Культурно-освітній центр Толока: антимузей у Попельнастому, як простір реалізції мрій

«Це реалізація мрій. Коли мрії реалізовуються, завжди трохи лячно. Думаєш чи це не сон? Але відчуваєш, що ти у реальності, коли перебуваєш у цьому просторі створеному фізично», – говорить фундатор незвичайного проекту із традиційною для українців назвою – «Толока». 

Валерій Жванко запросив журналістів міста і області на відкриття своє мрії у сонячний день 19 жовтня. І дійсно, цей простір суттєво відрізняється від традиційних музеїв, галерей чи інсталяцій.

«Хотілося, щоб це було відмінним від традиційних музеїв, які працюють під певними гаслами і зі своїм баченням освітніх та культурних завдань. У музеї ми звикли «руками не чіпати». А тут навпаки – через дотик до минулого, до його проявів, через спілкування з історією, люди стають ближче. Ближче до свого коріння», – переконує Валерій Жванко.

Перевірити чи вдалось це реалізувати Валерію Жванку та його помічникам досить просто – варто самому поринути у світ інсталяцій, інтерактивних об’єктів та всіх інших таємничих закутків «Толоки». Центр не схожий на музей, хоча попельнастівці за очі називають його саме так. Перший крок у «Толоці» відвідувач робить до колективного портрету попельнастівців. І все продовжується реальними, живими і зрозумілими кожному сельчанину, фрагментами з життя. Часовий відлік тут може перериватись, лінія часу перехрещуватись: минуле виринає із спогадів про традиційний український побут вишиванкою, але потім детонується віднайденими шматками снарядів часів Другої світової і атрибутами фронтового життя Антитерористичної операції на сході України.

Фундамент колекції центру – зібрання старожитностей Максима Щербакова, що нині вже відійшов у вічність. Передане сім’єю зібрання у подарунок попельнастівській громаді, нині частково інтегровано у експозиції центру. Але окрім цього, кожна часточка центру створювалась документами, фотографіями, предметами побуту попельнастівців. Люди приносили те, що дороге душі, що віддзеркалює світ, фіксує життя на цьому куточку українського степового роздолля.

Одна з частин центру — міні-галерея. Художні образи, створені митцями Кіровоградщини саме тут, у Попельнастому, на дивовижу органічно продовжуються у іншому залі, де тізер фільму розповідає про село у всій його первинній, степовій красі. Все це в образах, у творчому сприйнятті і відображенні.

У «Толоці» немає золота, срібла, раритетів, за які колекціонери віддали б останню сорочку. Тут зовсім інша атмосфера. Вона нагадала мені шкільну. Коли ватага дітей, у яких горять очі від пошуку небаченого, коли є спрага до знань, і ці знання виходять далеко за межі заздалегідь визначених ліній  шкільної програми. Музейний простір має свої переваги. Але у цьому просторі, створеному як реалізація мрії, сміливо комбінується кожен елемент – інтерактивні експонати і галерейний куточок, майданчик для майстер-класу і деталі квест-маршруту. Саме так, «Толока» містить у собі фрагменти квесту, який діти і дорослі можуть спробувати пройти. Кожен крок — це ще одна частина життя села, всієї громади. І кожен цей фрагмент історії деідеологізований. У ньому є світлі і темні сторінки, пошуки історичної правди, яку зрештою кожен знаходить сам, спираючись на позбавлені декорування, факти.

І важливий момент. Чимало центрів і дозвіллєвих закладів працюють за гроші. Це – об’єктивна реальність часу. Проте «Толока» є безкоштовним для відвідувачів закладом. Тут об’єднуються ідеї людей, реалізація їх за підтримки спеціалістів. А місцева бібліотека отримує друге дихання, адже тепер має нове, зручне і затишне приміщення, де є місце для серйозного читання, вивчення комп’ютерної грамотності і дитячий куточок для малюків, що тільки дізнаються про книгу.

Кожен по-своєму оцінив «Толоку» . І дійсно вона викликає різні емоції. І це дуже добре. Бо для такого простору гірше всього стандартне мислення і назавжди закам’яніле сприйняття минулого і сьогодення. Ось як оцінили «Толоку» ті, хто був на відкритті, хто перерізав червону стрічку і хто просто насолоджувався моментом зустрічі із культурно-освітнім центром.

Ольга Коріненко, голова Олександрійської районної ради

«Попельнасте – це давня історія, цікаві історичні події. Культурно-освітній центр буде надихати новими ідеями і планами жителів села».

Юрій Коваль, перший заступник голови Олександрійської районної державної адміністрації 

«Толока» – це дотик до історії. Історії, яку повинні знати як старше покоління, так і молодь, щоб молоді люди дійсно були патріотами нашої країни, нашого краю, свого села».

Олег Волянський, Попельнастівський сільський голова

«Ця ідея була ще з 2000-их років, коли я працював разом із Валерієм Івановичем у школі. Я ніколи не ставив культуру у останню чергу, але справді, були інші нагальні проблеми, які потрібно вирішувати на посаді сільського голови. Житловий фонд у нас невеликий, щоб можна було отак запросто щось побудувати заново чи реконструювати і так все відкладалось на інший час. В кінці 2016 року ми спілкувалися із Валерієм Івановичем і вирішили все ж розпочати створення центру. Сесія підтримала ідею. З березня 2017 року ми працювали над її втіленням, разом із сельчанами. Багато людей допомагало. Але ми і вклали чимало – біля 700 тисяч гривень. Я сподіваюсь, що центр допоможе об’єднати новостворювану громаду. Це дозволить активніше залучати людей з різних сіл Попельнастівської ОТГ до спілкування, створення і реалізації спільних проектів».

Віктор Голобородько, член Національної спілки краєзнавців України

Фото Віктора Голобородька