Про безпечність та якість питної води

Вода питна – це харчовий продукт, який повинен відповідати гігієнічним вимогам. Питна вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні показники та нешкідливий хімічний склад.

Контролю підлягає вода, призначена для задоволення питних і господарсько-побутових потреб на всіх стадіях її виробництва та доведення до споживачів, а також об’єкти централізованого питного водопостачання,  в тому числі очисні  споруди, насосні станції, водопровідні мережі, інші об’єкти нецентралізованого питного водопостачання (шахтні колодязі, свердловини).

Згідно чинного законодавства (стаття 44 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та стаття 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»), виробничий (постійний) контроль за показниками безпечності та якості питної води покладений на суб’єкт господарювання, який надає послугу з водопостачання. Лабораторіями Держсанепідслужби дослідження питної води проводяться в плані моніторингу (вибірковий контроль), за епідпоказами, у разі ускладнень епідемічної ситуації та за зверненнями громадян.

Отже, постійний контроль безпечності та якості питної води, яку ми вживаємо з централізованої системи водопостачання водогону «Дніпро-Кіровоград», проводиться фахівцями  виробничої лабораторії Олександрійського водно-каналізаційного господарства ОВКП «Дніпро-Кіровоград» за програмою повного та скороченого контролю з урахуванням вимог санітарних нормативів. Підприємство кожного місяця надає звіт про досліджені проби води та їх результати в управління Держпродспоживслужби в м.Олександрії.  Згідно аналізу звітів, проб води, які б не відповідали вимогам стандартів, у поточному році не було.

Згідно інформації Олександрійського міськміжрайонного відділу ДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», за поточний період року, із мережі міста відібрано та досліджено 35 проб питної води на органолептичні, санітарно-гігієнічні та санітарно-мікробіологічні показники (останні дослідження води проводилися в період з 25 по 28 червня). За результатами лабораторних досліджень, всі досліджені проби питної води відповідали вимогам Державних санітарних норм і правил 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Також відібрано та досліджено 8 проб питної води із децентралізованих джерел водопостачання, громадських колодязів в смт. Пантаївка, селах Марто-Іванівка та Звенигородка. За результатами досліджень, 7 із 8 проб води не відповідали вимогам стандартів по мікробіологічних показниках (в 1 дм3 виявлені коліформні бактерії), всі 8 проб не відповідали по санітарно-гігієнічних показниках, а саме по вмісту нітратів. У досліджених пробах води вміст нітратів перевищує нормативне значення 50 мг/дм3 від 1,1 до 14,7 разів (шахтний колодязь в смт. Пантаївка біля житлового будинку по вул.Шкільна, 4 – в 1,1 рази, по вул. Садовій, 53 – в 3,4 рази, по вул. Пархоменка, 7 – в 4,6 рази, по вул. Кірова, 39а – в 6,1 рази, в с. Марто-Іванівка по вул. Лугова, 24 – в 3,8 рази, в с. Звенигородка по вул. Братів Петриченків, 5-7 – в 2,0 рази, по вул. Берегова, 41а – в 14,7 рази).

Вживання води питної, яка містить понаднормовану кількість нітратів, у окремих випадках може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія. Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли  суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, та люди, які страждають захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи. Основні симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8% випадках закінчується смертю.

Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого водопостачання, управління Держпродспоживслужби в м. Олександрії рекомендує: батькам, які мають немовлят та дітей до 3-х років – для приготування їжі та питних цілей використовувати чисту від нітратів питну воду, зокрема фасовану, бутильовану столову воду. Власникам шахтних колодязів рекомендується дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, при їх облаштуванні та утриманні, а саме: колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами. Індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків). Стінки колодязів повинні бути щільними, без щілин, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові і талі води) – зазвичай використовують для цього монолітний залізобетон, бетонні або залізобетонні кільця, а за їх відсутності – кераміку, цеглу, камінь або дерево.  Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр. Дно колодязя слід вкривати фільтруючим шаром гравію (щебеню) товщиною 20-30 см. Наземна частина колодязя (оголовок) повинна бути не менше 0,8 м вище поверхні землі. Для підйому води з колодязя застосовують насоси, в інших випадках обладнують коловорот з міцно прикріпленим «журавлем» і відром загального користування. Навколо колодязя повинен бути «замок» із добре утрамбованої глини глибиною 2 м і шириною з ухилом від колодязя (висота ухилу 0,1 м). Колодязь повинен бути огороджений, мати кришку, навіс, коловорот з відром загального користування, лавку для відер. Не дозволяється набирати воду з громадського колодязя відрами, які населення приносить з дому. Не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання та намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та обладнання. Після кожного ремонту або чищення колодязя необхідно проводити його дезінфекцію.

Людмила Хільченко, начальник відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м.Олександрії