Якiсть життя

на попередню сторiнку

Старий Новий рік: традиції, історія свята, звичаї та прикмети

Старий Новий рік: традиції, історія свята, звичаї та прикмети

Останнє свято з серії «новорічних», званий Старий Новий рік, має безліч цікавих обрядів і традицій для святкування.

Походження свята

Старий Новий рік – це Новий рік, який святкували раніше за юліанським календарем (за старим стилем). Як і теперішній Новий рік, Старий Новий рік в ті часи святкували з 31 грудня на 1 січня, але після встановлення нового літочислення (в 1918 році) дата святкування зрушилася на північ з 13 січня по 14 січня (за новим стилем). Після переходу на «новий стиль», за традицією, Старий Новий рік продовжують святкувати й сьогодні.

Старий Новий рік в Україні

В Україні традиція відзначати старий Новий рік пов’язана ще й з церковними святами. Так, 13 січня відзначається свято Маланки, а 14 січня – Василів день. Ще один момент: сучасний Новий рік випадає на різдвяний піст, а Старий Новий рік – вже ні.

Інші країни, де святкують Старий Новий рік

Після розпаду СРСР, крім України, Старий Новий рік продовжують відзначати також у Росії, Молдові, Вірменії, Білорусії, Латвії, в Казахстані, Узбекистані (близько 40 % населення) і в Грузії, а також слов’яни і жителі інших колишніх радянських і православних республік в країнах ближнього і далекого зарубіжжя. Традиція зустрічати старий Новий рік збереглася також в Сербії і Чорногорії, оскільки Сербська православна церква, як і українська, продовжує жити за юліанським календарем. Серби називають це свято Сербський Новий рік. Старий Новий рік відзначається навіть у Македонії та Швейцарії.

Обряди та варіанти святкування Старого Нового року

Вечір напередодні Старого Нового року збігається з українським народним святом Маланки. Святкування його походить від давнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода спадає на Щедрий вечір разом з Василем-Місяцем сповістити господарів про майбутні урочистості та погостювати, в народі так і називається – гостини Меланки.

За традицією, на Меланки (13 січня) готували ситну їжу до вечора, тому його ще називали Щедрим. Після вечері, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, щоб «Новий рік зустріти в світі і згодою». А хлопці, які перед цим «отримали гарбуза», вдруге посилали сватів з надією на згоду.

Святочні ворожіння на Старий Новий рік

Старий Новий рік відомий своїми святочними ворожіннями і містерією, пов’язаної з ними. Дівчата в цей день споконвіку ворожили, щоб дізнатися про своє майбутнє, побачити судженого. У наш час дівчата, як і раніше, також прагнуть якомога швидше дізнатися про своє майбутнє. Для тих, хто хоче долучитися до старого обряду – декілька цікавих ворожінь:

1. Варіння каші

Після зняття пінки дивилися на кашу – якщо вона червона, повна - буде щастя, врожай, талановита дочка. Якщо ж каша дрібна та біла – бути біді. Гарну кашу з’їдали на сніданок, погану ж вивалювали в річку.

2. Вареники з сюрпризами

Найпоширеніша традиція в Україні в ніч на старий Новий рік ліпити і варити вареники, частина яких з сюрпризами. Якщо попадалися:

Борошно – до мук

Квасоля – до дітей

Ґудзик – до обнови

Цукор – життя в майбутньому році солодке

Сіль – не дуже солодке

Перець – життя з перчиком

Нитка – до дороги

Копійка – до грошей

У кожній місцевості (навіть у кожній родині) значення сюрпризів можуть відрізнятися, але сама традиція дуже тепла і дружня – дозволяє зібратися і поспілкуватися всій родині.

3. Воскові фігури

За допомогою ножа знімали зі свічки трохи воску, розігрівали в ложці над свічкою (до рідкого стану). Під час нагрівання – загадували бажання. Виливали віск у тарілочку з холодною водою і дивилися на символи, які вийшли з воску. Кожна дівчина тлумачила ці символи по-своєму. Комусь траплялися навіть особи суджених.

4. Паперові вісники

На невеликих паперових смужках писали значущі для себе події, наприклад: весілля, народження дитини, гроші, знайомство, переїзд, зміна роботи і т.п.

Ці смужки клали на борт ємності, в якій була вода. Далі в половинку шкаралупи волоського горіха ставили маленьку свічку і спускали на воду. Не направляючи свічку, чекали, поки вона сама підпливе до папірця. Подія, написана на записці, повинна була відбутися в майбутньому році.

5. Ворожіння в склянці

Для цього гадання брали 4 склянки, які до половини заповнювали водою. В одну клали сіль, в іншу – цукор, у третю – кільце, а в четверту – нічого. Одна дівчина ставала за спиною тієї, що ворожила. У руках на підносі вона тримала склянки і пересувала їх так, щоб дівчина, яка ворожить, не знала, де яка знаходиться. Далі дівчина, що за спиною, водила пальцем уздовж склянок і питала: ця склянка, ця, ця… І так, поки дівчина, що ворожила, не зупиняла її. Воду з обраної склянки потрібно було спробувати. Вода вказувала на події в майбутньому році:

Солона – смуток

Солодка – успіх, щастя

Прісна – звичайний рік

Кільце – весілля або зустріч з судженим.

Обряд посівання

Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня (14 січня) основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям із відповідними примовляннями.

Зерно, яке посівальники розкидали по хаті, не можна було вилучати до заходу сонця.

За народним повір’ям, воно мало велику «помічну» силу і тому його використовували як магічний засіб. Господині годували ним курей «аби краще неслися», давали його худобі «щоб була здорова», особливо в тих випадках, коли корова мала розтелитися. Ці ж зерна господарі ретельно зберігали до весни і тоді, змішавши з іншим зерном, розпочинали першу сівбу.

Що повинні мати при собі посівальники?

По-перше, гарний настрій та добрі помисли. По-друге, рукавиці, які наповнюють зерном. Це не обов’язково має бути пшениця, можна брати ячмінь, жито і навіть рис. Замість рукавиць можна використовувати тканинні мішечки.

Як відбувається посівання?

Засівати розпочинали 14 січня одразу по закінченню ранкової церковної відправи. Відповідно до народних уявлень, дівчата щастя не приносять, тому їм посівати небажано. Компанія хлопчиків та чоловіків підходять до оселі та питають дозволу на посівання. Якщо господарі погоджуються, хлопці починають засівати – розсипати по кімнаті зерно і співати або розповідати посівалки. Прийнято вважати, що перший посівальник приносить у дім щастя й благополуччя, тому посівати починали з власного житла, за що батьки обдаровували улюблене чадо грошима. Далі йшли до родичів, сусідів, односельців.

Зазвичай пригощають посівальників випічкою, солодощами, фруктами, іноді дають гроші.

Посівалки

***

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком всіх вітаю!

Щоб Вам весело жилося,

Щоб задумане збулося,

Щоб ніколи не хворіли,

Щоб нічого не боліло,

Щоб у праці все горіло

Та й в кишені шелестіло!

Щоб, як квіти, Ви цвіли

Та сто років прожили!

***

Сію-вію-посіваю,

З Новим Роком Вас вітаю.

Сію щедро із долоні,

По долівці, по ослоні.

Засіваю Вашу Xату,

Будьте радісні й багаті!

Сію густо, перехресно,

На добробут Людям Чесним.

Промовляю з кожним кроком:

З Новим Щастям з Новим Роком!

***

Житом, житом із долоні,

По долівці, по ослоні,

Засіваю в вашій хаті -

Будьте дужі та багаті!

Щоб збулося все нівроку -

З новим щастям, з Новим роком!

Короткі посівалки для дітей

***

Сію, сію посіваю,

З Новим Роком Вас вітаю,

А три Царі несуть дарі.

Христос ся рождає.

***

Сію, сію, засіваю,

Що дасте - заховаю.

Що не дасте -

То самі з’їсте.

***

Сію,вію,посіваю,

З Новим роком Вас вітаю!

Не на рік, не на два,

А на многії літа!

***

Сію, вію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

Щоб було у вас і в стіжку,

І в мішку, і в коморі, і в оборі,

В ложці, в мисці і в колисці!

Традиції Новорічного столу

В Україні здавна Новий рік вважався найсвітлішим та веселим святом: по-перше, після Різдва закінчувався досить суворий піст, а по-друге, на це свято прощалися всі образи й непорозуміння та починався новий життєвий цикл. Переддень нового року називали Щедрий вечір. А Щедрим його назвали тому, що кутю, приготовану в цей день, на відміну від різдвяної, можна було заправляти смальцем, вершковим маслом, вершками або молоком. Крім цього, в неї традиційно клали і мак, родзинки, та інші сухофрукти.

На Новий рік традиційно готували безліч страв: особливо цінувалося, якщо вони різноманітні та ситні, адже чим більше страв на столі, тим щедрішим обіцяв бути наступний рік.

На чолі столу, як і на Різдво, стояли кутя і узвар. Також на новорічному столі обов’язково були присутні страви зі свинини. Так, ще язичники вважали свиню місячними тваринами, а Василь, який в християнстві став святим, був покровителем свиней. Крім того, ця тварина традиційно вважалося символом родючості та достатку. Наші предки були впевнені, що свиня, яка риє завжди вперед, «пририє» до будинку багатство і щастя. Тому за народними звичаями на Новий рік готують свинячі нутрощі. На них ворожать на майбутній врожай, а зі свинячих ніжок варять холодець, щоб у людей не боліли ноги, готують кишку (кров’янку), печінкові ковбаси, печеню, Верещаку (старовинна українська страва з свинячих реберець), смажать і коптять сало, готують з салом потапці (маленькі бутербродики), фарширують ціле молочне порося, варять борщ і т.д.

На святковому столі були присутні також страви з яєць та сиру: яєчня, запіканки і бабки. А от готувати птицю і рибу в новорічну ніч було поганою прикметою, тому що вважалося, що щастя «полетить» або «попливе» з будинку.

Багатий традиційний новорічний стіл і різноманітними виробами з тіста: варениками з різними начинками (м’ясом, сиром, маком), млинцями (які є символом сонця і благополуччя), книшами, калачами й паляницями (теж символами благополуччя, адже чим краща та рум’яніша випічка, тим більше щастя в новому році). Випічкою обдаровували і тих, хто приходив засівати в новорічну ніч.

Дівчата пекли й обрядові булочки – балабушки, за допомогою яких ворожили на судженого: балабушки розкладали на лавці та запускали голодного собаку, чию балабушку вона хапала першу, та дівчина першою й вийде заміж.

Інші давні традиції старого Нового року

Перед тим, як сісти за стіл обідати, батько синові дає пиріг і каже: «Їж, сину, та пам’ятай: якщо тобі трапиться зимою збитися з дороги, то згадай, з чим ти їв на Новий Рік пиріг - і відшукаєш дорогу».

Залежно від бажання, люди кажуть: «Піду до церкви, щоб Господь сподобив цілий рік ходити до храму Божого!» або: «Нап’юся горілки, щоб цілий рік було за що випити!»

«На Новий Рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли!», так промовляють за новорічним обідом, коли приймають гостей.

Прикмети Старого Нового року

Якщо ніч проти Нового Року тиха і ясна - буде щасливий рік.

Якщо сонце весело зійде - весь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садових культур.

Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.

Якщо частина неба закрита на Новий Рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя, і звідти треба сподіватися щастя.

Сніг випаде в цей день - щасливий рік буде.

Стоячи в церкві під час утрені, селяни можуть придивитися, як горять свічки у панікадилі: якщо гніт палаючої свічки зігнувся гачком, цього року буде врожай; якщо ж він стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеблі, - жди неврожаю.

Щедруйте, святкуйте і не забувайте привітати своїх друзів і близьких. Нехай здійсняться всі ваші мрії та сподівання в новому році!

0    755     11.01.2018


Коментарі (0)

Для додавання коментарів необхідно авторизуватися!