Дбати про своє здоров’я потрібно постійно

Рак прямої кишки відноситься до найбільш поширених пухлинних захворювань і займає по частоті 6-7 місце серед інших локалізацій і продовжує зростати. Серед раків кишечнику – раку прямої кишки належить перше місце (70-80% всіх раків кишечника).

Частіше рак прямої кишки спостерігається у віці 40-60 років, однак він може виникати й у більш молодому віці (20-30 років), причому навіть частіше, ніж інші форми раку. Жінки й чоловіки хворіють з однаковою частотою.

До передуючих захворювань, із якими пов’язують виникнення раку прямої кишки, відносять хронічні запальні процеси в прямій кишці (проктити, виразки), ускладнення довгостроково існуючого геморою – тріщини, свищі, а головне – поліпи й поліпоз прямої кишки.

Рак прямої кишки відповідно локалізації пухлини розділяють на наступні форми.

Високий надампулярний рак, який кільцеподібно звужує просвіт кишки і швидко приводить до непрохідності. Ампулярний рак, зазвичай будови аденокарциноми, що зустрічається найбільш часто, росте у вигляді вибухаючої пухлини або у вигляді виразки, яка кровоточить. Анальний рак, що виникає безпосередньо над заднєпрохідним отвором у вигляді щільної пухлини або виразки.

Клінічна картина при раку прямої кишки на ранніх стадіях, так само як і при інших раках порожнинних органів, не має яскравих симптомів. Лише з ростом пухлини в просвіт кишки у хворих з’являються неприємні відчуття тупого болю при проходженні калу, виділення зі стільцем крові й слизу, а потім деформація калових мас (стрічкоподібний стілець). На відміну від геморою, кров у калі при раку прямої кишки зазвичай з’являється не наприкінці, а на початку дефекації. У подальшому приєднуються часті позиви на дефекацію, рясні виділення смердючих кров’янисто-гнійних мас, запори, що змінюються поносами.

Надалі ознаки хвороби наростають, у важких випадках спостерігаються кишкова непрохідність, кровотеча, запальні ускладнення (абсцес, флегмона, перитоніт). Пухлина може проростати в сечовий міхур, піхву з розвитком свищів, викликати здавлення сечоводів.

До числа найважливіших і дуже простих методів розпізнавання рака прямої кишки відноситься її пальцеве дослідження. Ті чи інші розлади з боку прямої кишки навіть при наявності видимих гемороїдальних вузлів вимагають пальцевого дослідження, що виявляється достатнім для діагностики рака в 80-90% хворих.

Другим і, безперечно, важливим методом дослідження є ректороманоскопія та колоноскопія, що дозволяють провести огляд кишки з біопсією. Це дослідження абсолютно необхідне, тому що хірургічне втручання при раку прямої кишки без морфологічного підтвердження діагнозу виконано бути не може.

Третім методом, показаним при високорозташованих раках, є рентгенологічне обстеження, що виявляє картину, подібну до раків товстої кишки.

Для виключення метастазів у печінку роблять ультразвукове дослідження (УЗД).

Радикальне лікування рака прямої кишки проводять чисто хірургічним методом.

При операбельних формах раку прямої кишки прогноз найбільш сприятливий у порівнянні з іншими локалізаціями рака шлунково-кишкового тракту. Стійке 5-річне вилікування перевищує 50%.

Диспансерному спостереженню у хірургів-проктологів з оглядами 2 рази в рік підлягають хворі, що страждають поліпами й поліпозом прямої кишки, хронічними запальними процесами в прямій кишці (проктити, виразки), ускладненнями довгостроково існуючого геморою – (тріщинами, норицями й ін.). Важливою профілактичною мірою є нормалізація харчування, зменшення в раціоні змісту м’ясних продуктів (серед вегетаріанців захворюваність значно менша), боротьба із запорами.

Казакова А.А.,  зав. хірургічним відділенням поліклініки МЛ №1