Олександрія за роки голодомору та репресій втратила 34% населення міста

З 1926 по 1933 рік населення міста Олександрії скоротилось на 33,8%, тобто майже на 34%, що склало у кількісному показнику більш як 6 тисяч людей. Саме такою є ціна Олександрії за голодомор 1933 року. 

Відповідні цифрові показники оприлюднюються вперше, після аналізу статистичних документів, повідомив “Олександрійським новинам” член Національної спілки краєзнавців України, дослідник історії краю Віктор Голобородько.

За словами краєзнавця. Втрати міста були на межі існування Олександрії як заселеного краю, бо за оцінками науковців, якщо межа втрат сягає 36%, то міста і цілі території можуть перетворитися на дику пустку.

Є офіційна цифра втрат міста у 1933 році – 1579 громадян. Це визнаний тодішньою владою рівень смертності за один рік в Олександрії.

“Для порівняння скажу, що у 1931 році смертність в місті становила 693 чоловіка, а у 1932 році – 883. Різкий сплеск смертності може бути цифровим відповідником втрат населення від голодомору, хоча і ця цифра може не враховувати всіх загиблих. Місто завжди мало позитивну демографічну динаміку, навіть не дивлячись на війни та криваві громадянські конфлікти. Порівняйте – у 1897 році місто мало 14 тис. населення. У 1920 році – 21,9 тис. жителів. А у 1936 році – 12,6 тисячі. За моїми підрахунками показник 34% людських втрат – це більш точна цифра, тому що свідчення очевидців того, що відбувалось на території району говорять про масовий голод. Документи колишніх репресивних органів розповідають про наявність випадків канібалізму. Це жахливий злочин тодішньої влади та всіх її керманичів, у тому числі місцевих очільників партії та НКВС”, – вважає краєзнавець.