор є одним з тих, що провокує розвиток меланоми. Вона характеризується високою смертністю внаслідок агресивності і малопомітності перших ознак.

Генетика, вік і рак

Багато з відомих процесів розвитку пухлин викликані спадковими причинами. Однак сучасна медична наука говорить про несправедливо велику увагу популярних публікацій до генетично обумовлених видів раку, які, насправді, є досить рідкісними.

Схильність до розвитку пухлин може бути визначена за допомогою низки тестів, яких з кожним роком стає все більше. Однак слід пам’ятати, що навіть позитивна відповідь щодо наявності генетичних мутацій зовсім не говорить про те, що така спадковість може викликати рак.

А ось вікові зміни можуть викликати рак. З одного боку, захисні сили організму з віком зменшуються, вплив шкідливих факторів – накопичується, а з іншого – самі клітини з віком можуть зазнавати генетичних змін, що також може призводити до розвитку онкології.

Деякі пухлини головного мозку можуть ніяк не проявлятися й виявляються тільки після смерті людини. Симптоми пухлин головного мозку різноманітні, тобто можуть спостерігатися і як симптоми інших захворювань.

Лікар-невропатолог Олександрійської

центральної районної лікарні Юлія Данилюк