Діти надихають олександрійських матусь на творчість

На сторінках нашого видання ми знайомимо вас з творчими особистостями Олександрії. І ми, а, можливо, і ви помітили таку тенденцію, що наші майстрині почали займатися рукоділлям, перебуваючи у декретній відпустці, а надихнули їх на творчість – діти.

Японські прикраси

Наталя Пруднікова-Скляр за освітою зоотехнік та інженер-технолог з переробки сільськогосподарської продукції. Кілька років працювала за спеціальністю, а потім пішла у декретну відпустку. Одного дня через Інтернет Наталя купила прикрасу для волосся своїй молодшій донечці і не могла натішитись, як дитині вона личить. Через деякий час в автобусі Наталя почула розмову двох жіночок, одна з яких розповідала про свою доньку, котра виготовляє прикраси для волосся зі стрічок у стилі канзаші. Наталя зрозуміла, що цей стиль схожий на той, у якому виготовлений подарунок, який вона купила донечці. Наталя приїхала додому і в Інтернеті прочитала, що таке стиль канзаші і подивилася картинки з цими виробами. Виявилося, що прикраса, яку вона придбала для дитини, справді виконана у цьому стилі. Наталі закортіло самій спробувати виготовити обруч із квіточками у стилі канзаші і вона купила усе необхідне. 

Канзаші – це прикраси для волосся, які використовують в традиційних китайських і японських зачісках. Це різноманітні шпильки, палички, заколочки, гребінці на волосся. Ці прикраси були доповненням кімоно. Інколи така прикраса коштувала більше, аніж саме кімоно. Такі аксесуари відігравали неабияку роль в образі японок, адже їм було заборонено носити будь-які прикраси на руках чи шиї, тому вся увага була приділена зачісці. Нині прикраси для волосся із стрічок у стилі канзаші виготовляють в усьому світі.

За словами Наталі, виготовляти прикраси зі стрічок не так вже й складно. Досить один раз побачити і спробувати. На виготовлення однієї прикраси для волосся для дитини витрачається півгодини, на прикрасу для дорослої людини – півтори-дві години. Також стиль канзаші Наталя використовує не лише при створенні прикрас для волосся, а й для інтер’єрних робіт, картин, вазочок. Чим тішить не тільки дітей, а й дорослих поціновувачів її творчості.

Нині Наталя вже більше двох років вдосконалює свої прикраси і вже дає майстер-класи та активно відвідує різноманітні ярмарки і виставки. У планах Наталі освоїти нові техніки, такі як бісероплетіння і миловаріння.

Екологічне мило

Олександрійка Юлія Ковальчук у дитинстві не займалася рукоділлям й будь-якою іншою творчістю. Лише закінчила музичну школу по класу фортепіано. Але це не приносило їй задоволення. Майбутню професію для себе вона обрала зовсім не творчу. За спеціальністю Юлія менеджер, освіту отримувала у Харкові. Після закінчення інституту влаштувалася на роботу. А згодом пішла у декретну відпустку. І саме під час виховання дитини Юлія знайшла для себе роботу до душі. Юлія говорить, що декретна відпустка – це не тільки неймовірний час материнства, а й можливість відпочити від колишньої роботи, приділити увагу пошукам себе та роботи своєї мрії. До того ж у декретній відпустці активні жінки відчувають потребу щось робити та бути корисними іншим.

Рукодільниця пригадує, що розпочалося все з того, що разом з сином вона подивилася телесюжет про шкідливість мила й інших засобів, які використовуются у побуті. Тоді вона подумала, що треба знайти щось більш безпечне для дитини. Юлія в Інтернеті прочитала інформацію про те, як виготовити мило в домашніх умовах, закупила усі необхідні інгредієнти і спробувала. Усе вийшло. І відтоді, а це вже близько двох років, Юлія виготовляє не тільки мило, а й скраби, креми й інше. Хоча рідні не одразу підтримали майстриню, думали, що це не серйозно, але Юлія продовжувала вдосконалювати свої навички. І сьогодні рукодільниця зізнається, що якби у неї не виходили гарні роботи на продаж, вона б все одно виготовляла мило для своєї сім’ї.

Її роботи користуються попитом у друзів, знайомих та відвідувачів ярмарок. Компоненти для виготовлення мила і натуральної косметики Юлія купує в аптеці та дещо замовляє в Інтернеті. Деякі формочки для мила вона виготовляє сама.

Юлія говорить, що домашнє мило безпечне для дітей і людей з алергією, а ще воно має цікаву форму, яскраве та ароматне. Миловар говорить, що на виготовлення простого мила витрачається 20 хвилин і кожен може спробувати це зробити, лише потрібні необхідні інгредієнти, які, нажаль, у магазині не купиш, тільки в Інтернеті. Собівартість шматочка мила обійдеться приблизно в 30 гривень. Для виготовлення мила потрібені: каструля, миска, блендер для подрібнення компонентів, а також фігурні форми, барвники, ефірні масла та основа для мила.

Хоча у Юлі вже великий асортимент робіт, все ж її душа належить фігурному милу. Їй подобається виготовляти мило не звичайним шматочком, а якоїсь цікавої форми. Таке мило цікаво робити разом з дітьми. Рецепти мила можна прочитати в Інтернеті, проте, за словами Юлії, не всі вони точні, все ж треба пробувати і вже з власного досвіду оцінювати, скільки і яких потрібно компонентів для виготовлення хорошого мила. А от креми виготовляти куди складніше, адже варто дотримуватись рецепту до міліграмів, інакше він буде швидко псуватися.

Всі необхідні інгредієнти для виготовлення мила можна купити в інтернер-магазинах. Хоч це і не дешеве задоволення, проте таке мило не шкідливе і підходить для дітей та людей з алергією на хімічні засоби.

За словами Юлії, нині екологічне мило набирає популярності. Особливо це помітно на ярмарках, де люди купують екомило собі та на подарунок. Юлія Ковальчук часто відвідує виставки-ярмарки, які проходять в Олександрії та в інших містах України. Майстриня говорить, що ярмарки для рукодільників – це важливий елемент реклами, адже реклама в Інтернеті не дає такої популярності, як живе спілкування з поціновувачами рукоділля. З живого спілкування можна дізнатися які роботи майстра людям подобаються найбільше та чому, над чим слід працювати та у якому напрямку рухатись.

Юлія Ковальчук у декретній відпустці знайшла собі роботу до душі і сподівається, що миловаріння у майбутньому приноситиме їй не лише задоволення, а й прибуток.

Бантики з 16 століття

З Вікторією Цибуленко ми познайомились під час нагородження переможців дитячого конкурсу, який проводила наша редакція. Там і з’ясувалося, що одна з переможниць – Аміна Цибуленко має талановиту маму, яка допомагає дівчинці розвивати її художні здібності.

Вікторія Цибуленко більше трьох років виготовляє прикраси для волосся. Серед поціновувачів її творчості є не лише українці, а й жителі Європи та Америки. Майстриня зізнається, що на творчість її надихають діти. Саме з народженням доньки Аміни їй захотілося аби донечка була завжди красивою і не лише гарно вдягненою, а і мала оригінальні зачіски з бантиками й іншими прикрасами. Вікторія шукала різноманітні авторські прикраси для волосся, але таких, щоб їй дуже подобались, було мало. Вікторія говорить, що магазини і ринки переповнені однаковим асортиментом прикрас, виготовлених у Китаї, а якоїсь конкретної фірми, яка б виготовляла якісні і гарні бантики і прикраси для волосся, у нас немає. Тому Вікторія Цибуленко вирішила сама спробувати виготовити прикраси для доньки. Вона купила в магазині прикрасу для волосся, розібрала її і зібрала знову. Так Вікторія зрозуміла які основні складові прикраси і як вони прикріплюються. Майстриня купила необхідні матеріали і зробила кілька прикрас. Не всі вони вийшли гарними, проте Вікторія не склала руки, а продовжувала пробувати ще. І в неї вийшли справді гарні прикраси, які позитивно оцінили рідні та друзі. Відтоді, як говорить сама Вікторія, банти – її пристрасть. Вікторія Цибуленко говорить, що бантики беруть свій початок ще у 16 столітті, коли дами хотіли прикрасити свої вбрання. І тоді такий винахід прикрашав не лише одяг, а й взуття та капелюхи. Згодом бантики стали додавати у зачіски. Ці прикраси актуальні й досі. Їх використовують так само в одязі, взутті та як аксесуари для зачісок.

Вікторія намагається не повторювати роботи інших майстрів, а створювати авторські прикраси з різноманітних матеріалів. Цікаво, що більшість матеріалів для своїх робіт майстриня купує через Інтернет в інших країнах світу.

Вікторія вважає своє рукоділля просто хобі, яке їй приносить задоволення. Адже прибуток з продажу прикрас не такий вже й великий. Нині Вікторія перебуває у декретній відпустці, а до цього протягом 10 років працювала бухгалтером на підприємстві.

Вікторія Цибуленко планує не зупинятися на досягнутому і опановувати нові техніки у рукоділлі, а також й надалі тішити своїх прихильників новими авторськими прикрасами.

Катерина Карпенко