Олександрія незалежна. Рік 1991

День Конституції України — державне свято України, яке відзначається щорічно 28 червня на честь прийняття Конституції України того ж дня 1996 року. Це сталося на п’ятий рік після проголошення Незалежності. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня — загалом безперервно 23 години. Під час голосування «за» висловилися 315 парламентарів. Проте до цього дня було ще чимало днів і ночей, коли Україна на політичному полі почала виборювати незалежність. Все починалось у 1991 році. Саме до чергової річниці Дня Конституції та Дня Незалежності ми присвячуємо нашу публікацію.

30 серпня була створена комісія з депутатів і співробітників міської влади для контролю над приміщеннями міських комітетів Комуністичної Партії України і Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України. Приміщення доручено для охорони міліції. Відповідне рішення викликане тим, що напередодні власність комуністичної партії було передано у державну власність рішеннями Верховної ради України.

31 серпня по радіо було оголошено про законодавчий акт щодо припинення діяльності Компартії України. В цей же день видано розпорядження голови міської ради і міськвиконкому О.Скічка про опечатування службових кабінетів міського комітету Компартії України.

1 вересня біля будинку міської ради відбувся мітинг, в якому беруть участь прихильники місцевого осередку Руху, а також інших демократичних партій. У мітингу взяли участь депутати обласної та міської ради, представники місцевого осередку організації “Меморіал”. На мітингу висловлена підтримка рішень верховної ради по проголошенню незалежності України, засуджено дії учасників “путчу”.

В резолюції мітингу висловлювались вимоги щодо притягнення до відповідальності учасників путчу та тих, хто не використав свого службового становища для протидії заколотникам. Щодо міської ради та міського виконавчого комітету, учасники мітингу вимагали відставки, бо, на думку учасників мітингу, місцева влада зайняла очікувальну позицію, не засудила дії ГКЧП. До складу комісії по розслідуванню дій посадових осіб під час перевороту протестувальники вимагали включити представників від громадських організацій і рухів. Також пролунала вимога створити в трудових колективах страйкові (робітничі) комітети і загальноміський страйковий комітет. Також громадськість вимагала створити депутатсько-громадський комітет для сприяння формування Української національної гвардії та вимагалось від міської ради на черговій сесії прийняти рішення про підняття біля приміщення ради синьо-жовтого прапора.

Міська влада поступово почала готувати жителів міста до нового погляду на події, але ставати на бік тих, хто вимагав кардинальних змін, не стала. 4 вересня знову із зваженою і примирювальною оцінкою подій під час ГКЧП виступив голова Олександрійської міської ради О.Скічко. За висловом керівника міста, політичну обстановку в Олександрії в дні путчу 19-21 серпня можна оцінити як досить зважену.

14 вересня міське офіційне видання повідомляє про проведення позачергової сесії міської ради і створення тимчасової комісії міської ради по перевірці діяльності посадових осіб, державних органів влади, громадських об’єднань та організацій у зв’язку з державним переворотом 19-21 серпня 1991 року. В склад комісії обрано 11 депутатів, в тому числі головою комісії обрано М.Фрідмана, заступником голови С.Горяку, секретарем В.Жахалова, членами комісії А.Вородіна, В.Гончаренка, В.Ільченка, А.Литвина, П.Маляренка, К. Миронова, В.Попідпригору, А.Сосновського.

Публікується положення комісії, яка починає працювати у приміщенні міської ради. Комісія мала спеціальні повноваження, в тому числі певні елементи повноважень слідчих органів. Наприклад, повноваження щодо отримання документів і інформації, в тому числі від слідчих міліції. Через невиконання законних вимог комісії, представника влади могли усунути від посади.

Офіційному повідомленню про сесію міської ради 20 вересня передувала робота комісії, чий звіт розглядали на засіданні. Спочатку депутати ухвалили рішення про підняття синьо-жовтого прапору України перед міською радою. Проте сесія вирішила залишити і радянський прапор УРСР.

Віктор Голобородько

(далі буде)