Олександрія незалежна. Рік 1991

Така подвійна гра депутатського корпусу цілком узгоджувалась із точкою зору більшості олександрійців, які, з одного боку, вважали за краще мати самостійну державу, а з іншого – намагались не віддалятись від недавнього минулого. До результатів роботи комісії щодо дій міських можновладців під час ГКЧП ми повернемось пізніше, а зараз спробуємо детальніше розглянути питання про те, чому такі процеси відбувались в суспільстві, і чому монолітна партія, яка мала вертикаль зверху до низу, силові структури і всі важелі впливу, не змогла втримати владу.

На початку 90-их років минулого століття простих громадян, які не мали відношення до партійно-бюрократичної еліти, ситуація в країні не влаштовувала, хоча і радикалізації настроїв не відбулось, які були б достатні для революційних змін. До речі, політична напруга з’явилась не завдяки ідеологічним лозунгам та закликам, а через суттєві життєві проблеми, катастрофічний стан соціально-економічного розвитку суспільства. Стара система відверто не справлялась із утриманням в своїх руках не тільки загальнополітичного, морального впливу на більшість населення, але й неспроможна була відновити економіку, що була вкрай зарегульована, і хоча мала величезні ресурси, однак не мала можливості забезпечити найнеобхіднішим простих працівників заводів, шахт, невиробничої сфери.

Ще на початку 1991 року керівники міста зазначали, що новий 1991 рік стане роком ринкових відносин, а розшарування суспільства на партії, політичні течії, групи, союзи “практично кожного з нас зробило небайдужим до своєї долі”.

Але варто згадати, що ще у 1990 році було закладено фундамент нової української державності, в тому числі в Олександрії, оскільки обрання місцевої влади відбувалось без керівної ролі комуністичної партії, а завдяки альтернативним пропозиціям. Фактично у березні 1990 року відбулись перші вільні вибори місцевого і вищого рівня – обрані депутати місцевих рад та депутати парламенту України могли бути представниками не тільки Компартії, але й громадського руху, опозиційного владі політичного об’єднання.

В січні 1990 року за цим новим законодавством були висунуті кандидати у депутати місцевих рад, а в березні 1990 року відбулась перша сесія міської ради, яка обрала президію, виконавчий комітет та комісії ради, а також голову ради Олексія Скічка та голову виконкому Вадима Бовдура. Тоді ж почалась серйозна дискусія в партійних органах міста, зокрема під час XXX міської партійної конференції. Лише у червні завершилось формування міської ради після проведення довиборів по всіх мажоритарних округах.

Олександрійська міська рада 1 скликання складалась із 140 депутатів. Взагалі у депутатському корпусі першого скликання незалежної України проходили довибори, а дехто з депутатів помер або виїхав за межі міста і склав повноваження, частина депутатів склала мандат через несумісність мандата депутата з іншими посадами.

Статистика депутатського корпусу була досить показовою. Депутатів, які були членами Комуністичної партії Радянського Союзу, налічувалось 100, а єдиним депутатом від альтернативного політичного руху був депутат від Партії демократичного відродження України. Безпартійних налічувалось 44. З депутатів керівні посади обіймало 73 депутати, а службовцями, робітниками, пенсіонерами було 72 депутати. Достроково припинено повноваження або іншим чином позбавлено статусу депутата 12 осіб.

З арифметичних підрахунків одразу стає зрозумілим, що більшість депутатів формально були комуністами і повинні були підпорядковуватись вказівкам згори. Проте депутати ухвалювали рішення досить вільно, адже жахливий економічний та політичний стан країни не грав на руку представникам раніше всесильної партійної номенклатури, які навіть моральними стимулами не завжди могли переконати голосувати проти волі народу.

Список першої каденції олександрійського місцевого парламенту є досить цікавим, тому публікуємо основні дані про тих, хто взяв на себе сміливість управляти містом у розбурханій стихії політичної та економічної кризи. Пропонуємо його за інформацією офіційного сайту міської ради.

В’ячеслав Ананьєв, директор Марто-Іванівської середньої школи, член КПРС.

Олександр Антоненко, представник органу Держприймання науково-виробничого об’єднання «Етал», член КПРС.

Сергій Аріненко, бригадир брикетної фабрики «Байдаківська», позапартійний. Депутатські повноваження достроково припинені у зв’язку зі смертю 10.02.1991.

Ганна Атрощенко, майстер виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, член КПРС.

Лідія Бабіна, викладач радгоспу-технікуму, позапартійна.

Валерій Бабічев, завідуючий терапевтичним відділенням міської лікарні №3, член КПРС.

Василь Балабуха, начальник дільниці розрізобудівельного управління №3 тресту «Олександріярозрізобуд», позапартійний.

Анатолій Балуба, директор Олександрійської школи-інтернату, член КПРС.

Валерій Бараненко, лікар-стоматолог міської стоматологічної поліклініки, член КПРС.

Іван Баранов, викладач культурно-освітнього училища, позапартійний.

Володимир Бесараб, заступник начальника по політичній частині загону воєнізованої пожежної охорони №1, член КПРС.

Володимир Бєлолапотков, секретар парткому будівельних підрозділів тресту «Кіровоградбуд», член КПРС.

Олександр Біденко, електромонтажник заводу підйомно-транспортного устаткування, член КПРС. Депутатські повноваження достроково припинені на 14 сесії міської ради 28.05.1993 на підставі власної заяви.

Вадим Бовдур, директор ТЕЦ 1-2, член КПРС.

Олександр Богуцький, майстер цеху ТЕЦ 1-2, позапартійний.

Володимир Бондар, коваль шахти ім. Ленінського Комсомолу, позапартійний.

Василь Братченко, підземний електрослюсар шахти «Світлопільська», позапартійний.

Іван Власенко, електрослюсар брикетної фабрики «Байдаківська», позапартійний. Депутатські повноваження достроково припинені на 14 сесії міської ради 28.05.1993 у зв’язку зі смертю.

Олександр Водолазкін, головний лікар центральної міської лікарні, член КПРС. Депутатські повноваження достроково припинені на 6 сесії міської ради 22.03.1991 у зв’язку з обранням членом виконавчого комітету.

Анатолій Вородін, бригадир прохідників шахти «Верболозівська», член КПРС.

Депутатські повноваження визнані на 3 сесії міської ради 14.09.1990.

Петро Воронін, інженер районного вузла зв’язку, позапартійний.

Олександр Воропаєв, секретар парткому брикетної фабрики «Димитровська», член КПРС.

Сергій Галенко, лікар-психіатр психоневрологічної лікарні, позапартійний. Депутатські повноваження достроково припинені на 10 сесії міської ради 05.03.1992 на підставі власної заяви.

Володимир Гаценко, старший майстер заводу «Автоштамп», позапартійний.

Віталій Герасименко, голова профспілкового комітету рудоремонтного заводу, член КПРС.

Григорій Глушко, секретар парткому заводу ПТУ, член КПРС.

Обраний заступником голови міської Ради народних депутатів на 1 сесії міської ради 27.03.1990.

Віктор Голик, електрозварювальник брикетної фабрики «Байдаківська», позапартійний.

Анатолій Гончар, голова комітету профспілки відділу охорони при відділі внутрішніх справ міськвиконкому, член КПРС.

Василь Гончаренко, бригадир водіїв автобази «Олександріявугілля», член КПРС.

Станіслав Горяка, завідуючий хірургічним відділенням поліклініки центральної міської лікарні, позапартійний.

Микола Гунько, начальник цеху м’ясокомбінату, позапартійний.

Олександр Дмітрієв, секретар партійного комітету автобази «Олександріявугілля», член КПРС.

Георгій Дубівка, директор педагогічного училища, член КПРС.

Володимир Ельбазов, вчитель середньої школи №15, член Партії демократичного відродження України.

Валентин Жахалов, журналіст, кореспондент міськрайонної газети «Ленінський прапор», позапартійний.

Наталія Заболотнікова, директор Будинку піонерів і школярів ім.О.Шакало, член КПРС.

Станіслав Замрига, водій автобази «Олександріявугілля», позапартійний.

Таміла Запорожець, голова міського комітету товариства Червоного Хреста УРСР, позапартійна.

Станіслав Златкін, інженер ТЕЦ 1-2, член КПРС.

Руслан Іваненко, токар заводу «Автоштамп», позапартійний.

Віктор Ільченко, інженер відділу капітального будівництва заводу «Автоштамп», позапартійний.

Ольга Какуліна, інженер інформаційно-обчислювального центру «Олександріявугілля», член КПРС.

Віктор Калішевич, директор музичної школи №1, член КПРС.

Віктор Кас’яненко, машиніст екскаватора розрізу «Бандурівський», член КПРС.

Володимир Кімлик, інженер по раціоналізації і новій техніці ремонтно-механічного заводу виробничого об’єднання «Украгропромреммаш», позапартійний.

Анатолій Кісільов, голова виконкому Пантаївської селищної Ради, позапартійний.

Станіслав Клочко, майстер науково-виробничого об’єднання «Етал», позапартійний.

Світлана Кобеляцька, інженер-бригадир бюро технічної інвентаризації, позапартійна.

Наталія Коваленко, директор середньої школи №12, член КПРС.

Петро Ковальчук, секретар партійного комітету заводу підйомно-транспортного устаткування, член КПРС.

Іван Кожем’якін, пенсіонер, позапартійний.

Депутатські повноваження визнані на 10 сесії міської ради 05.03.1992.

В’ячеслав Колесніков, військовослужбовець військової частини 01094, член КПРС.

Юрій Колісник, підземний гірничий робітник шахти ім. Ленінського Комсомолу, позапартійний.

Василь Конограй, керівник групи конструкторів відділу №14 науково-виробничого об’єднання «Етал», член КПРС.

Євгеній Константинов, електрозварювальник ремонтно-механічного заводу, член КПРС.

В’ячеслав Контар, директор авторемонтного заводу, член КПРС.

Микола Корецький, заступник начальника відділу охорони при відділі внутрішніх справ міськвиконкому, член КПРС.

Михайло Корінь, прокурор міста Олександрії, член КПРС. Депутатські повноваження достроково припинені на 9 сесії міської ради 20.09.1991 на підставі власної заяви.

Михайло Корнієнко, механік заводу залізобетонних виробів, член КПРС.

Людмила Король, директор середньої школи №6, член КПРС.

Тетяна Коротинська, секретар комітету комсомолу середнього професійно-технічного училища №7, позапартійна.

Катерина Косенко, начальник промислової лабораторії райенергоуправління, член КПРС.

Микола Кошеленко, терміст заводу «Автоштамп», позапартійний.

Валентина Кравець, майстер зміни швейної фабрики, член КПРС.

Валентин Кравцов, електрослюсар заводу гірського воску, позапартійний.

Володимир Кравченко, начальник виробничого відділу геологорозвідувальної експедиції, член КПРС.

Наталія Кравченко, заступник секретаря комітету комсомолу науково-виробничого об’єднання «Етал», член КПРС. Депутатські повноваження достроково припинені на 14 сесії міської ради 28.05.1993 у зв’язку з виїздом за межі міської Ради.

Віктор Кривко, електрослюсар шахти «Світлопільська», член КПРС.

Володимир Кудря, голова комітету профспілки фабрики діаграмних паперів, член КПРС.

Василь Кулініченко, майстер брикетної фабрики «Димитровська», член КПРС.

Василь Куницький, пенсіонер, позапартійний.

Олександр Купченко, начальник планово-економічного відділу автотранспортного підприємства 13506, член КПРС.

Віктор Кучеренко, майстер заводу підйомно-транспортного устаткування, позапартійний.

Володимир Кущ, у скликанні обирався депутатом двічі по виборчим округам №136 та №135.

– директор заводу залізобетонних виробів, позапартійний.

Депутатські повноваження достроково припинені 22.05.1990 у зв’язку з його обранням на посаду першого заступника голови міськвиконкому;

– директор заводу «Буддеталь», позапартійний.

Депутатські повноваження визнані на 10 сесії міської ради 05.03.1992.

Василь Лазаренко, заступник директора по виробництву розрізу «Бандурівський», член КПРС.

Владислав Латиш, адвокат юридичної консультації м.Олександрії, член КПРС.

Світлана Лебідь, директор середньої школи №17, член КПРС.

Георгій Лиморенко, інженер автобази «Олександріявугілля», позапартійний.

Анатолій Литвин, секретар комітету комсомолу педагогічного училища, член КПРС.

Анатолій Макеєв, завідуючий відділенням комунальної гігієни міської санітарно – епідеміологічної станції, позапартійний.

Валерій Малоок, директор розрізу «Костянтинівський», член КПРС.

Петро Маляренко, прохідник шахти ім. Ленінського Комсомолу, член КПРС.

В’ячеслав Манжос, інженер-конструктор спеціального конструкторського бюро науково-виробничого об’єднання «Етал», позапартійний.

Олександр Марков, головний інженер розрізу «Верболозівський», член КПРС.

Юрій Марков, учитель фізики неповної середньої школи №3, позапартійний.

Валентина Мартиняк, завідуюча яслами-садком №16, позапартійна.

Ганна Маслінова, секретар комітету комсомолу автобази «Олександріявугілля», член КПРС.

Анатолій Матяж, електромонтер райенергоуправління, член КПРС.

Валентина Матяш, директор будинку-інтернату ветеранів праці, член КПРС.

Василь Махиня, генеральний директор виробничого об’єднання по видобутку вугілля «Олександріявугілля», член КПРС.

Костянтин Миронов, електрослюсар шахти ім.Ленінського Комсомолу, позапартійний.

Геннадій Могилей, вчитель середньої школи №15, член КПРС.

Депутатські повноваження визнані на 3 сесії міської ради 14.09.1990.

Юрій Мозжев, машиніст екскаватора розрізобудівельного управління №2 тресту «Олександріярозрізобуд», член КПРС.

Василь Васильович Мороз, перший секретар міського комітету комсомолу, член КПРС.

Василь Олексійович Мороз, інженер-конструктор фабрики діаграмних паперів, член КПРС.

Володимир Мостовий, майстер-бригадир ТЕЦ-3, член КПРС.

Андрій Мох, заступник директора з економіки заводу підйомно-транспортного устаткування, член КПРС.

Борис Наумов, заступник начальника цеху №12 спеціального конструкторського бюро науково-виробничого об’єднання «Етал», член КПРС.

Микола Невкипілий, слюсар рудоремонтного заводу, член КПРС.

Юрій Новіков, начальник цеху фабрики діаграмних паперів, член КПРС.

Анатолій Оладенко, бригадир теслярів будівельного управління «Житлобуд», член КПРС.

Лідія Орехова, керуючий Агропромбанком, член КПРС.

Андрій Півняк, директор міського побутового комбінату, член КПРС.

Володимир Підопригора, старший оперуповноважений відділу внутрішніх справ міськ- виконкому, член КПРС.

Петро Піхальонок, директор медичного училища, член КПРС.

Віктор Подрєзов, директор шахти «Світлопільська», член КПРС.

Олександр Приходько, дільничий геолог розрізу «Костянтинівський», член КПРС.

Іван Рижов, голова міського комітету народного контролю, член КПРС.

Володимир Рогоза, начальник загону воєнізованої пожежної охорони №1, член КПРС.

Анатолій Роженко, заступник начальника ливарного цеху рудоремонтного заводу, член КПРС.

Олексій Руденко, заступник начальника відділу внутрішніх справ міськвиконкому, член КПРС. Депутатські повноваження достроково припинені на 6 сесії міської ради 22.03.1991 на підставі власної заяви у зв’язку з виїздом з міста.

Володимир Савченко, наладчик станків заводу підйомно-транспортого устаткування, член Комуністичної партії України.

Валерій Сазонов, секретар Кіровоградського теркому профспілки робітників вугільної промисловості, член КПРС.

Людмила Самченко, голова профспілкового комітету центральної міської лікарні, член КПРС.

Анатолій Севідов, голова міського народного суду, член КПРС. Депутатські повноваження достроково припинені на 5 сесії міської ради 18.01.1991 на підставі власної заяви та у зв’язку з неможливістю суддів бути депутатами.

Сергій Сенько, помічник машиніста бурового станка геологорозвідувальної експедиції, член КПРС.

Валерій Ситніков, бригадир електрослюсарів шахти ім.Ленінського Комсомолу, член КПРС.

Михайло Скакун, заступник командира роти по політичній частині відділу охорони при відділі внутрішніх справ міськвиконкому, член КПРС.

Олексій Скічко, секретар міськкому Комуністичної партії України, член КПРС.

З 27.03.1990 обраний головою міської Ради народних депутатів.

Олександр Соколовський, інженер-економіст розрізу «Верболозівський», член КПРС.

Віктор Солод, електрослюсар шахти «Верболозівська», позапартійний.

Анатолій Сорочан, заступник директора рудоремонтного заводу, член КПРС.

Аркадій Сосновський, шліфувальник заводу «Автоштамп», позапартійний.

Валентина Спільник, завідуюча методичним кабінетом відділу народної освіти міськ- виконкому, член КПРС.

Леонід Стасюк, головний лікар дитячої міської лікарні, член КПРС.

Володимир Тиханський, співробітник міського відділу Управління комітету державної безпеки УРСР по Кіровоградській області, член КПРС. Депутатські повноваження достроково припинені на 6 сесії міської ради 22.03.1991 на підставі власної заяви у зв’язку з виїздом з міста.

Микола Тупікін, заступник директора по якості заводу «Поліграфтехніка», член КПРС.

Юрій Федоренко, заступник начальника по роботі з особовим складом районного відділу внутрішніх справ, член КПРС.

Юрій Фільчаков, начальник відділу робітничого постачання об’єднання «Олександріявугілля», член КПРС.

Михайло Фрідман, соціолог науково-виробничого об’єднання «Етал», позапартійний.

Семен Хода, директор фабрики діаграмних паперів, член КПРС.

Іван Хоцький, електромонтер науково-виробничого об’єднання «Етал», член КПРС.

Ігор Царьов, лікар-бактеріолог міської санітарно-епідеміологічної станції, позапартійний.

Олександр Цишковський, директор по кадрах та побуту об’єднання «Олександріявугілля», член КПРС. Депутатські повноваження достроково припинені 28.07.1991 у зв’язку зі смертю.

Віталій Чабан, вчитель історії середньої школи №5, член КПРС.

Микола Чернов, голова міської ради ветеранів війни і праці, член КПРС. Депутатські повноваження достроково припинені на 14 сесії міської ради 28.05.1993 у зв’язку зі смертю.

Микола Чубенко, гірничий робітник шахти «Верболозівська», позапартійний.

Зоя Шаулова, начальник планового відділу управління торгівлі міськвиконкому, позапартійна.

Раїса Шевченко, директор хлібозаводу, член КПРС.

Володимир Шингарьов, військовослужбовець військової частини 01094, член КПРС.

Іван Шляпніков, інженер автотранспортного підприємства 13561, член КПРС.

Борис Шнапер, директор заводу гірського воску, член КПРС.

Микола Шолохов, водій автотранспортного підприємства 13506, член КПРС.

Борис Штейн, електромонтер техслужби відділу охорони при відділі внутрішніх справ міськвиконкому, позапартійний.

Анатолій Юнак, гірничий майстер розрізу «Костянтинівський», член КПРС.

Михайло Ягоденко, заступник начальника по роботі з особовим складом відділу внутрішніх справ міськвиконкому, член КПРС.

Віктор Голобородько