Масляна – тиждень зі смачними млинцями та веселими гуляннями

У наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2018 році масничний тиждень розпочнеться 12 лютого і триватиме до 18 лютого. Сім днів поспіль дозволено їсти масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

У народі свято Масляної асоціюється зі смачними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну та прогнати геть зиму.

Кожен день Масниці має своє значення і на кожен день припадають якісь певні події. Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна і Широка Масляна. Вузька Масляна – перші три дні: понеділок, вівторок і середа, а Широка Масляна – це останні чотири дні: четвер, п’ятниця, субота та неділя. У старі часи перші три дні селяни ще займалися господарськими роботами, а з четверга працювати заборонялося, тому що починалася Широка Масляна.

Понеділок – Зустріч

У цей день починали пекти млинці, а найперший спечений млинець обов’язково віддавали жебраку, щоб той згадав душі покійних родичів і дорогих людей. Люди запрошували рідних і знайомих у гості на млинці, а свекор зі свекрухою вранці відправляли невістку на день до батька й матері, щоб увечері самим прийти до сватів у гості.

У перший день Масляної з соломи, старого одягу та інших підручних матеріалів споруджувалося опудало великої товстої баби, яке насаджували на кіл і ставили на головній площі міста або села.

Вівторок – Загравання

У народі цей день називали Загравання: на гуляння виходила молодь, народ починав активно ходити одне до одного в гості. Парубки запрошували дівчат покататися на санях під завзятий дзвін бубонців або спуститися з крижаної гірки, одним словом – загравали з красунями.

Середа – Ласуня

Вважалося, що на Масляну, а особливо в середу – ласуню, потрібно з’їсти стільки млинців, скільки душа забажає. Тому в кожному будинку накривали багатий стіл. Особливо готувалися тещі, адже саме в цей день до них у гості просто зобов’язані були заглянути зяті (у тому числі й майбутні, які вже отримали батьківське благословення на укладення шлюбу).

Четвер – Розгуляй

(інші назви: Розгул, Широкий розгул, Перелом, Широкий Четвер)

Із четверга починалася Широка Масляна, роботи по господарству припинялися, а святкування розгорталися на всю широчінь. Народ вдавався до всіляких потіх, влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які супроводжувалися поїданням млинців і всіляких страв.

П’ятниця – Тещині Вечірки

Ще в четвер ввечері зять зобов’язаний був зайти до тещі, вклонитися їй у пояс і покликати до себе на млинці. А зранку з цією ж метою в будинок тещі він посилав «кликачів» – в основному своїх молодих родичів і друзів. У цей день теща зі своїми подругами і родичами приходила з візитом в гості до зятя на млинці, а млинці в цей день пекла вже її донька.

Зять ввечері зобов’язаний був виконати свій святий обов’язок: прокатати задоволену та ситу тещу вулицями села або містечка.

Субота – Золовчині посиденьки

Масниця – свято, що зміцнює сім’ю. Тому згадували і ще про одну родичку (якщо, звичайно, така була) – сестру чоловіка. Для неї готували спеціальний подарунок і в суботу звали в гості на млинці, щоб вручити презент. А ще в суботу ввечері відбувалося головне дійство Масляної – спалювання опудала зими.

Неділя – Проводи Масляної або Прощена неділя

У цей день потрібно було обійти всіх родичів і знайомих, і попросити у них вибачення за умисні або несвідомі образи, щоб вже на наступний день розпочати Великий піст із миром в душі. При зустрічі з людиною слід триразово поклонитися і випросити взаємного прощення: «Прости мене, в чому я винен чи згрішив перед тобою». «Хай вибачить тебе Бог, і я прощаю», – такою була відповідь. На знак примирення обов’язково потрібно було тричі поцілуватися.

У цей день ходили і на кладовище, щоб пом’янути близьких і залишити на могилах млинці. А ввечері родина знову збиралася за великим столом. Головна страва, як не дивно, вже не млинці, а вареники із сиром і сметаною.