Таємниці старовинних світлин

На кожній з цих фотографій зазначено не тільки ім’я фотографа (чи власника ательє?), але й його адресу і, навіть, рік відкриття. Це стосується фотографів з Казані, Харкова та Санкт-Петербурга.

А як з цим в олександрійських фотографів? Проте, скільки я не крутив доступні мені оригінали фотографій М. Хайкова і Л. Смелянського — ніякої інформації я там не знайшов… Так розпочалася історія пошуків, яка завершилась цікавими знахідками і краєзнавчою статтею “Матеріали до історії фотографічної діяльності в Олександрії”. Стаття, сподіваюся, вийде друком у наступному році, але про найцікавіші моменти — спробую розповісти вже у січні.

Але наперед скажу, що у старих фотографіях є щось містичне. Я відчув це сповна…

“Збіглий час збільшує естетичну вартість фотографій, а рубці часу радше не зменшують, а збільшують привабливість об’єктів…» Зонтаг, Сьюзен. Про фотографію / Пер. З англ. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002.

Валерій Жванко, лауреат обласної краєзнавчої премії ім. Ястребова, вчитель та журналіст

Фото автора

Скан фотографії сім’ї Малошийченків люб’язно надав для публікації Іван Задоя, український письменник, літературознавець, філолог, журналіст, новеліст. Член Національної спілки письменників України.