Свято Хрещення: традиції, історія свята, звичаї, прикмети

Що у водохресний святвечір поставити на стіл, як розважитися і як брати цілющу водохресну воду.

Історія свята

Хрещення Господнє – одне з найдавніших християнських свят. Ще його називають «Єпіфанія» – явище, або «Феофанія» – Богоявлення.

До V століття було прийнято святкувати народження і хрещення Ісуса Христа в один і той же день – 6 січня. Потім Різдво перенесли на 25 грудня (за юліанським, а пізніше і за григоріанським календарем). Зроблено це було в тому числі і для того, щоб поєднати язичницьке свято зимового сонцестояння з новим християнським.

Так з’явилися Святки – низка святкових днів від Святвечора до передодня Хрещення. Східні християни, в тому числі й українці, відзначають ці дати за старим стилем, а за новим, відповідно, – від 6 до 19 січня.

Вечеря і «голодна кутя»

Напередодні Водохреща, 18 січня, віруючі протягом дня постять, а ввечері відзначають другий Святий Вечір – водохресний святвечір або, як в народі кажуть, «Голодну кутю». Голодною вона називається тому, що з ранку все встигає зголодніти.

Вся сім’я, як і в різдвяний Святвечір, збирається за столом. Пісне Меню: смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутя та узвар.

Перед тим, як почати вечерю, господар будинку за традицією брав ложку куті, підходив до вікна та запрошував мороз скуштувати частування, примовляючи: «Раз мороз не йде в дім, хай не йде і на врожай!».

Діти теж закликали мороз на всі лади, припадаючи до вікон. Але потім притихали: за вечерею належить вести спокійні розмови і не шуміти.

Залишки куті в селі було прийнято віддавати курям, а в окремий горщик складали по три ложки кожної страви зі святкового столу. Із цього горщика повинен був їсти той, хто останнім на Водохреща повертався додому з річки. Суміш млинців із варениками і рибою, мабуть, була не дуже смачною, тому всі намагалися повернутися якомога швидше.

Жива вода

Особливу роль на свято Хрещення відіграє вода. Найперша згадка про шанування води, набраної в день Хрещення Господнього, та про її чудесні властивості (в першу чергу здібності не псуватися протягом довгого часу) міститься в одній з антиохійських проповідей Іоанна Златоуста:

«У це свято всі, почерпнувши води, приносять її додому і зберігають на весь рік, оскільки сьогодні освячені води; і відбувається явне знамення: ця вода в суті своїй не псується з часом, але, почерпнута сьогодні, вона цілий рік, а часто два і три роки, залишається неушкодженою і свіжою»..

У пам’ять про те, що Христос своїм Хрещенням освятив воду, напередодні свята вода освячується в церквах, в саме ж свято Богоявлення – в річках, колодязях, озерах. Освячується вода особливим чином – великим Йорданським (від назви річки, де хрестили Ісуса) освяченням і називається хрещенською.

Увечері 18 січня у дворах храмів тягнуться довгі черги за святою водою. Якщо людина з якоїсь причини не може піти на службу, можна взяти просту воду із звичайної водойми в водохресну ніч. Їй теж приписують цілющі дії, хоча святою таку воду не можна вважати.

19 січня, з опівночі до опівночі, вода набуває чудодійні властивості і зберігає їх протягом року. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми та будинки. Хрещенській воді приписують здатність очищати та лікувати хвороби тіла і душі, змивати накопичений емоційний та психологічний негатив.

Приймати її як ліки потрібно зранку натщесерце, по ложечці. Багато богословів і святих називали освячену воду кращим засобом від усіх духовних і тілесних недуг.

Голуб на службі

За традицією, під час йорданського богослужіння у небо випустили голубів – вони символізують Дух Божий, який після хрещення в Йордані з Неба зійшов на Христа у вигляді голуба. А ще птахи ніби натякають, що різдвяні свята завершуються, і їх треба випустити на волю.

Обережно, чорти!

Протягом усіх свят, аж до Хрещення, жінкам не рекомендувалося ходити за водою. Дуже зручно: хоч декілька тижнів на рік можна було доручити чоловікам носити важкі відра.

Полоскати в річці білизну теж було не можна: там, мовляв, сидять чорти і можуть вчепитися. Напередодні Водохреща дівчата збирали сніг зі стогів. Вважалося, що умивання цим снігом відбілює шкіру, дарує рум’янець на весь рік і взагалі робить панночку красунею.

Крім того, сніг, зібраний у водохресний вечір, вважали цілющим, як і воду. Навряд чи цей рецепт актуальний зараз, але умивання для краси – цілком, корисний вплив холоду ще ніхто не відміняв.

Купання в ополонці

Напередодні свята чоловіки вирізають на льоду найближчого водоймища ополонку у вигляді хреста, а сам крижаний хрест встановлюють поруч. Іноді його поливають буряковим соком – червоний колір символізує вогонь.

Біля хреста відбувається обряд Йорданського водосвяття: священик тричі опускає в ополонку хрест і запалений трисвічник – вода хреститься вогнем.

Потім в ополонці можна купатися, змиваючи гріхи і заряджаючись здоров’ям на рік. Раніше в ополонку стрибали в першу чергу ті, хто брав участь у святочних ворожіннях і вбирався в маскарадні костюми – адже все це, з точки зору християнства, гріх.

У народі вважалося, що в ополонку («йордан») пірнає та йде назавжди вся нечиста сила, яка вільно розгулює по землі протягом усіх Святок.

У Болгарії, Македонії та Греції після освячення води організовують урочисті процесії з хоругвами до водойми. За звичаєм, у воду кидають дерев’яний хрест і потім пірнають за ним: хто виловить, той герой і молодець.

Ворожіння на Хрещення і катання

Хоча церква не схвалює водохресних ворожінь (як, власне, і будь-яких ворожінь – адже це суто язичницьке заняття), вони, як і раніше, досить популярні. Як же можна не запитати в долі ім’я судженого, якщо це робили і бабусі, і прабабусі, і, начебто, за родинними переказами, все збігалося?

Крім ворожінь, молодь тішила себе катанням на ковзанах по льоду замерзлих водойм і влаштовувала каруселі.

Колядувати можна було до Стрітення (15 лютого), тому і на Хрещення знову обходили хати, колядували та співали пісні, вітаючи один одного і бажаючи щастя.

Після Хрещення хлопці та дівчата збиралися на вечорниці, придивлялися один до одного, доглядали, вибирали пару. До Великого посту тривав сезон весіль.

Прикмети на Водохреща

Сни у Водохресну ніч вважалися віщими.

Великий сніг у цей день віщує хороший врожай. Ясний день, навпаки, обіцяв неврожайний рік і посушливе літо.

Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, навесні намагалися сіяти озиму пшеницю в цей же день тижня – тоді врожай буде багатим.

Якщо в ніч на Водохреща доводилося повний місяць, то очікували повінь навесні.

Людині, яка охрестилася на Водохреща, супроводжуватиме щастя все життя.

Добрий знак, якщо у цей день обговорюють майбутнє весілля.

Взагалі, будь-яка домовленість, яка закінчується рукостисканням, у цей день обіцяє удачу і підтримку добрих сил.