Iсторiя

на попередню сторiнку

Історія краю через історичні постаті і створення образів

Історія краю через історичні постаті і створення образів

18 жовтня краєзнавці Кіровоградщини зібрались на традиційну осінню конференцію. Цього року організатори краєзнавчого зібрання запропонували дослідникам показати історію краю через роль особистості в історії. Тема конференції «Благословенні ви сліди…» - життя та діяльність видатних земляків. Зібрання виявилось масштабним - чимало дослідників із різних куточків Кіровоградщини завітало до обласного центру для того, щоб розповісти про свої знахідки і вкотре довести давно відому тезу про те, що в історії країни роль навіть однієї людини може багато значити.

Скажемо для початку про всіх організаторів цього традиційного зібрання краєзнавців: Державний архів Кіровоградської області, Кіровоградська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Кіровоградська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. За результатами конференції традиційно готується до видання черговий випуск науково-краєзнавчого вісника Центральної України «Між Дніпром і Бугом». Цього разу планується включити публікації понад 30 авторів. В рамках проведення конференції відбулась презентація добірки архівних докментів про Василя Сухомлинського. В експозиції представлено метричні записи про народження Марка Кропивницького, Володомира Винниченка, Юрія Яновського. Цьогорічна конференція присвячена 100-річчю архівних установ України та 100-річчю журналу «Краєзнавство», який почав свій відлік саме у буремні роки Української революції. Як завжди гостей вітала затишна конференційна зала обласного архіву, де завжди щиро вітають всіх, хто намагається доторкнутися до пошуків краєзнавчої істини – звичайний громадянин, який цікавиться конкретною темою, науковець, що опрацьовує певну тематику чи аматор-краєзнавець, який закоханий у нові пошуки.

Олександрійці представили на конференції одразу чотири дослідження. Двоє з дослідників через певні причини не змогли взяти участі у конференції, проте дві теми були запропоновані учасниками від Олександрії на обговорення.  

Надія Жахалова цікаво розповіла про непересічні постаті історії міста та всього краю - сім’ї інтелігентів, які зробили значний внесок у культурне та наукове життя – Бачинські-Цівчинські. Авторка дослідження, відомий олександрійський краєзнавець веде власний блог і є професійним дослідником, автором та упорядником книг з історії краю. До речі на цьому блозі alexandriyahistory.blogspot.com можна довідатись чимало цікавого з історії міста та краю. Надія Жахалова також підтримала акцію, яку свого часу оголосив архів щодо збирання матеріалів для продовження формування краєзнавчих фондів і передала зібрані нею матеріали, що стосуються історії міста до обласного архіву.


Автор рядків розповів про підготовлену працю з історіографії, яка нараховує більше 350 залучених до обігу краєзнавчими дослідженнями праць і свідчень про історію міста Олександрії та Олександрійського району, яке автор локалізував як північно-східне Задніпров’я. Як зазначив автор, за приблизними арифметичними підрахунками, близько 85% наявної та широковживаної літератури мають сумнівні джерела та базуються на історичному матеріалізмові, тобто пропаганді, яка маскується під історичне краєзнавство. Складення розгорнутого історіографічного огляду стане першим кроком до створення нової, очищеної від пропаганди краєзнавчої історії міста та краю вцілому.

Про матеріальну спадщину відомого письменника і поета-земляка Леоніда Чернова-Малошийченка мала бути доповідь Валерія Жванка, який до речі за результатами досліджень вже публікував у нашому виданні свої статті. Мав бути і виступ Ольги Божко про видатних лікарів Олександрії: Н. Бузаньова, Ю.Осмоловського, Н.Морозовського.

Андрій Надєждін, науковий співробітник художньо-меморіального музею О.Осьмьоркіна, розповів про сторінки життя та творчості видатного художника Єлисаветграду-Кропивницького Олександра Осьмьоркіна та зв’язок із степовим краєм, українською культурою.

Проблематику розвитку регіональної біографістики піднімала Лариса Гайда, методист обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, почесний краєзнавець України. Зокрема вона вказала на те, що життя шкільних музеїв під загрозою через невпорядкованість нормативної бази, а також через відсутність бажання деяких керівників освітніх закладів підтримувати ці осередки історичних знань. Однак там де вони функціонують, вдається підтримувати позитивній імідж закладу та формувати світогляд студентів та учнів на якісно іншому рівні.

Олексій Окулов, вчитель історії та правознавства Катеринівської школи Кіровоградського району розповів про надзвичайно цікаву особистість - Михайла Грабенка. Наш земляк був одним із активних діячів українського руху кінця XIX - початку XX століття, відомим земським діячем та стояв у витоків збирання класичного українського музичного фольклору, який зараховується до золотого фону української культурної спадщини.


Сергій Колісніченко, вчитель історії Помічнянської школи імені героя України Є. Березняка, розповів про людину-легенду – розвідника Євгена Березняка. Ця особистість недарма є легендарною для Другої світової війни, адже завдяки рішучим діям цієї людини вдалось запобігти численним військовим злочинам, а нацистський режим отримав чимало ударів на теренах Західної Європи. До речі, заступником групи легендарного розвідника був олександрієць, уродженець Марто-Іванівки Олексій Шаповалов.

Про тяжкі випробовування які випали на долю жінок, що пов’язали своє життя із Добровеличківщиною розповіла вчитель історії місцевої школи Олена Устюжаніна. Вона зібрала та опрацювала спогади учасників Другої світової війни, деталізувала факти на підставі приватних архівів учасників війни, їх особистих вражень.

Сергій Гайдук з Захарівського музею історії Світловодської районної ради нагадав про поетичну постать краю - письменника і поета Віктора Соколова. А також розповів про заплановані краєзнавчі читання, що відбудуться наприкінці цього року на Світловодчині і будуть присвячені зниклим населеним пунктам краю – селам, яких нема  навіть на картах, але залишились у історичних документах та душах людей.

Цікава доповідь про місто дитинства поета Арсенія Тарковського - Єлисаветград-Кропивницький пролунала від завідувачки музеєм письменника, Віри Зінченко. Варто сказати, що музей діє на волонтерських засадах та відкритий для всіх бажаючих і є безкоштовним.

Керівник музею історії села Хмельове Маловисківського району Зінаїда Шевченко розповіла про майстра-конструктора клавішної бандури Івана Гладиріна, про якого залишилось мало матеріальних пам’яток, крім найвишуканішої бандури, зробленої руками земляка-майстра, що зберігається у столичному музеї.

Видатний краєзнавець і невтомний дослідник історії краю, ініціатор і організатор місцевого краєзнавчого музею Д.Проскаченко. Саме про життя і діяльність цієї людини розповіли його учні і ті, хто підтримує історичне краєзнавство на теренах Добровеличківки розповіла вчитель історії та правознавства Віра Мар’янова.

Образ соратника Василя Сухомлинського та організатора і ідейного засновника школи нового зразка - С.Максютіна – показала Світлана Щербина.

Актуалізувала питання особистого значного внеску у розвиток археологічних знань про історію краю археолога Нінель Бокій, молодший науковий співробітник відділу історії обласного краєзнавчого музею Вікторія Безверха.

Ольга Голованьова з Маловисківського району поділилась розповідями про видатних особистостей краю та друковані праці, які висвітлюють історію краю, зокрема населеного пункту із колоритною назвою Злинка.


На завершення конференції провідний науковий співробітник Державного архіву Кіровоградської області, кандидат філологічних наук Віктор Білоус зазначив, що краєзнавці, які взяли участь у краєзнавчій конференції, у своїх виступах у своїй роботі користується тими принципами тими засадами котрими користувались митці, що створювали перші образи християнства. Ці малюнки були простими, рівень мистецтва аматорським, проте сила і глибина цієї творчості вражає і сьогодні. Зі словами відомого науковця Кіровоградщини складно не погодитись, як і з баченням директора Державного архіву Кіровоградської області, голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олега Бабенка розвитку досліджень. До архіву, як до джерела мають звертатись науковці, це – невичерпне джерело історичних пошуків для всіх дослідників.

Текст і фото -

Віктор Голобородько

0    282     25.10.2017


Коментарі (0)

Для додавання коментарів необхідно авторизуватися!