Прислів’я і приказки Олександрійщини 5

(Продовження, початок тут, тут, тут і тут)

–   Далеко куцому до зайця.

– Дарованому коневі в зуби не дивляться.

– Дасть Бог день, дасть і хліб.

– Дають — бери, а б’ють — тікай.

– Два Юр’ї, та обидва й дурні.

– Дві невістки в хаті, що два попа в приході.

– Дві невістки в хаті, що дві кішки в мішку.

– Двоє третього не ждуть.

– Де двоє деруться, третій не мішайсь

– Де не думаєш ніч ночувать, то будеш дві.

– Де п’ють, там і ллють.

– Дери лика, поки деруться.

– Де страх, там і Бог.

– Де твоя хата? — Де вітром загорожено та небом покрито, там моя хата.

– Де тонко, там і рветься.

– Де чарка, там і сварка.

– Дівка без гребня прясти не буде.

– Дівка на вулицю без платка не піде.

– Дівку сватають, а вдова сусід лає.

– Дівці, як жидівці, все можна.

– Дід за дугу, а баба і на вози.

– Дід купив бич та й то пив могорич.

– Дід ліз по драбині та упав межи свині.

– Добра вода, що не мутить ума, а горілка, як та дівка, хоч кого підведе.

– Добре чужими руками жар загортать.

-Добре, як у Бога за пазухою.

– Добрі діти на ноги поставлять, а худі із ніг звалять.

– Доброго далеко чуть, а худого ще далі.

– Добривечір вам! Чи ради ви нам? Як раді будете, то й горілочки купите, то й спасибі вам!

– Добрий Гриць та добра і Параня.

– Добрий у тебе, кумо, чоловік!

– Добрий, кумо, бо ти з ним не живеш.

– До булави треба голови, а до грошей розуму.

– До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра і собаці «здрастуй» каже.

– Дожидай аж до маленького Юрія!

– До конька треба сідока.

– До кума далеко, а до куми близько.

– Доля моя нещасна усі хати обшаста.

– До матері далеко, а до дівчат близько.

– Допавсь, як віл до калюжі.

– Дорога ложка до обіда, а після обіда хоч закинь.

– До свого роду хоч по коліна в воду.

– До святого Духа не скидай кожуха; а як прийде святый Дух, то опять берись за кожух.