Прислів’я і приказки Олександрійщини 4

(Продовження, початок тут, тут і тут)

– Голий, як бубон.

– Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком зійдеться.

– Горбатого до стіни не притулиш.

– Горе за біду зачепилося.

– Горе тобі, воле, коли тебе корова коле.

– Горе тому, в кого непорядок в дому.

– Горілка, як дівка, доведе парубка до дідька.

– Горілку пий та жінку бий — нічого не бійся!

– Горілку пий та людей бий, то знатимуть чий ти син.

– Гострий, як бритва.

– Грамотний та не друкований.

– Гризеться, як кішка з собакою.

– Гуляй, дівко, та розуму не прогуляй!

– Гуляй, душа, в тілі, бо сорочку воші з’їли!

– Гуляй, та діла не забувай!

– Гуртом і батька добре бить.

– Густо дивися, а рідко бачиш.

– Гусь свині не товариш.

– Дав Бог діти, дасть Бог і на дітей.

– Дав Бог душу як у пень.

– Дай, Боже, багатому гроші, а бідному діти, а старцеві лихо!

– Дай, Боже, нашому теляті та вовка піймати!

– Дай, Боже, пить, та не впиваться; говорить, та не проговориться; на печі спать, а на покуті дверей шукать!

– Дай, Боже, щоб же було гоже!

– Дай же, Боже, щоб ваші вороги рачки лазили, а вам очі повилазили!

– Дай, Боже, щонеділі та в сім ділі!

– Дай, Боже, як давав, хоч по маленькой, та часто!

– Дай води напиться! просить один. Дай уволю набиться, передражнює інший.

– Дай кату плату!

– Дай книша! — Вилізе душа.

– Дай коржа! — Нападе іржа.

– Дай масла! — Буде голова красна.

– Дай молока! — Не здоїли бика.

– Дай ножа! — Взяла жінка гужа.

– Дай огню! — Дай ногу загну.

– Дай пирога! — Буде велика голова.

– Дай сира! — Буде голова сива.

– Дай серцю волю — заведе в неволю.

– Дай хоть діжу з тістом: тісто виїдять, а очі видеруть.