Чи буде дешевою електроенергія у будинках олександрійців?

Міф, який вигадали українці самі собі вже давно і який тягнеться з радянських часів – електрика і тепло дешеві, бо у нас їх багато. Тому все повинно бути безкоштовно, а хто сидить на трубі та проводі – ті погані, безсердечні капіталісти. В чомусь тут правда є, зокрема щодо непомірних апетитів монополістів, але ціна українських енергоресурсів набагато вища і платити за дорогий газ та електрику ми вже давно звикли. От тільки не помічаємо це, коли купуємо дорогі українські товари та сплачуємо за послуги.

Якщо українець купує олівець чи зошит, холодильник чи запчастину до авто вітчизняного виробництва, то в вартості товару він платить саме ту ціну за електроенергію, газ, воду та інші ресурси, де прямо закладено вартість дорогого енергоресурсу. Тому дешевші рахунки за енергію не означають кращий спосіб конкуренції та краще життя.

І це не єдиний міф, що стосується енергетичних реалій України, який спростували експерти коаліції громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ під час семінару для регіональних журналістів «Дієва енергоефективність та конкурентні енергоринки, як необхідна складова системних реформ в Україні», що відбувся у місті Києві 24-25 травня. Від Кіровоградщини участь у семінарі взяли Дмитро Сінченко (ГО «Асоціація Політичних Наук», Кропивницький), Олена Сінченко (Коаліція громадських організацій «Рада Експертів», Кропивницький) та Віктор Голобородько (газета «Городской курьер/Міський кур’єр», ТРК «Контакт-ЛТД», Олександрія).

Журналісти та активісти практично з усіх куточків України вивчали непросте питання реформування енергетичного сектору. Під час семінару обговорювали і питання буровугільного комплексу та взагалі майбутнього «старих» енергетичних і сировинних ресурсів України. Матеріали семінару – це мінімум серія цікавих публікацій на тему енергетики України та те, як реформування цього сектору економіки вплине на життя українців і олександрійців, зокрема.

Для того, щоб заінтригувати читачів, розкажемо про декілька цікавих фактів. Як ви думаєте, скільки українців вважає, що тарифи на комунальні послуги непосильні для них? 82%. А скільки тих, хто отримує субсидію, ставляться до такої системи соціального захисту скептично? 55%. А тепер найцікавіші речі. 79% українців вважає, що населення споживає незначну частку енергоресурсів країни і запроваджувати енергозбереження варто саме у промисловому секторі. Однак реальність говорить про зовсім інше – біля 40% енергоресурсів споживає саме приватний житловий сектор.

Варто сказати і про те, що дослідження соціологів говорять, що у більшості громадяни сприймають поняття енергозбереження, яке зменшує рахунки за спожиті електроенергію та газ, у такій послідовності: заміна вікон, зовнішнє утеплення, встановлення лічильника, встановлення регулятора теплоти. Однак спеціалісти говорять, що ті, хто так діє, зазвичай отримують розчарування, бо суттєве скорочення рахунків від постачальників енергоресурсів настає тоді, коли в будинку чи квартирі встановлюють лічильник та починають реальний, а не нормативний облік ресурсів. Або ж будують індивідуальний тепловий пункт. І тільки після цього варто встановити регулятори на батареях, замінити вікна і нарешті утеплити фасад. До речі, остання дія має бути не клаптиковою, а системною, для всього будинку, бо інакше багатоповерхівка може отримати непоправного удару – руйнування конструкцій через різницю температур та деформацію.

Про малі та великі секрети того, як змінити своє ставлення до енергоресурсів без надмірностей, та про те, чому в Сполучених Штатах Америки немає єдиної енергосистеми, але вона вважається однією з найстабільніших та найлояльніших для споживачів, у наших наступних публікаціях.

І наостанок правдива відповідь на питання, яке було поставлене на початку статті і яке задавав автор публікації різним експертам: «Як зміняться ціни на електроенергію зі стартом енергетичної реформи?» Ціна зросте і це зростання може бути у два рази. Але умови постачання та якість мусять суттєво змінитись. Та про це – у наступній публікації.

Віктор Голобородько