Iсторiя

на попередню сторiнку

Олександр Лещенко - учасник Майдану та АТО розповів молоді про події, що змінили життя кожного українця

Олександр Лещенко - учасник Майдану та АТО розповів молоді про події, що змінили життя кожного українця

З 2015 року в Україні 20 лютого відзначають День Героїв Небесної сотні. 16 лютого в бібліотеці для юнацтва відбувся захід, приурочений до цієї дати.

Завідувач бібліотекою для юнацтва Світлана Пріхно зазначила: «Історія України сьогодні написана не чорнилами, а кров’ю. За ці три роки ми справді у цьому переконалися. Події 2013-2014 років вийшли за межі логіки. Умирали невинні, беззбройні люди і про це не варто забувати. Сьогодні ми про це говоримо з  учнями загальноосвітніх навчальних закладів №9 і №17. Такими заходами у бібліотеці ми прагнемо виховати патріотизм та гідність у молоді». 

На заході переглядали відеофільми з кадрів подій на Майдані. Бібліотекарі згадали тих героїв, котрі загинули першими, розповіли їх короткі біографічні дані та вшанували пам’ять усіх загиблих символічним запаленням свічок.

На захід запросили Олександра Лещенка - представника з громадської організації «Учасники АТО Олександрійщини». Олександр брав участь у подіях на Майдані та більше року був учасником антитерористичної операції.

- Олександре, розкажіть про свою участь у подіях на Майдані?

- Після того, як наприкінці листопада на Майдані побили студентів, був мій перший етап на Майдані, це з 1 по 13 грудня 2013 року.  Повернувся додому і другий етап був з 20 по 26 січня.  Саме був на Майдані, коли 22 січня о 6-й ранку загинув Сергій Нігоян, а потім й інші. І третій епізод 21 лютого о першій ночі я був на Майдані. Пам’ятаю і відносно мирний Майдан на початку, коли був чай, їжа, небайдужі волонтери і дружні розмови, а також пам’ятаю кривавий Майдан, коли снайпери розстрілювали беззахисних людей.

- Коли ви вирішили, що візьмете участь в антитерористичній операції на Сході України?

- Я пішов у військкомат після тих подій, які призвели до того, що в України відібрали Крим. Тоді брали тільки офіцерів і сержантів, тому одразу мене не взяли, а вже починаючи з третьої хвилі мобілізації я поїхав на Схід України. Служив я у 81-й бригаді, наше постійне місце дислокації було в населеному пункті Дружківка, між Костянтинівкою і Краматорськом. Ми були в 40 кілометрах від Горлівки. Загалом я брав участь в антитерористичній операції з 12 березня 2015 року по 4 квітня 2016 року, тобто трохи більше року.

- В чому полягало ваше завдання в антитерористичній операції?

- Я був у повітряній розвідці. Ми стежили за ворожими безпілотниками. Якщо ви пам’ятаєте, у серпні 2014 року, коли наш літак Мі-8 збили, в зв’язку з цим заборонили застосовувати авіацію в бойових діях. Я слідкував за безпілотніками у небі. За цей період, що я був в АТО, зі сторони Ростова-на-Дону було проникнення російської авіації, були і безпілотники. І ми вже знали, якщо у небі є безпілотник сепаратистів, то через 5-6 годин буде обстріл. Інколи вдавалося збивати ці безпілотники, щоб сепаратисти не отримали потрібної для них інформації. 

- Ви сьогодні завітали на захід, приурочений до 20 лютого – Дня Героїв Небесної сотні. Що розповідатимете молоді і, на вашу думку, чи потрібні такі зустрічі?

- Справа в тому, що по телевізору, в газеті чи Інтернеті не завжди можна прочитати повну інформацію про події на Майдані та на Сході України, а якщо виникають якісь запитання - на них нікому відповісти. А учасники Майдану та учасники антитерористичної операції – це першоджерело. Від учасників тих подій можна дізнатися правду і почути відповіді на запитання. Саме про свою участь у подіях на Майдані і про участь в антитерористичній операції я і розповідатиму школярам.

Я вважаю, що зустрічі молоді з учасниками Майдану та АТО дуже потрібні. Небесна сотня на Майдані – то був початок, а зараз пішли 200-ті (вантаж-200 - умовне кодоване позначення в армії при перевезенні тіла загиблого – прим. ред.). Заради кого? Заради молоді. Адже ми ризикували і ризикуємо своїм здоров’ям і життям заради кращого майбутнього наших дітей і мирного неба над їх головами. До того ж, незважаючи на те, що Олександрія і Кіровоградська область вільні від сепаратистів, проте, за планом сепаратистів Олександрія входить до складу територій так званої «Великоросії»  і є люди серед українців, котрі підтримують цю ідею. І я вважаю, треба розповідати молоді правду і про військові дії і про те, хто ці сепаратисти і про те, що мир і цілісність українських земель – це головне. Військові, котрі роблять усе, аби сепаратисти не просунулися далі, роблять це не за гроші, а за покликом душі.

- На зустрічі ви виступаєте як член громадської організації «Учасники АТО Олександрійщини». Розкажіть детальніше про громадську організацію, скільки у ній членів та які завдання ви вирішуєте?

- У нашій громадській організації є більше 200 членів. Це учасники антитерористичної операції, які родом з Олександрії та району. Окрім того, що ми проводимо зустрічі з молоддю і розповідаємо їм про події, що вплинули на життя кожного українця, ми намагаємося допомагати військовим. Наші хлопці повертаються зі Сходу України, маючи хвороби, і їм треба допомогти у лікуванні та реабілітації. Також ми допомагаємо у земельних питаннях і в тому, щоб виконувалися усі пільги, які передбачені державою для учасників антитерористичної операції. Намагаємося допомагати родинам, що втратили члена сім’ї -  військового під час бойових дій на Сході України. Через місяць на загальних зборах ми затвердимо план роботи на 2017 і подальші роки, і вже стане більш зрозуміло для всіх членів громадської організації, хто і як діятиме.

Катерина Карпенко

0    5399     24.02.2017


Коментарі (0)

Для додавання коментарів необхідно авторизуватися!